Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Гумор та сатира 📚 - Українською

Читати книгу - "Гумор та сатира"

309
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гумор та сатира" автора Ян Ілліч Таксюр. Жанр книги: 💛 Гумор / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 113
Перейти на сторінку:
class="book">Бо душа почула згубу

І тремтить.

Посміхається несито

Він? Вона?

Хто ти, дядечко Кончіта?

Сатана!

Агенти Кремля
(тест для самоперевірки)

Усі, хто сумує,

Як вийде надвечір у рідні поля,

Агенти Кремля.

Усі, хто зітхає і плаче,

Як тільки почує здаля скрипаля,

Агенти Кремля.

Усі, хто за світло одержить рахунок

І каже брутально: «От бля!»,

Агенти Кремля.

І хто має сумнів,

Що влада розумна, твереза і чесна, немов янголя,

Агенти Кремля.

І хто песимізмом своїм

Наче ніж нам у спину встромля,

Агенти Кремля.

І хто не стриба, не кружля,

Не співа цілий день: «Ля-ля-ля! Ля-ля-ля!»,

Агенти Кремля! Агенти Кремля!

І раптом злякавсь я,

(Не знаю, ця думка прийшла звідкіля)

Виходить, співоча, квітуча земля,

Виходить, усе, що її населя,

Усі вчителя! Тополя! Немовля!

Ой, бля…

Муха по имени Лера

Муха по имени Лера

Подругам служила примером.

Одета изысканно модно,

Держалась она благородно.

К тому же у Мухи, у Леры

Прекрасные были манеры!

Ах, Лера! — шептали ей вслед, —

Милей насекомого нет!


Летала она по планете,

Бывала на каждом фуршете,

Шампанское там допивала,

На дно опускаясь бокала,

И корочку с чёрной икрою

Ночной доедала порою.

Ах, Лера! — вздыхали ей вслед, —

Милей насекомого нет!


А как образованна Лера!

Бодлера, Пастера, Гомера

Портреты она засидела,

Искусство любя без предела,

И сорок томов Мураками

Она исходила ногами!

Ах, Лера! — шептали ей вслед, —

Умней насекомого нет!


Конечно, красавицу Леру

Встречали кругом кавалеры.

Они от волненья дрожали,

Стихи восхищённо жужжали:

«Возьмите и сердце, и руку!

Мне жизнь без вас — только мука!»

Ах, Лера! — вздыхали ей вслед.

Но слышали гордое «Нет!»


Один кавалер неугоден,

Поскольку он был беспороден,

Второй левым глазом чуть косит,

А третий был просто несносен.

К тому же, по мнению Мухи,

К искусству они были глухи.

«Ах, Лера, примите букет!»

Но слышалось гордое «Нет!»


Любил нашу Леру до боли

Комарик по имени Коля.

Как лапки к груди прижимал он!

Однако же ростом был мал он,

И хоть был он смел и отважен,

Костюм его был не отглажен.

«Ах, Лера! Вы в мире одна!»

Но Лера была холодна.


И в мухином холоде этом,

Без ласки, тепла и привета,

Комарик замёрз и не дышит,

И крылышком он не колышет.

Осталась у Лерочки льдинка,

В ней Коля лежал в серединке.

Ах, Лера, ах, Лера, ах, Лер…

Не слишком ли много манер?


Года пролетели как мушки,

И Лерочка стала старушкой.

Шампанским её не встречают,

Мечтая о чашечке чая,

Ползёт по столу одиноко,

Вздыхая: «Судьба так жестока!»

И хоть бы словечко ей вслед!

Но нет. Никого рядом нет.


И как-то за томом Вольтера

Бродила усталая Лера,

Сухая как хлебная крошка,

Но вдруг ослабели все ножки,

Закрылись прозрачные веки,

И Лера уснула навеки.

Ах, Лера! Простыл её след.

Зачем ты являлась на свет?

Лишь горькое эхо в ответ:

«Глупей насекомого нет…»

Загадка України
(з циклу "Таємниці рідного краю")

Питаю якось в кума:

— Як думаєш, чому обіцяний прорив

Не наступив,

І зубожіє день у день народ?

А він почервонів, сопе і каже:

— Ти не патріот.

Питаю якось в кума:

— Як думаєш, а може, ми стрибали марно,

І ті, кого обрали ми, не зовсім гарні,

А цей, наприклад, взагалі злодюга та урод?

А він заплющив очі, весь побілів та й каже:

— Ти не патріот.

Питаю якось в кума:

— Як думаєш, кумасю милий,

А може, нас, по ходу, обдурили?

І ми, як лошенята, і не туди, і не за тим пішли?

І от сапаємо тепер чужий город?

А він обидва вуха затулив,

1 ... 75 76 77 ... 113
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гумор та сатира», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гумор та сатира"