Читати книгу - "Мій Герой. Зцілення коханням, Юлія Вестор"

Перший традиційний запит: "Попрацюйте з дружинами"

— Юлю, ти заспокоїш Оксану? — дивиться на мене з надією хлопець.

— Зроблю все, що в моїх силах, але не обіцяю, що ця тема буде одразу і назавжди закрита. Точно не буде. Стосунки зберегти, реально, якщо докласти зусиль і виправити помилки.

— Я розумію, — погоджується чоловік.

— Останнє питання: за стандартом вся розмова з психологом є конфіденційною. В підрозділах, наприклад, фахівці можуть висловити командуванню тільки загальну оцінку і рекомендацію: чи готові бійці повернутися в бій, чи потребують реабілітації, чи є серед них особи небезпечні для себе та оточуючих. Але Оксана може і буде цікавитися чимось ще. І мені не хотілося б викликати в ній зайві сумніви відмовою надати відповіді. Та й навряд чи ви бажаєте продовжувати розмови на цю тему зараз. Час вже й відпочити. Чи дозволяєш ти мені відверто говорити з Оксаною про цю ситуацію?

— Так, — погоджується Андрій, — я не хочу знову говорити про це з нею з початку.

— Добре, дякую. Радісно, що ваші стосунки близькі і відверті - це гарна база для побудови надійних довготривалих партнерських відносин.

       Добре, що у Андрія тепер є близька людина, що звернулася за допомогою і замотивувала його прийняти цю допомогу. Але бачу, що хлопець почувається невпевнено в домі Оксани після своїх помилок. Тому вирішую його підтримати.

— Між іншим, Володимир полюбляє їсти кисломолочний сир на вечерю. Може, ти йому приготуєш, татко? А потім і вкладеш спати, поки ми з Оксанкою поспілкуємось.

    Посміхаюсь до чоловіка. Йому ж важливо, що і близька подруга коханої визнала його за нового повноцінного члена цієї родини, нагадавши, ким сприймає тепер його де факто голова родини - коханий мамин синочок. Бо якби не синочок, то Оксана й досі знаходила б для себе приводи відмовити кожному зустрічному претенденту на її серце. Та й завдання із зони комфорту, оскільки чоловік полюбляє готувати, просто ідеально підходить. Андрій йде на кухню, а я до передпокою вдягатися, де я зустрічаю маму з синочком.

— Проведеш мене, подруго?

— Звісно! — Випалює подруга, що ледь дочекалася, судячи з вигляду, цього моменту.

— Смачної вечері і надобраніч, зайчику, — обіймаю Володимира.

— Бувай, Андрію, бережи наш скарб.

— Бувай, — доноситься чоловічий голос з кухні.

— Він пішов на контакт? — Питає, закриваючи двері ззовні Оксана.

— Ну, звісно, пішов! А що б ще ми так довго тут робили, Ксю, — обіймаю знервовану подругу.

***

Психологічна підтримка військових та їх родин

Группа підтримки "Атлант" (безкоштовно)

https://t.me/Atlant_SC_bot