Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Наречена для дракона, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для дракона, Марія Люта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для дракона" автора Марія Люта. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 77 78 79 ... 94
Перейти на сторінку:

 

- Ти суперечиш сама собі.

- Я знаю, але все заплутано, - і я, несподівано навіть для самої себе, раптом усміхнулася. - Як у випадку із Жаком. Тільки ще складніше.

 

- Із Жаком? - чоловік насупився, а потім його обличчя просвітліло і на ньому заграла усмішка. - Це той кузен Луїзи, в якого вона ледь не закохалася, а потім дізналася, що він її родич?

 

- Ледь не закохалася!? - Вигукнула я. Переді мною раптом ожив образ моєї подруги і на душі потепліло. Біль на якийсь час притупився, хоч і не пішов зовсім, а лише причаївся. І все-таки це теж був прогрес. - То вона вам так сказала? От брехуха! Та вона  ж в нього втріскалася по самі вуха! Луїза тоді казала, що більше ніколи нікого не покохає. Ох, скільки моїх нічних сорочок потонуло в її гірких сльозах!

 

Бахтієор засміявся:

- Їй було лише тринадцять тоді.

- П'ятнадцять!

- Ну це, звісно, ​​все змінює...

- Звісно ж, змінює! У тринадцять найбільшою нашою проблемою було придумати новий спосіб, як поцупити яблука у містера Сквірела.

- Так, у нього найсмачніші яблука були, дарма, що у вас тоді росло дерево того ж сорту, - додав Бахтієор, закочуючи очі.

- Але вони й справді були смачнішими! Клянусь!

 

Ми засміялися вже разом.

- А гриби найбільші росли, звичайно, у Проклятому лісі.

- Та ні. Ліс той страшний, а гриби в ньому червиві дуже. Ми туди ходили заради статусу. А ще через Річарда. Він жив там неподалік і часто викликався проводжати нас. Луїза боялася, але заради мене терпіла. Вона, до речі, саме із дуба з Проклятого лісу зробила свій перший артефакт.

- Невже? Я не знав.

– О-о, там ціла історія! Хочете, я вам розповім?

 

Ми проговорили до світанку. Це було весело. Я навіть уявити собі не могла, що зможу колись згадувати про свою найкращу подругу ось так легко, без сліз і скорботи, що роздирає душу.

 

І ще я уявити не могла, що зможу так говорити з драконом...

 

Хоч би що там було, але після цієї ночі я зможу з усмішкою згадувати Луїзу, а не з гримасою болю. Ні, не забуду її, але пам'ять про неї буде світлою. І, здається мені, що з Бахтієором відбулися схожі метаморфози. Ідучи, він сказав:

- Дякую, Анно. Мені це було потрібно. Я толком не зміг попрощатися, вона останні дні була непритомна. Зараз же...

- ... Ви можете відпустити її.

- Так. Ти, мабуть, розумієш мене.

 

Я кивнула і раптом згадала, що колись хотіла попросити лорда Лея розповісти мені легенду про Справжню пару. Тоді,  в минулому житті, мені це чомусь здавалося важливим... Але в нинішньому стані я не могла або просто не хотіла згадувати, чому саме. Та й не доречні були зараз зайві розпитування, не хотілося руйнувати ілюзію, що цієї ночі Луїза була з нами...

 

Тому я так нічого не запитала і лорд Бахтієор зник.

1 ... 77 78 79 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для дракона, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для дракона, Марія Люта"