Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Гірка правда 📚 - Українською

Читати книгу - "Гірка правда"

298
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гірка правда" автора Віктор Варфоломійович Поліщук. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 77 78 79 ... 191
Перейти на сторінку:
name="anotelink237" id="anotelink237" href="#n_237" title=" Альманах "Гомону України", Торонто, 1992, стор. 45. ">[237] Під впливом героїчної боротьби в обороні Карпатської України, революціонізація настроїв на західно-українських землях досягла високого напруження напередодні Другої світової війни, так що була поширена думка підняти протипольське повстання. Одначе німецько польська війна у вересні 1939 р. була блискавичною, а тому була змога зорганізувати лише де-не-де повстанські відділи, революційно-повстанську акцію підготовляла і нею керувала Крайова Екзекутива ОУН на ЗУЗ. [238] Так, пане професоре Богдане Осадчук! А ви перечите цьому!

До німецької агресії на СРСР в Німеччині постали батальйони "Нахтігаль" і "Роланд", які в задумі мали бути зародком майбутньої української армії.

"Акт 30 червня" закликав "не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Держава."

У Маніфесті ОУН-б, опублікованому в перших днях липня 1941 р. говориться: Кличемо всіх українців - де б вони не жили - ставати в бойові лави Фронту Української Національної Революції. [239]

Як бачимо зі сказаного, ідея УПА жевріла в задумах ОУН від її народження. Організація української військової сили буде поступово розвиватися, а її форма мінятися відповідно до трьох етапів політичного стану України: ворожої займанщини, національної революції, державного закріплення. [240] Так передбачала ОУН у постановах І Конгресу.

У червні 1941 р. минув перший етап політичного стану України: минули польська й більшовицька "займанщина". Настав час "національної революції". Українська Повстанська Армія постала. Постала й накоїла таких злочинів, від згадки яких моторошно робиться на душі.

Докази злочинів УПА

Коли б описати всі злочини УПА на польському й українському народах, на які лише є докази, то треба було б видати окрему книжку, наводячи самі тільки факти без коментарів, на кількохстах сторінках дрібненького друку. Сам я зібрав понад сто, підписаних людьми, з поданням адрес, реляцій. Та поки про них - спершу особисті докази:

Влітку 1943 р. моя, по матері, тітка Анастасія Вітковська пішла з сусідкою-українкою вдень до розташованого за три кілометри від м. Дубна села Тараканів. Розмовляли польською мовою, бо тітка, жінка неграмотна, родом з Люблінщини, не зуміла навчитися української. Пішли вони, Щоб поміняти дещо на хліб, бо в тітки - шестеро дітей. Ніколи ні вона, ні дядько Антон Вітковський, теж людина зовсім неграмотна, не тільки не мішалися до будь-якої політики, але й не мали про неї жодної уяви. І її, а також сусідку-українку, вбили бандерівці з УПА чи Самооборонних Кущових Відділів тільки за те, що вони розмовляли по-польськи. Вбили по-звірськи, сокирами, й вкинули у придорожній рів. Про це мені розповіла друга тітка - Сабіна, яка була замужем за українцем Василем Загоровським.

Моєї дружини батьки жили до війни на Поліссі. її батько - чех, а мати - полька. В родині розмовляли по-польськи. Коли на початку 1943 р. почалися на південному Поліссі масові вбивства поляків - вся сім'я втікла в Кременеччину до батькових родичів, в село Угорськ, неподалік Дерманя. Одного разу знайомий українець повідомив жінчиного батька, що УПА готується знищити його родину. Вони втекли до Кременця. Хтось бачив розмову того молодого українця з жінчиним батьком. Його, підозрюючи у "зраді", повісили посередині села й причепили на грудях напис: Так буде зо всіми зрадниками. Повішеного не дозволили зняти протягом кількох днів.

Два факти, які мали місце в різному місці й в іншому часі. їх єднає одне: авторство ОУН-УПА, безпричинність убивств.

В мого батька був брат, Ярохтей, котрий жив у с. Липа, Лубенського р-ну. За те, що він відкрито таврував УПА, його вбили пострілом у рот. Дядько Ярохтей був звичайним, малограмотним селянином.

Немає змоги з браку місця в одній книжці навести факти поодиноких і масових мордів на поляках і українцях, скоєних ОУН-УПА, тому обмежуся тільки до деяких.

Дуже близька мені особа, М.С., розповіла: 24 березня 1944 року, в морозяну ніч, бандерівці напали на нашу хату, підпалили всі будівлі. Жили ми в селі Поляновиці (Цицівка), Зборівського повіту, Тернопільської області, в якому були тільки поляки, але не військові колоністи. Колоністів вивезли більшовики в лютому 1940 року в Сибір, а на їх місце прибули українці з-під Перемишля. Батько мій поляк, оженився з українкою. З українцями з поблизьких сіл до війни ми жили у згоді, як і все наше село. Ми чули про морди на Волині, але початково не допускали думку, що й нас можуть убивати. Десь у лютому 1944 року бандерівці - ми не розрізняли хто є з УПА чи з іншої групи - всіх називали бандерівцями, бо вони самі славили "вождя" Бандеру, поставили перед нашим селом домагання про викуп. Селяни гроші зібрали й дали бандерівцям. Але це не помогло. У згадану ніч, члени чоловічого роду, тобто батько, молодший брат і я, як і інші ночі, ночували у сховищі під господарськими будинками. Мати (українка) з двома моїми сестрами і батьковою сестрою, яка вийшла заміж за українця з-під Харкова, ночували в хаті. Зразу після півночі ми у схованці почули запах диму й здогадалися, що УПА підпалила будинки. Я перший вискочив зі схованки, піднявши ляду. Відкриваючи ляду, я попік руки, потім, утікаючи крізь вогонь, попік лице. По мені, втікаючому, стріляли, але не поцілили. Я скрився в темноті. Батько теж намагався вилізти зі схованки, проте не зміг, згорів. У схованці від диму задушився мій молодший брат. Втікаючу з палаючого дому матір поранили вистрелом, але вона втікла. Втікла також семилітня сестра, хоч і одержала поранення в коліно з мисливської зброї. Втікла теж батькова сестра, яку поранили

1 ... 77 78 79 ... 191
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гірка правда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гірка правда"