Читати книгу - "Інґа"

Звісно, як зауважила в наступному абзаці Інґа, проблема полягала в тому, що «я занадто переймаюся». Але вона не знала, що вдіяти. «Мені не вирішити цієї проблеми»{600}, — сказала вона. Джек хотів піти в політику, але не міг зробити це і водночас одружитися з Інґою. Жоден американський політик у 1940-х роках не міг досягти успіху, якщо його вважали розлучником, а надто — член найвідомішої в Америці католицької родини не міг побратися із двічі розведеною протестанткою і сподіватися на вдалу політичну кар’єру[54].

«Я вирішила, що нічого не вдіяти, я можу битися і кричати, але мені це нічого не дасть, — писала Інґа Джекові. — Дуже пасивна роль в трагікомедії. І вона моя»{601}. Вона пообіцяла не писати, доки не покращиться настрій, але з огляду на її мінливість він поліпшився вже назавтра. Вона знову повідала, як раділа спільним вихідним у Чарлстоні. «Візьми стільки кохання, скільки хочеш, — писала вона, — у джерелі цього почуття до тебе його ще більше. Боюся, воно в мені ніколи не вичерпається»[55] {602}.

Попри ці нові запевнення попередній лист Інґи збентежив Джека. Він одразу відповів, пропонуючи обговорити «додатки у справі Інґи-Бінґи проти Джозефа П. Кеннеді-старшого». Батько Джека навів вагомі доводи, чому стосунки мусять швидко припинитися, але Джек почувався самотнім в Чарлстоні і все ще любив Інґу. Так і не знаючи, що збирається зробити з цим усім, він намагався заспокоїти Інґу жартами. «Чому ти пишеш, що я боюсь “твоїх майбутніх дій” (дуже дипломатично, до речі)?» — запитував він. Джек пояснив їй, що не відповідав, бо і так додав забагато читання, маючи на увазі свою «Чому Англія спала», «і на Бога, ти ж не читатимеш її»{603}.

Потім він змінив тему, розповідаючи, що йому теж сподобався спільний вікенд. Згадуючи свою бережливість в уникненні плати двох доларів за вхід, Джек стверджував, що прогулянка садами Middlton Place «спокійно могла коштувати і 400 доларів, але вихідні були б не менш чудовими, якби ми туди і не ходили»{604}.

Джек писав, що дізнався, що наказ про його переведення датувався сьомим січня (за п’ять днів до публікації колонки Уїнчелла). Можливо, він розмірковував, що раптове переведення не було пов’язано з Інґою, а стало результатом інтриг батька, який бажав для сина проходження дійсної служби у флоті. Звісно, УВМР давно планувало перевести Джека з Вашинґтона не через втручання батька, а через стосунки з Інґою; колонка Уїнчелла просто прискорила цю подію.

Все ще повністю не відаючи, як сильно ФБР цікавилось Інґою, Джек спробував пожартувати щодо її уявної шпигунської діяльності. «Я повернувся з цікавої подорожі, деталями якої я тебе не обтяжуватиму, — писав він, — якщо ти шпигунка, то я не мушу тобі все говорити, а якщо ні, тобі буде нецікаво. Але я за тобою сумую»{605}.

Усе ще хвилюючись, що розгнівана Інґа може вчинити щось необачне, Джек пізно ввечері в п’ятницю 30 січня зателефонував їй, щоб пом’якшити ситуацію, але перше, що він помітив і про що спитав, були дивні звуки в телефоні: «Що це за клацання?» — запитав він. ФБР все чуло, тож Інґа не відповіла{606}. Їй треба було обговорити нагальніші справи.

Вона сказала, що назавтра поїде в Нью-Йорк, і мимохідь зауважила, що запланувала вечерю із Нільсом Блоком, втім, запевнивши Джека, що зупинятиметься в готелі Barbizon для жінок. «Радий це чути», — відповів Джек і поспішно додав, що не хвилюється через її побачення з іншим чоловіком. Інґа сказала, що не намагається примусити Джека ревнувати, і саме тому «я зупинюсь там». Потім спробувала запевнити його, що «все добре». Заспокоєний Джек почав жартома випитувати про те, як Інґа буцімто стверджувала, що Торберт Макдоналд вдягається краще за нього. На це вона відповіла, що йому немає чого хвилюватися про вбрання, бо «милий, тобі найкраще без нього»{607}. Таке приємне збудливе зауваження змусило Джека ще раз подумати, чи хоче він припиняти стосунки.

Вони завершили розмову на тому, що Джек пообіцяв приїхати у Вашинґтон на наступних вихідних, але якщо б не вдалось отримати на це дозвіл, він сподівався, що Інґа приїде до Чарлстона. Вона погодилася. Кілька днів по тому на запитання подруги про її особисте життя Інґа відповіла, що у стосунках із Джеком «усе чудово»{608}. Але це була неправда. Ситуацію чекало продовження в Нью-Йорку, де