Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

Я побачив, як передня частина поїзда почала перекидатися до краю, а потім зрозумів, що Сон все ще дивиться в той бік.

.

А він все ще був за кермом.

! !

Спати! Перемикачі!

? —

Ви хочете перейти зараз? Навіщо...

Він відрізав, коли машина повністю піднялася в повітря, пролетівши прямо над машинами, раптово проїхавши повороти прямо під нами.

Я перекинув ноги через двері і виручився, опустившись на відкрите повітря. Я спостерігав, як різні машини змійкою спускалися вниз по поворотах, коли я падав, цілячись у середню частину.

,

Я опинився досить близько до третього повороту, тому я активував , щоб заскочити на одну з машин, а потім низько впав і тримався за життя, поки він зміївся за черговим поворотом.

,

Сон летів далі, Стрілець їхав прямо по небу, поки врешті-решт не врізався в одну з численних сосен, що вкривали гору. Однак рух був, і я відчув полегшення, побачивши, що його бейджик рухається поруч з уламками машини.

Над його головою з'явилася гіпсова планка, і він успішно викликав сильно пошкоджену машину від мого імені і кинувся назустріч поїзду.

Він підняв руку і поплентався глибше в ліс, а Хаус злегка відхилився, щоб зачерпнути його. Коли вона це зробила, здоровань відскочив убік, схопився за поруччя і замахнувся прямо на поїзд.

Я обернувся і побачив, як повороти поступово зникають позаду нас, сміючись, коли сектанти вийшли з сторожки і віялом побігли по них.

Обабіч мене стояли дерева, і повз мене протікало озеро, на яке ми з Френком колись вистрілили.

, .

Я не можу повірити, що це дійсно спрацювало, сказав я, сміючись зі слів. Я вже біг уздовж машин у бік , коли голос першого пролунав через домофон.

, ! ! , !

Гаразд, місія успішна! Я знову за кермом, тож якщо ви вперше приєднуєтеся до нас, ласкаво просимо! І для тих з вас, хто зі зрозумілих причин поклявся, що ніколи більше не ступив би в цю смертельну пастку, поки я був за кермом, ласкаво просимо назад!

Глава

Шістдесят

Хвилин через п'ятнадцять я вже висів за кілька футів від борту поїзда, схопившись за металеву ручку і висунувшись назовні, коли він котився через ліс за Коріа, розбиваючи дерева набагато частіше, ніж це було необхідно.

.

Повіяв вітерець, сонце сідало вдалині, а повітря було різке від запаху сосни. За обрієм теж був колір — дивний, плаский простір пастельних відтінків, блідо-блакитних, рожевих і зелених відтінків — і я так примружився, коли пролунав звуковий сигнал домофону і голос Сну пролунав у поїзді.

, .

Привіт усім, завершуйте все, що в біса ви робите, тому що солончаки швидко наближаються. Ми висадимо ці рюкзаки на заставі майже одразу, як тільки ввійдемо в цей район, тож готуйтеся. Наскільки я можу судити, нас не переслідують, але будьте пильні. Я хочу ці рецепти.

?

Вільною рукою я вказав на сплеск кольору. Ось така зона нам потрібна, еге ж?

, - , - -.

Так, сказав Френк, солончаки. Досить високорівнева площа, як правило, від двадцяти п'яти до тридцяти п'яти. Ми щойно прямуємо до торгового посту «Околиця», і він знаходиться на ближньому краю зони, тому з Дарлінгом має бути все гаразд.

Я почув це, — сказав Дарлінг зсередини поїзда.

Френк зробив паузу. Я не можу сказати, чи я просто наплутав, чи ні.

Ви це зробили, уточнила вона.

.

Я засміявся і замахнувся назад у потяг.

, 2.0 , .

Сон підготував нам приватну машину для короткої подорожі до Флетс, і Хаус, Рок і Дарлінг сиділи навколо круглого столу, засунутого в один кут, а 2.0 лежали під ним, задоволено махаючи хвостом біля ніг Хауса.

: , .

Стіл був заставлений усілякими безглуздими стравами, люб'язно наданими незліченними шеф-кухарями : миски каррі, приправлені до досконалості, і фіолетові гострі крабові ніжки, які були чотири дюйми завтовшки серед дюжини інших перших страв, які, як ми наполягали, нам не потрібні, і які були забезпечені, незважаючи ні на що.

2.0 - .

Але, крім 2.0 і Хауса, ні в кого, схоже, не було особливого апетиту, що з подвійним ударом головою півфіналу турніру насувається за двадцять хвилин.

Рок гриз нігті і дивився у вікно, поки Хаус копався в тарілці з ребрами, обличчя якого було змащене соусом барбекю. Я опустився на порожнє місце поруч з Дарлінг і підійшов досить близько, щоб наші плечі торкнулися, чисто для того, щоб спровокувати Френка.

? .

Як ви себе почуваєте? – сказала вона.

.

Я посміхнувся, засунувши заряджений кубик на долоню і брязкаючи ним. Занадто нервую, щоб їсти, якщо чесно. Справа навіть не в самому матчі чи розширенні трону на даний момент. Я можу впоратися з усім цим без проблем, просто не можу перетравити думку про те, що програю цьому потворному маленькому гобліну.

.

Вона відкинулася назад, заклавши обидві руки за голову, і витягнулася, дзвенів обладунками. Так. Я відчуваю те саме. Начебто соромно за розкид, який наклав .

.

Так. Я подивився на розкид, відчуваючи задуму.

?

Що ви думаєте про кубик?

.

Я поклав предмет крутитися на стіл, а за вікном продовжували проноситися сосни, а голки розгрібали борт поїзда. Насправді я багато думав про це. І Френк теж.

Справді, сказав Френк.

Чому б тоді не вразити її своїм планом?

.

Він завагався.

?

Жартую, у Френка немає плану. Але як би ви ставилися до чесного матчу з Корупцією?

-, .

Вона стиснула губи. Напевно, досить непогано? Гадаю, я б чудово ставився до наших шансів у грі п'ять на п'ять або навіть десять на десять, але я починав хвилюватися все більше і більше в міру того, як розміри груп зростали. Ми стаємо трохи слабшими за межами нашої першої десятки, вдвічі слабшими за межами першої двадцятки. Гравці, як і раніше, мають солідні навички, але в основному падає їхнє спорядження та рівні.

Тим часом корупція величезна, тому ми повинні припустити, що вони мають більшу глибину.

.

Точно.

.

Кубик перестав обертатися і приземлився на один.

.

Я схопив його і кинув назад в інвентар. Що ж, як би я не ненавидів це говорити, я думаю, що Ерзац буде до біса готовий до , тому ми повинні припустити, що у нього є власний кубик. Якби це залежало від мене, я, ймовірно, за замовчуванням взяв би будь-який матч, який нам запропонує система, і просто