Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » 20 000 льє під водою 📚 - Українською

Читати книгу - "20 000 льє під водою"

763
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "20 000 льє під водою" автора Жюль Верн. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77 78 ... 122
Перейти на сторінку:
бо 3 лютого (це я розповідаю про сучасні події, що відбулися у 1866 році!) серед клубів пари поблизу Неа-Каменні виник новий острів, який було названо островом Георгія.

Та недовгим був його вік, бо через три дні цей новоутворений острів з'єднався з Неа-Каменні. Рівно за тиждень, 13 лютого, з-під води виріс острівець Афроеса. Поява цього скромного острівця спричинила чималі зміни: утворення протоки між ним і Неа-Каменні, завширшки десять метрів. Я наче зараз бачу, як усе це відбувається. Розумієте, мені таланить, я опинився у потрібному місці у потрібний час! Уявіть собі, що я простежив вулканічні явища під водою в усіх їх фазах! Новонароджений острівець Афроеса виглядав так: мав округлу форму, діаметр — близько трьохсот футів, і він вивищувався над рівнем моря на тридцять футів. Цей острівець був масою чорної застиглої склоподібної лави і уламків польового шпату. А 10 березня з'явився ще один острівець, дещо менший, який пізніше назвали Река. Усі ці острови поступово злилися з Неа-Каменні, і тепер їх від нього не відділити, вони — одне ціле.

— Але ж протока мала би залишитися? — припустив я.

— А вона й залишилася, — відповів капітан Немо, показуючи мені мапу Грецького архіпелагу. — Погляньте, я вже позначив на мапі нові острови.

— Неймовірно… А чи може ця протока зникнути?

— Цілком вірогідно, що вона зникне, пане Аронаксе, адже впродовж 1866 року, якраз навпроти порту Святого Миколая на Палеа-Каменні, з'явилося аж вісім острівців вулканічного походження. Можливо, найближчим часом Неа-Каменні і Палеа-Каменні стануть просто Каменні, тобто з'єднаються в результаті виникнення між ними нових острівців. Так може утворитися один великий гористий острів. У Тихому океані корали утворюють материки, а у тутешніх морях ту саму функцію виконують вулканічні виверження. Ви тільки погляньте, погляньте ж бо, професоре, як киплять-вирують води у морських глибинах!

Вулканічні процеси, вочевидь зачаровували капітана Немо, і мені передалося його захоплення.

Я підійшов ближче до ілюмінатора, від якого аж пахтіло теплом. «Наутилус» стояв на місці. Прозора вода почервоніла від вмісту залізистих солей. У салон проникав задушливий запах сірки, хоча рами ілюмінаторів були герметичними. А по той бік вікон подекуди спалахували язики полум'я, та такі яскраві, що затьмарювали світло прожектора. Видовище було вражаючим, але більше за ним спостерігати було просто неможливо. Я обливався сімома потами, мені бракувало повітря, одне слово, я почувався куркою, яку варять на слабкому вогні.

— Нестерпно більше залишатися у цьому киплячому казані! — вигукнув я.

— Згоден, це справді було б необачно.

Капітан Немо зв'язався з кубриком і віддав наказ покинути небезпечну зону. «Наутилус» ліг на інший галс і вийшов з того пекла. Подальше перебування у ньому могло б закінчитися для нас трагічно.

Через якихось п'ятнадцять хвилин ми випливли на поверхню вод і нарешті змогли дихати на повні груди.

«Якби Неду Ленду, — подумав я, — закортіло втікати саме зараз, — ми живими з цього моря вогню не вибралися б!»

Наступного дня, 16 лютого, ми покинули межі цього басейну, де між Родосом і Олександрією можна натрапити на впадини, глибина яких подекуди сягає трьох тисяч метрів.

«Наутилус», обігнувши мис Матапан, вийшов у відкрите море. Грецький архіпелаг залишився позаду.

Розділ сьомий

Через Середземне море за сорок вісім годин

Як тільки не називають Середземне море: «Велике море іудеїв», «Лазурове море», «Море греків», для римлян воно «mare nostrum».[47] Його узбережжя потопають у зелені апельсинових гаїв, тут росте багато алое, кактусів і приморських сосен. Чисте морське повітря напоєне ароматом мирт! І все оточено високими горами. Тутешні узбережжя — це арена вулканічних вивержень і поле бою Посейдона та Плутона, які споконвіку борються за владарювання над світом.

Мішле пише, що тут, на цих берегах, на цих водах — найкращий клімат для того, щоб людина черпала життєві сили.

Клімат тут справді чудовий, а краєвиди надзвичайно мальовничі… Тому-то мені й було дуже прикро, що я можу лише окинути поглядом цей прекрасний водний басейн, площа поверхні якого становить два мільйони квадратних кілометрів. Мені так хотілося залишитися тут трохи довше… Але я навіть не міг порозпитувати про цей диво-край у капітана Немо, бо загадковий підводник не з'являвся там, де я сподівався його зустріти, жодного разу за час нашого проходження через Середземне море. Щоправда, його простори ми пройшли з блискавичною швидкістю. «Наутилус» подолав під водами цього моря близько шестисот льє за неповні дві доби. Ми відпливли від берегів Греції 16 лютого, а 18 лютого, на світанку, вже проминули Ґібралтарську протоку.

Я розумів, чому капітан Немо не виходить на палубу і наказує якнайшвидше пройти цей відрізок нашої подорожі. Він недолюблював Середземне море, адже воно зусібіч оточене землею, а він уникав її, як міг. Мабуть, довколишні береги навіювали йому спогади, які він прагнув викреслити з пам'яті, стерти зі своєї душі. У Середземному морі він почувався скуто, бо тут він тієї свободи вибору шляху, яку мав у океанських просторах і до якої уже звик. Йому, як і його суднові «Наутилусу», було тісно у просторі води, замкнутому кільцем суші, між берегами Африки і Європи, які під цими широтами були надзвичайно зближені.

Ми йшли зі швидкістю двадцяти п'яти миль за годину.

Зрозуміло, що Недові Ленду довелося відмовитися від свого нав'язливого наміру якнайшвидше здійснити втечу з судна. Неможливо було скористатися шлюпкою за такої швидкості, якої дотримувався «Наутилус» — від дванадцяти до тринадцяти метрів за секунду. За таких умов покидати судно було б украй небезпечно, це означало б іти на самогубство. До того ж «Наутилус» з'являвся на поверхні тільки вночі і виключно з метою поповнити запаси кисню, а решту часу ішов за показниками компаса і лага.

Отже, Середземне море промайнуло переді мною, як проноситься пейзаж перед очима пасажира кур'єрського поїзда. Я бачив лише далекі небосхили і нічого не міг розгледіти. Щастям було вже і те, що нам із Конселем вдалося побачити деяких риб цього моря, які завдяки своїм сильним плавцям могли упродовж деякого часу не відставати від «Наутилуса». Ми з ним довго сиділи перед ілюмінаторами. Зроблені тоді записи дозволяють мені навести короткий огляд іхтіофауни Середземного моря.

Більшості видів риб, що населяють води Середземного моря, я не зміг побачити, багатьох бачив лише мимохідь, і лише за деякими мені вдалося трохи поспостерігати. Не майте мені за зле, що під час опису деяких риб я притримуватимуся власної класифікації, тому що тільки так зможу передати усі свої враження від них.

У глибинних водах у смузі яскравого

1 ... 76 77 78 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «20 000 льє під водою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "20 000 льє під водою"