Читати книгу - "О, мій Бос, Ірен Васильєва"

- Прийміть і мої вітання.

Майкл обійнятий Хлою.

- Дякую друзі. Дякую що були поряд. Особливо ти Хлоя. Ти так допомогла Елізабет. Тож тепер ви повноправні члени нашої родини.

Дівчина знову зніяковіла.

- Дякую.

- А чи можна побачити молоду матусю?

- Звісно. Її вже перевели до окремої палати. Так що ходімо проведу. Вона буде дуже рада вас бачити.

Елізабет лежала на ліжку, притискаючи до себе маленького сина. Той мирно спав у теплих обіймах матусі. Майкл акуратно взяв сина на руки та підійшов до друзів.

Хлоя з Томом зворушливо дивилися на мирно сплячого малюка.

- А можна я його на руки візьму. - Том дивився на Елізабет чекаючи її відповіді

- Звичайно, бери. – Та посміхнулася.

Майкл акуратно передав малюка другові. Том глянув на Хлою. Малюк закрутився в руках. Той, не розгубившись, акуратно його похитав. Елізабет із Майклом переглянулися. Та кивнула у бік тих, хто увійшов, пошепки запитала

- Помирились?

Майкл кивнув, притискаючи кохану до себе.

- Дякую тобі кохана за сина. Я так тебе люблю.

Він ніжно поцілував втомлену дружину.

- Лягай поспи. А я нагляду за нашим сином.

Елізабет чмокнувши чоловіка в губи, почала влаштовуватися до сну.

***

Залишивши лікарню, Том з Хлоєю попрямували в бік паркінгу.

- Сідай я тебе підвезу.

Та, кивнувши на знак згоди, попрямувала до його машини. Тим більше, що її машина залишилася на парковці біля торговельного центру. А ловити таксі у такий пізній час щось зовсім не хотілося.

На початку шляху вони їхали мовчки. Ніхто з них не знав, як почати розмову, але поговорити все ж варто. Тиша потроху починала тиснути. Хлоя не витримала першої.

- Том. Нам потрібно поговорити.

Той погодився.

- Я маю тобі все пояснити. Пояснитися про те парі.

Чоловік міцніше вчепився у кермо. Костяшки його пальців побіліли. Він помітно напружився. Але все ж таки кивнув. Даючи зрозуміти, що цього разу ладен її вислухати.

Хлоя смикала ручку сумки, не знаючи, куди подіти свої руки. Тяжко зітхнувши, все ж таки зібралася з силами.

- Ти мені сподобався відразу, як тільки я влаштувалась на робота… - вона трохи помовчала – потім, коли минув якийсь час, я пропрацювала кілька днім, мені дуже, дуже хотілося тебе придушити. Або стукнути чимось…

– Що?

Том з'їхавши з дороги, різко натиснув на гальмо. Позаду почулися сигнали машин.

- Вибач звичайно, але ти відверто знущався з мене на роботі. То кава не та, по рахунки принеси ті не знаю які. А ці завдання твої, що займали у мене по півночі. Пробач, але ніяк не надавали тобі плюсів.

Том стиснув зуби.

- Допустимо, я з тобою згоден.

Хлоя посміхнулася.

- Коли в п'яному чаді, в барі ми придумали те парі ... я не думала, що закохаюся в тебе. Просто… просто хотіла помститися за недосипання вночі та купу витрачених нервів.

Том слухав, не перебиваючи. Хоча було помітно, що дається це йому не легко.

- З кожним днем ​​разом з тобою я все більше до тебе прив'язувалася. Спочатку мене це лякала. Я не знала, що мені з цим робити. А потім. - Вона замовкла.

– Що було потім? - Чоловік підштовхнув її продовжувати розповідь.

- Потім я зрозуміла, що безповоротно в тебе закохалася.

Повисла напружена тиша.

- Тоді чому ти не прийшла до мене і не розповіла? Чому не розповіла про те бісове парі?

- Ти першим знайшов той злощасний листок. - Вона не весело йому посміхнулася. - Я намагалася тобі все пояснити, але ти вже не хотів нічого чути.

Том потер рукою потилицю важко зітхнув. Хлоя зі страхом чекала, що він їй скаже. Але він мовчав. І це його мовчання змушувало нервувати ще більше.

Так не промовивши ні слова, нахилився і потягся до ручки її дверей. Як їй здалося. Хлоя подумала, що він хоче, щоб вона пішла.

Він їй не вірить. Не вірить, що вона його кохає. Серце нило в її грудях. Але вона зробить так, як він того хоче. Адже тільки вона винна, що брехала йому.

Вона вже хотіла сама вибігти з машини як помітила, що відчиняти він поліз не двері, а бардачок.

Том витяг звідти якусь коробочку. І передав її приголомшеній Хлої.

- Що це?

Її голос чомусь тремтів.

- Відкрий.

Вона дивилася на нього великими очима.

- Відкривай. Не бійся. - Чоловік мило їй усміхнувся.