Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Клянусь, я твій, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"

228
0
03.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Клянусь, я твій" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79
Перейти на сторінку:

Половина восьмої вечора, я стою притуляючись плечем до одвірка, а мій чоловік готує страву, яка підніме мені настрій і може навіть (хоча це неточно) вгамує нудоту, поки я за ним спостерігаю. Чи це не кохання?

Ми одружилися однієї чудової і сонячної неділі. Неважко здогадатися, хто спіймав букет... До речі, на наше з Кейном весілля Елайна з Блейком прийшли парою. Хоча й більше формально, ніж з любові, і вона намагалася триматися, але все одно рідкісними моментами виглядала такою нещасною, що мені стало її щиро шкода. Вона має до нього почуття і це видно. Мені здається, він теж починає закохуватися в неї, але сам поки що вперто не хоче цього приймати. Між ними просто іскрить високовольтна напруга. Обидвоє, як уперті барани, які стоять по різні сторони барикад, ніяк не пересиливши себе, щоб зробити перший крок назустріч. Вона щось може й робила... Але який сенс, якщо не отримуєш взаємності? Можливо, Блейка потрібно лише трохи підштовхнути, тому що іноді закохані чоловіки бувають такими безпорадними... І навіть будь він хоч тричі грозою міста, з коханою жінкою вдома він лише ласкавий, а часом навіть беззахисний домашній звір. Як і мій Кейн. Історія про ворогів, які викрали Сару, закінчилася спокійно. Начебто все затихло, хоч і одного разу на порозі нашого будинку з'явився таємничий незнайомець, а як виявилося пізніше, колишній компаньйон Кейна, який щиро перепрошував за своїх заздрісних товаришів, які посміли таке витворити, і навіть запропонував чималу компенсацію, скажімо, за моральні ушкодження. Кейн, звісно ж, відмовився.

Ми з Кейном оселилися ближче до центру міста у його трикімнатній нерухомості, хоч і про лісовий будиночок теж не забуваємо. Востаннє ми там були місяць тому, усією сім'єю. Мої батьки, до речі, теж гостювали у нас не так вже давно... Дзвінок у двері перериває всі мої ідеалістичні роздуми про прекрасне і милування чоловіком. Я суплюся, різко опустившись із небес на землю.

- Ти когось чекаєш? - Запитую чоловіка, трохи спантеличена тим, що так пізно.

- Так, Кім, відкриєш?

Він так і не піднімає на мене очі, готуючи, і хоча я хочу, щоб він глянув на мене, Кейн цього не робить. Або ж занадто уважно стежить за процесом приготування, або ж справді щось темнить. Нічого робити, відлипаю від одвірка і йду відчиняти двері.

- КІММІ!

- О-ох...

- Привіт, люба. Ух, ми поки їхали, у такий затор потрапили. Дякую, синку, що подбав і відправив за нами машину з особистим водієм, а то навряд чи таксист витримав би і половину цього часу.

Я повільно розвертаюсь назад і бачу Кейна, що безшумно з'явився з надр кухні. На мить наші очі перетинаються.

- Сюрприз, - тихо промовляє він із усмішкою.

Амалія проходить в будинок, цілує мене в щоку і підхоплюючи за руку Олівію, що весело щебече, зникає на кухні, розкладаючи разом з нею гостинці.

Я так і стою, і з подивом моргаю, не знаючи, як виглядаю збоку. Кейн наближається до мене обережно, бере м'яко за руку і заглядає у вічі.

- Вибач, що не попередив, - тихо промовляє він. - Якби знав, що це почнеться сьогодні... Переніс би на інший день, - журиться він, хитаючи головою.

А я посміхаюся, не відчуваючи ні крапельки прикрості чи смутку. Я полюбила його рідних як свою сім'ю.

- Який же ти дурненький, Кейн, - ласкаво промовляю я. Я накриваю його щоку долонею і ніжно цілую в щоку. А потім жартівливо суплюся, різко відсторонившись. - І, до речі, де там мій пудинг? Ти вже приготував його? Так швидко?

Рот Кейна розпливається в глузливій посмішці:

- Отримаєш його лише після передоплати.

- Брудно граєш, Тернер. Не можна шантажувати вагітних жінок.

- А я не шантажую. Лише нагадую, що страшенно скучив за день і чекаю як мінімум ніжного поцілунку від коханої дружини.

Я кривлю рота в зухвалій посмішці, кладу долоню на його груди, наближаюся і смикаю його за краватку до себе. Кейн відразу ж включається; обійнявши мою спину руками, жадібно впивається в мої губи, розкриває язиком рота і проникає всередину жадібним поцілунком.

Я зовсім перестаю усвідомлювати, думки покидають мене і залишаються тільки відчуття. По всьому тілу проноситься пекуче, приємне поколювання, у грудях наростає шалений жар і я відчуваю, як різко тяжіє внизу живота... Рвано видихнувши, припиняю цей поцілунок, боячись, що не зможу вчасно себе зупинити.

Кейн низько сміється. Він опускає гарячу долоню на мою талію, нахиляється і з спокусливою хрипотою шепоче десь в області мого вуха, викликаючи мурашки по всьому тілу:

- Я знаю, про що ви думаєте, міс маленька пустунка, - його долоня міцніше стискає мою талію, а губи торкаються мочки вуха, обпалюючи: - Затримай цю думку, ми обов'язково сьогодні повернемося до неї в нашій спальні після того, як усі заснуть.

Я по-дівчачому безглуздо обурююся, жартівливо штовхнувши його в плече, хоч і знаю, що це стовідсоткове влучення (але ж на те ми й жінки, щоб змусити чоловіка трохи понервувати, чи не так?)

Кейн сміється, розкусивши мене за дві секунди, перехоплює мої руки і притягує мене до себе. А потім знову цілує.

Кінець

1 ... 78 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твій, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"