Читати книгу - "Зраджений коханням, Шенна Кахрет "

—Пробач, - повторила я, —не знаю що на мене найшло.

—Плакати – це нормально.

—Хотіла б я це сказати, коли тебе захлиснуть емоції. Ти б почував себе огидно.

—Не сперечаюся, - з усмішкою на обличчі відповів хлопець, роблячи ковток віскі. —Ти гарно виглядаєш.

—Серйозно? - з огидою запитала я. —Це ненормально.

—Я і є ненормальний.

 «З твоїми інтересами...»

—Самолюбство? - перебиваючи думки, запитала я, відпиваючи коктейль. —Чи самовпевненість?

—Два в одному.

—Прям як кава.

—Ненавиджу каву, - відповів Росс і скривив пику, розсмішивши мене. —Пропоную випити за краще життя.

—Хочеш мене споїти?

—Ні в якому разі.

Почувся дзвін келихів.

***

Можливо, варто було забрати свої слова назад, що з Росса був поганий гуморист і оповідач.

Кілька годин поспіль хлопець розповідав про свої пригоди, а я сміялася щоразу, як ненормальна.  Може, я справді зможу швидко забути Лестерна? Харісон умів балансувати між жартами та емоціями залежно від контексту історії. Це був один із кращих годин, які в мене були сьогодні.

У просторій кімнаті, де збиралася вся елітна компанія, нас ніхто не турбував. Ні Рой, ні Лестерн. Швидше за все, Росс попередив їх, щоб провести зі мною час і залишити лише позитивні емоції від першого побачення.

Харісон глянув на годинник.

—Вже пізно, - промимрив хлопець. —Ти маєш бути зараз у ліжку.

—Ні, - сумно заволала я. —Мені не хочеться лягати у свою холодну постіль. Мені самотньо. Можна я засинатиму з думкою про тебе?

Я сором'язливо глянула на Харісона. Хлопець тепло посміхнувся.

—Ти перебрала з алкоголем, пішли.

Росс підвівся і подав мені руку, пропонуючи акуратно піднятися і вийти.

Настав час здійснити план.

Взявши телефон, я встала і «випадково» впустила його на кахельну підлогу. У цей момент глухий удар пронзив моє серце.

—Тобі справді вже досить пити, - сміючись, відповів Росс і підняв гаджет, крутячи його в руках і простягаючи мені.

В цей момент моє серце пропустило ще один глухий удар. Цей крок я не прорахувала. Харісон міг поставити питання щодо новизни телефону. Я була в пастці.

—Я куплю тобі новий, - сказав Росс.

Прийнявши телефон назад, ми покинули приміщення без зайвих розпитувань.

У коридорах нам зустрічалося лише кілька людей. Весь час я вдавала, що спотикалися і виляла з одного боку в інший, зображуючи п'яну. Росс сміявся з мене. Я була не проти.

—Дякую за вечір, - звернулася я до хлопця, як тільки ми зупинилися навпроти дверей до моєї кімнати.

Опустивши голову, я додала:

—Вибач, що напилася.

Хлопець тихо засміявся і підняв моє обличчя пальцями за підборіддя, даруючи поцілунок у кінчик носа. Моє обличчя спалахнуло.

—Це твоє.

Харісон простягнув мені туфлі, які я вирішила зняти, тому що втомилася падати і вивертати ноги.

Забравши взуття, хлопець зник за поворотом, а я зайшла до кімнати.

Кинувши туфлі убік, я почала танцювати, геть-чисто прогнавши свій п'яний дівочий стан. План спрацював. Россу сподобався вечір і він повірив, що я справді зацікавилася ним. Але чи це було насправді?

Звиваючись у незрозумілих рухах танцю, я не відразу помітила як постукали у двері. Напруга огорнула моє тіло і розум лише тоді, коли я була на піку закричати від щастя.

Відчинив двері, на порозі стояла Мінді. Позаду неї – дві дівчини. Швидше за все, її нові подруги.

—Нам треба серйозно поговорити, - заявила дівчина.