Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.

34 І прийшов Їфтах до Міцпи, до помешкання свого, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки.

35 І як він побачив її, то роздер одяг свій та й сказав: Ой лихо, донечко моя! Ти зробила нещасним мене. Бо я дав Господові обітницю, і не можу відмовитися від неї.

36 А вона відповіла йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господові, зроби як ти сказав, бо Господь зробив тобі, що ти помстився твоїм ворогам, Аммоновим синам.

37 І сказала вона до свого батька: Відпусти мене на два місяці і я зійду на гору з подружками оплакати моє дівоцтво.

38 А він сказав: Іди! І відпустив її на два місяці. І пішла вона та її подружки, і оплакувала дівоцтво своє.

39 І в кінці двох місяців повернулася вона до батька свого, і він виконав над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала чоловіка. І стало це звичаєм в Ізраїлі.

40 Щороку, чотири дні ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха.

Судді 12

1 І був скликаний Єфремовий люд, і прийшли вони на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо вогнем твою оселю разом з тобою.

2 І сказав їм Їфтах: У мене та народу мого буда жорстока боротьба з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не врятували мене з його руки.

3 І коли я побачив, що ви не врятуєте, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. А зараз прийшли ви до мене, щоб воювати зі мною?

4 І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побив Гілеад Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад мешкає поміж Єфремом та Манасією.

5 І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І коли з Єфремових втікачів просив хто: Дозвольте перейти, то ґілеадські люди відповідали: Чи ти не з Єфрема? А той казав: Ні.

6 А ті казали: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданському переході. І впало того часу з Єфрема сорок дві тисячі.

7 Їфтах судив Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.

8 А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.

9 І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж зовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх зовні. І судив він Ізраїля сім років.

10 І помер Івцан і був похований у Віфлеємі.

11 А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив він Ізраїля десять років.

12 І помер завулонівець Елон, і був похований в Аялоні, у Завулоновому краї.

13 А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, піратонянин.

14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на сімдесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім років.

15 І помер піратонянин Авдон, син Гіллела, і був похований в Єфремовому краї, на горі амаликеянина.

Судді 13

1 А Ізраїлеві сини й далі робили лихе в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок років.

2 І був один чоловік з Цар'ї, з Данового роду, на ім'я Маноах. А жінка його була неплідна і не народжувала.

3 І явився ангел Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не народжувала, але ти зачнеш і народиш сина.

4 А тепер стережися, не пий вина, п'янкого напою і не їж нічого нечистого,

5 бо ось ти зачнеш і сина народиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він врятує Ізраїля з руки филистимлян.

6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого ангела, дуже грізний. І я не запитала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.

7 І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і народиш сина, а тепер не пий вина, п'янкого напою і не їж нечистого, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерті своєї.

8 І благав Маноах Господа: О Господе, Божий чоловік, що його посилав ти, хай прийде ще до нас, і хай нас навчить, що ми зробимо для дитини, яка народиться.

9 І вислухав Бог Маноахову просьбу, і прийшов Божий ангел ще до тієї жінки. А вона була в полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.

10 І швидко побігла та жінка й розповіла чоловікові своєму: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.

11 Маноах устав і пішов за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й запитав його: Чи ти той, що розмовляв з цією жінкою? А той відповів: Так.

12 І сказав Маноах: Тепер хай збудеться слово твоє. Скажи як нам виховувати ту дитину, і що робити з нею?

13 І сказав ангел Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, хай вона стережеться.

14 Усього, що виходить з виноградної лози, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого хай не п'є і нічого нечистого хай не їсть. Хай дотримує всього, що я наказав.

15 І сказав Маноах до ангела Господнього: Дозволь ми затримаємо тебе, і приготуємо для тебе козеня.

16 А ангел Господній сказав до Маноаха: Якщо ти затримаєш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо хочеш приготувати цілопалення для Господа, то приготуй його. Бо Маноах не знав, що це ангел Господній.

17 Маноах запитав до Господнього ангела: Яке ім'я твоє? Коли збудеться твоє слово, то ми вшануємо тебе.

18 І сказав йому ангел Господній: Чому ти запитуєшся про моє ім'я? Воно дивне.

19 І взяв Маноах козеня та жертву хлібну, і на скелі приніс Господові. І той чудо вчинив, а Маноах та його жінка бачили те.

20 І коли полум'я з жертовника піднімалося вгору, то ангел Господній піднявся в полум'ї жертовника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.

21 І ангел Господній більше вже не з'являвся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах здогадався, що це був ангел Господній.

22 І сказав Маноах до своєї жінки: Ми конче помремо, бо ми бачили Бога.

23 І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви і не дав би нам побачити всього цього, і не показав би нам цього тоді.

24 І народила та жінка сина, і назвала його Самсоном. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.

25 А дух Господній почав діяти в ньому в Дановому таборі між Цорою та Ештаолом.

Судді 14

1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.

2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.

3 І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів моїх та серед усього мого народу, що ти хочеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона мені подобається.

4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.

5 І пішли Самсон і батько та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього гарчить левчук.

6 І зійшов на нього дух Господній, і він голими руками розірвав того левчука, як розривають ягня. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.

7 І він пішов, і розмовляв з тією жінкою, і вона ще більше сподобалася Самсонові.

8 А по часі він повертався забрати її і звернув з дороги побачити труп лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.

9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він прийшов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із трупа лева.

10 І прийшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийом, бо так роблять юнаки.

11 І коли вони побачили його, то швидко взяли для нього тридцять дружків, щоб були з ним.

12 І сказав їм Самсон: Я загадаю вам загадку. Якщо розгадаєте її мені за сім день прийому, то я дам тридцять льняних сорочок та тридцять змін одягу.

13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять льняних сорочок та тридцять змін одягу. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.

14 І він сказав їм: З того, хто їсть, вийшло те, що їдять, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.

15 І сьомого дня сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка і хай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили тебе та оселю твого батька. Ви що, покликали нас, щоб посісти маєток наш?

16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не відкрив розгадку. А він їй сказав: Тож батькові своєму та матері своїй не відкрив я, а відкрию тобі?

17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них була гостина. І сьомого дня він відкрив розгадку їй, бо вона дуже докучала йому. А вона передала те синам свого народу.

18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відповів: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.

19 І зійшов на нього дух Господній, і він пішов до Ашкелону, і побив з них тридцятеро люду, і роздягнув їх, і віддав ті зміни одягу тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до оселі батька свого.

20 А Самсонова жінка дісталася дружкові його, що приятелював з ним.

Судді 15

1 По якомусь часі, у дні косовиці пшениці, відвідав Самсон з козеням свою жінку та й сказав: Дозвольте увійти до кімнати моєї жінки. Та батько її не впустив його.

2 І сказав її батько: Я подумав був, що ти зненавидів її, тому дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не краща за неї? Хай же вона буде тобі замість неї.

3 І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм лихе.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і зв'язав хвости тим лисицям, і прив'язав одного смолоскипа посередині поміж два хвости.

5 І запалив він ті смолоскипи, і пустив лисиць на филистимські помешкання. І попалив він скирти і жита, і оливкові сади.

6 І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відповіли: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його.