Читати книгу - "Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Промені ранкового сонця лагідно гріли обличчя Дениса і він розумів, що пора вставати, але розплющувати очі йому дуже не хотілося. Збоку він відчував тепло від дотику жіночого тіла та з посмішкою прошепотів:
— Доброго ранку, моя дівчинко! Бачу, що ти теж не хочеш вставати!
— Денисе, я б з радістю провела з тобою в ліжку весь день. Але нам потрібно в «Бірленд»! — почувся поруч голос Вікторії.
Денис різко розплющив очі та сів у ліжку. У голові при цьомц трохи зашуміло, тому йому знадобилося декілька секунд, щоб згадати де він знаходиться. Але побачивши поруч із собою абсолютно голу Вікторію, Денис миттю схопився на ноги.
— Віко! Якого біса ти тут робиш?! — вигукнув він.
— Я тут з учорашнього вечора, — посміхнулася Віка, дивлячись йому в очі. — У нас з тобою було стільки всього вчора ввечері...
— Цього не може бути! Вчора ми прийшли у ресторан після зустрічі в «Бірленді», зробили замовлення, ти попросила мене віднести документи у номер, а потім... — Денис раптом замовк, розуміючи, що далі він не пам'ятає абсолютно нічого.
— Все вірно, — підхопила Вікторія. — Ти замовив пляшку вина і ми почали вечеряти. У мене трохи розболілася голова, тому я майже не пила. Фактично, ти випив ту пляшку сам, а потім замовив ще одну. Ти казав щось про те, що нам треба відсвяткувати початок довгострокової співпраці з чеською компанією. Ти... трохи перебрав з алкоголем і я допомогла тобі потрапити у номер. Я хотіла укласти тебе у ліжко та піти до себе, але ти зупинив мене та почав цілувати... Ти зізнавався мені у коханні, а потім почав роздягати. Ти ж знаєш, як я тебе кохаю! Я не змогла встояти перед цим. Невже ти досі нічого не згадав?
— Цього не може бути, — прошепотів Денис.
— Як ти почуваєшся, голова не болить?
Денис дійсно почувався так, ніби напився напередодні. Голова нестерпно боліла, у горлі зовсім пересохло, руки трохи тремтіли. Невже він дійсно...
— Я справді вчора хотів відствяткувати… Але я б ніколи не вчинив так… — прошепотів він.
— Ти думаєш про те, як до цього поставиться Каріна? — перебила його Віка. — Не хвилюйся стосовно цього! Я вже все пояснила їй!
— Що?! — гаркнув Денис.
— Вона декілька разів телефонувала тобі вчора ввечері. Я намагалася розбудити тебе, але ти спав. Тому я сама відповіла на дзвінок.
— Ти все розповіла їй?! — крикнув Денис.
— Так! Вона не повірила мені, тому довелося ввімкнути відеозв'язок і показати їй...
— О, Господи! — Денис в розпачі схопився руками за голову і сів на ліжко, відчуваючи в грудях наростаючий біль.
— Денисе, невже ти збирався приховати це від неї? — з подивом запитала Віка.
— Ні, я б розповів їй про все... Але не ось так... Я б сам поговорив з нею... А тепер, що з нею буде? Це вб'є її! Дідько, якби ж я міг хоч щось згадати!
— А от я пам'ятаю все! Хочеш розповім тобі, як все було? — Вікторія присунулася до нього та спробувала обійняти.
— Замовкни! — гаркнув на неї Денис. — Забирайся з мого номера, зараз же!
— Денисе, ти ж не можеш заперечувати того, що...
— Забирайся геть звідси! — скаженіючи закричав на неї Денис.
Вікторія здригнулася і встала з ліжка. Швидко одягнувшись, вона вийшла у коридор. Денис схопив свій телефон і переглянув список викликів. Вчора ввечері Каріна телефонувала йому кілька разів. А на початку дев'ятої був дзвінок з його телефону на її номер... Точніше відеодзвінок. Денис зрозумів, що Віка не обдурила його і поспіхом набрав номер Каріни. Через кілька гудків він почув у слухавці її тихий голос.
— Навіщо ти телефонуєш мені? — прошепотіла дівчина. — Не можеш дочекатися, щоб звільнити? Не хвилюйся, Віка мені все розповіла вчора.
— Каріно, послухай! Ти все не так зрозуміла!
— Я все побачила на власні очі, Денисе.
— Я нічого не пам'ятаю про вчорашній вечір, абсолютно...
— Але ти переспав з Вікою?
— Я... Я не знаю... Напевно, що так... Але… Я був зовсім п’яним і нічого не можу згадати...
Каріна не дослухала і натиснула на відбій виклику. Він не заперечує того, що сталося цієї ночі... Отже, між ними дійсно все скінчено. Відкинувши телефон, дівчина сіла на ліжку, обхопила руками коліна і розридалася.
Денис сидів на ліжку, намагаючись зібратися з думками. Як він міг так вчинити зі своєю коханою дівчинкою? Вона довіряла йому, а він... Денис різко підвівся з ліжка і почав одягатися. Потрібно було швидше з'їздити у «Бірленд», підписати контракт. Літак вдень, отже, він повернеться до Каріни сьогодні ввечері. Він повинен поговорити з нею! Він зробить все, щоб вона пробачила йому! Інакше йому просто немає для чого жити далі!
Світлана Єгорівна під'їжджала до будівлі «Цитруса» у відмінному настрої. Сьогодні Денис повертається з Праги та зробить пропозицію Каріні. Світлана Єгорівна була дуже рада за племінника і вважала, що Каріна ідеально підходить йому. Припаркувавши свою машину, вона бадьоро попрямувала в офіс. Світлана Єгорівна зайшла у відділ маркетингу, щоб привітатися з усіма та одразу ж помітила відсутність Каріни на робочому місці. Вероніка та інші співробітники теж були здивовані — Каріна ніколи не запізнювалася.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко», після закриття браузера.