Читати книгу - "48 законів влади"

Висновок: Ви можете обдурювати дуже багато людей протягом дуже тривалого часу.

Карнавал Тербера. Джеймс Тербер (1894—1961 рр.)

Крок 5. Дотримуйтеся принципу «Хто не з нами, той проти нас». Ваша група розрослася і процвітає; це магніт, що притягує дедалі новіші частинки. Але якщо ви не будете обачні, може початися інерція, і час та нудьга розмагнітять групу. Щоб підтримувати згуртованість послідовників, вам слід зробити те, що робили всі релігії та системи віри, — дотримуватися принципу «хто не з нами, той проти нас».

Насамперед переконайте ваших послідовників у тому, що вони входять до привілейованого клубу і їх об’єднують спільні цілі. Потім, щоб зміцнити це об’єднання, розробіть поняття підступного ворога, який хоче вас знищити. Існує чимало невірних, які підуть на все, щоб зупинити вас. Тепер кожного аутсайдера, який прагне розвінчати шарлатанську природу вашої системи, можна назвати членом такої схибленої сили.

Якщо у вас немає ворогів, знайдіть їх. Якщо з’явиться солом’яне опудало, на яке можна все списувати, ваші прихильники згуртуються й ущільнять свої лави. У них є ваша справа, у яку вони вірять, і невірні, яких слід знищити.

Дотримання закону

Дотримання І

1653 року 27-річний міланець Франческо Джузеппе Боррі оголосив, що мав видиво. Він ходив по місту й усім розповідав, що йому з’явився архангел Михаїл і сповістив, що Франческо обрано capitano generale Армії нового Папи, армії, яка підкорить світ і воскресить його. Архангел сповістив далі, що Боррі даровано силу бачити душі людей і що він скоро знайде філософський камінь, тобто речовину, яку віддавна шукали, бо вона могла перетворювати звичайні метали на золото. На друзів і знайомих, котрі чули, як Боррі пояснює своє видиво, і котрі були свідками того, як він сам перемінився, це справляло глибоке враження, бо доти Боррі був пияком, гультіпакою і картярем. Тепер він усе це покинув, поринувши у вивчення алхімії, і говорив лише про містицизм та окультизм.

Перетворення було таким раптовим і дивовижним, а слова Боррі настільки сповнені ентузіазму, що в нього почали з’являтися послідовники. На жаль, італійська інквізиція теж помітила його — вона переслідувала всіх окультистів, — тому, покинувши Італію, він вирушив мандрувати по Європі від Австрії до Голландії, розповідаючи, що «всім, хто піде за мною, буде даровано велику радість». Скрізь, де Боррі зупинявся, у нього з’являлися послідовники. Його метод був простий: він розповідав про видіння, які ставали дедалі витонченішими, і пропонував «зазирнути в душу» кожному, хто йому вірить (а таких було чимало). Перебуваючи нібито в трансі, він кілька хвилин пильно дивився на нового послідовника, а тоді оголошував, що бачив душу цієї людини, ступінь просвітлення і потенціал духовного звеличування. Якщо побачене здавалося йому перспективним, він додавав людину до ордену своїх учнів, який дедалі більше розростався, а це вже була неабияка честь.

Культ мав шість ступенів, до яких учні приписувалися залежно від того, що Боррі розгледів у їхніх душах. На наступний рівень можна було перейти завдяки роботі й цілковитій присвяті культу. Боррі, якого вони називали «Його Високоповажність» і «Універсальний доктор», вимагав від них найсуворішого дотримання обітниці бідності. Усі їхні гроші й майно передавалися йому. Але вони робили це охоче, бо Боррі казав їм: «Незабаром я завершу алхімічні досліди й добуду філософський камінь, і тоді ми всі матимемо стільки золота, скільки захочемо».

Щоб заснувати нову релгію, треба мати психологічно достовірне знання певного усередненого типу душ, які ще не визнали, що належать до певного гурту.

Фрідріх Ніцше (1844—1900 рр.)

Багатіючи, Боррі почав змінювати стиль свого життя. У місті свого тимчасового перебування він орендував найрозкішніші апартаменти, казково їх умебльовував і опоряджав, а тоді ще й став колекціонером меблів. Боррі почав роз’їжджати вулицями в кареті, оздобленій коштовностями, запряженій шістьома чудовими вороними кіньми. В одному місці він довго не затримувався, а коли зникав зі словами, що треба залучати душі до свого стада, його авторитет лише зміцнювався на час його відсутності. Він прославився, хоча, власне, нічого конкретного ніколи не зробив.

Люди настільки простосерді й настільки керуються своїми нагальними потребами, що дурисвіт завжди знайде достатньо охочих бути обдуреними.

Нікколо Мак’явеллі (1469—1527 рр.)

З усієї Європи до Боррі сходилися сліпі, каліки і люди в розпачі, бо ширилася чутка про його хист цілителя. Він не просив винагороди за допомогу, що прикрашало його образ, а щодо чудесного зцілення, то подейкували, що воно справді ставалося в тому чи іншому місті. Вистачало натяку на його звершення, і уява людей надихала їх. Його багатство, наприклад, зростало коштом датків від групи заможних учнів, яка постійно збільшувалася, приписувалося його успішним дослідам із отримання філософського каменю. Церква продовжувала переслідувати Боррі, звинувачуючи його в єресі й відьомстві, а він відповідав величним мовчанням. Це тільки зміцнювало його репутацію і робило пристрашнішими його послідовників. Зрештою, переслідують лише великих. Хто розумів Христа в його часи? Боррі й рота не треба було розкривати, а його послідовники назвали Папу Антихристом.

Отож влада Боррі зростала, доки він не поїхав із Амстердама (де протягом певного часу жив), прихопивши величезні суми позичених грошей і діамантів, залишених йому на зберігання. (Він запевняв, буцімто може усунути вади діамантів силою свого інтелекту). Тепер він був утікачем. Проте інквізиція його таки схопила, і останні 20 років свого життя він провів у в’язниці в Римі. Але настільки велика була віра в його окультну силу, що до самої смерті його відвідували заможні вірники, зокрема й королева Швеції Кристіна. Приносячи йому гроші й необхідні речі, відвідувачі давали йому змогу продовжувати досліди з добування філософського каменю.

ХРАМ ЗДОРОВ’Я

Наприкінці 1780-х років шотландський знахар-шарлатан Джеймс Ґрем… здобув собі чимало прихильників і величезні статки… Він створив шоу з використанням наукових досягнень. 1782 року він відвідав Філадельфію, де познайомився з Бенджаміном Франкліном і зацікавився його дослідами з електрикою. Либонь саме ці досліди надихнули його на створення апарата в «Храмі здоров’я», дивовижному закладі, який він відкрив у Лондоні для продажу своїх еліксирів… У головному приміщенні, де він приймав пацієнтів, стояв «найбільший у світі повітряний насос», який допомагав Ґрему в його «філософському вивченні» хвороб, а також «неперевершений металевий провідник», багато оздоблена позолотою підставка, оточена ретортами і судинами з «ефірними та іншими есенціями». Згідно з Еннемозером, який видав 1844 року в Лейпцигу книжку з історії магії, Ґремів «будинок… поєднував корисне і приємне. Скрізь в око впадала розкіш. Навіть у зовнішньому дворі, як розповідав свідок, здавалося, що мистецтво, винахідництво й багатства сягли вершин своїх можливостей. На бічних стінах кімнат вигнуте дугою світіння забезпечувалося штучним електричним світлом; спалахували промені зірок; скрізь зі смаком було дібрано барвисті вітражі.