Читати книгу - "Замок у хмарах, Керстін Гір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він справді дотримав слова і виступив інвестором готелю. Роман Монфор спершу впирався, а тоді до нього швидко дійшло, що з Єгоровим він укладе вигідніший (і до того ж цілком легальний) договір, ніж зі своїм старим друзякою Буркгартом. А оскільки в такого чоловіка, як Монфор, гроші завжди важили більше, ніж дружба, то він пішов на цю угоду.
У кінцевому рахунку він відійшов від керування готелем, офіційно переписавши половину своєї частки Бену. А Єгоров, своєю чергою, призначив його та Безвольного Руді керівниками готелю. Востаннє Бенового батька ми бачили тут у березні. Він сповістив тоді, що розриває свої стосунки з подругою в Сьйоні й переїжджає у Франкфурт до Мари Матеус. У них, здається, було все серйозно. Настільки серйозно, що вони оголосили про своє весілля, яке має відбутися наступної весни в «Замку у хмарах». До того часу саме мають закінчитися реставраційні роботи. З одного боку, Єгоров дуже хотів зберегти старовинний шарм готелю, та з іншого — вклав таку величезну суму в реконструкцію! Причому йшлося не тільки про простір для гостей, а й про найменшу кімнатку під дахом.
Минулого тижня розібрали нарешті риштовання, яке загороджувало всю будівлю, і тепер принаймні зовні все виглядало готовим.
Тим часом я вже майже дісталася до площі перед готелем і тепер із відкритих навстіж підвальних вікон пральні до мене долинав спів Павела. Це була страшенно сумна пісня Шуберта «Пастух на скелях», в якій до болю засмучений пастух марно сумує за своєю коханою, що живе в долині. Але замість слів: «У муках я себе терзаю і втіхи не шукаю, надії на землі не маю, я тут один згасаю», Павел співав: «На круках я себе катаю і туги вже не знаю, надії на орлів не маю, я тут один палаю».
Але краще не запитувати, що це, на його думку, означає. Тепер знову звучав приспів, і дорогою до входу в готель я йому підспівувала: «Серця аж тягне ген до неба із силою міцною». Отак.
Найбільші зміни в «Замку у хмарах» відбулися у підвальних приміщеннях, але не в пральні, а у відпочинковому комплексі. Там тепер розташовувалась нова тераса із лежаками, просторий басейн надворі, а колишній погріб перебудували на сауну. Пан Гефельфінґер був на сьомому небі від щастя. Єгоров дав йому волю облаштувати все на свій смак, а Стелла Єгорова внесла до того ж велику кількість пропозицій і наполягла на різних необхідних, на її думку, заходах. Не тільки тому, що тепер змушена тут бувати частіше, — відпочинковий комплекс повинен відповідати вимогам усіх її багатих і вишуканих друзів із цілого світу, які приїжджатимуть сюди на відпочинок. Ми, до речі, маємо вже численні бронювання на наступний рік, а на період Різдвяних свят уже в квітні всі місця було зарезервовано.
На наше велике здивування, Буркгарти знову забронювали великий баштовий люкс. І як би це дивно не звучало, проте я раділа, що знову побачу Дона-молодшого. Та ще дужче я тішилася зустрічі з Барнбруками, а передусім із Ґрейсі, Медісон і Емі, з котрими я регулярно переписувалася. Ґрейсі й Медісон тепер ходили на карате і хотіли вступити до розвідки, коли виростуть.
Деколи я запитувала себе, чи Трістан, його дідусь і люди, які нібито працювали на таємне товариство, справді повернули камінь із кольє назад в індійський храм. Та принаймні тут, нагорі, світ перебував у цілковитій рівновазі.
Панна Мюллер і далі щовечора таємно викурювала сигару при відкритому вікні. Павел, мсьє Роше і старий Стакі грали в пральні кожного третього вівторка в скат. Шеф-кухар продовжував верещати на весь персонал кухні, а мадам Клео дбала про те, щоб ми мали достатньо вуглеводів.
Бракувало лише Яромира. Виявилося, що він працював під прикриттям на чеський слідчий орган, котрий мав намір довести провину Буркгарта-старшого (він володів численними сміттєспалювальними станціями і сміттєпереробними заводами в Чехії) у справах із відмивання грошей.
Він і пан Губер, страховий агент, який, сам цього не відаючи, не впорався з поставленим перед ним завданням, знали один одного ще зі спільної роботи в Інтерполі.
Тому пан Губер і навідав його в кімнаті персоналу того ранку, коли я вперше зустріла Трістана. Вони хотіли навзаєм упевнитися, що не розкриють справжню особу один одного. А оскільки Буркгарт уже не використовував «Замок у хмарах» для здійснення своєї нелегальної оборудки, то присутність Яромира стала зайвою. Нам було важко з ним прощатися — нехай і під прикриттям, та він був найкращим майстром, якого тільки бачив цей готель. Зрештою він пообіцяв, що приїде колись сюди зі своєю сім’єю на відпочинок.
Шанс, що Єгорови ніколи не помітять підміни кольє ідеальною копією, був досить високим. Стелла Єгорова любила його тепер ще більше і була переконана, що особисто розірвала прокляття діаманта «Надежда».
Пройшовши через обертові двері, я повільно попленталася через фойє, мимохідь кивнула Деніс на рецепції й погладила Заборонену Кішку, яка тепер більше не була забороненою. А ще домовилася з мсьє Роше о четвертій разом випити капучино.
Нагорі я навстіж відчинила вікно й чекала на сімох Хуґо. Я вже не мешкала в тій маленькій комірці під дахом, яку разом з іншими приміщеннями південного крила саме відреставрували. Я жила з Беном у номері 210.
Це була кутова кімната, яка мала балкон і вікна на південь із видом на долину й чотиритисячники, а також на захід із видом на мою подругу — Ялинку-Півмісяць. Я вже не могла дочекатися, коли настануть холоди, щоб розпалити в каміні вогонь. Панну Мюллер та її команду попросили не прибирати нашу кімнату — ми самі подбаємо про порядок у ній. Було якось дивно уявляти, що панна Мюллер застеляє моє з Беном ліжко. Тим паче що зі мною вона залишилась такою ж строгою, як і раніше. Хоча до мого стилю застеляти ліжко панна Мюллер претензій не мала. Я навіть клала нам кожного дня на подушки дві плитки шоколаду.
Деколи я сумувала за своєю невеличкою комірчиною і трішки навіть за несправним трубопроводом. Можливо, ми з Беном зможемо переїхати туди хоча б на різдвяні канікули, аби звільнити номер
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Замок у хмарах, Керстін Гір», після закриття браузера.