Читати книгу - "48 законів влади"

Сьогодні викрути шарлатанів можуть здатися дивацтвом, але й нині серед нас тисячі шарлатанів використовують випробувані прийоми попередників, удосконалені за минулі сторіччя, лишень змінюючи назви еліксирів і модернізуючи вигляд своїх культів. Ми бачимо новітніх шарлатанів у всіх сферах життя — бізнесі, моді, політиці, мистецтві. Багато хто з них, імовірно, переймається шарлатанськими традиціями, не знаючи їхньої історії, але ви можете діяти більш системно і зважено. Просто виконайте п’ять кроків культотворення, які наші предки-шарлатани вдосконалювали протягом багатьох років.

Крок 1. Напускайте туману, дотримуйтеся простоти. Щоб створити культ, спочатку треба привернути увагу. І робити це слід не за допомогою вчинків, бо вони занадто прозорі й легко прочитуються, а за допомогою слів, туманних і оманливих. Ваші перші промови, бесіди та інтерв’ю повинні містити два елементи: з одного боку, обіцянка чогось великого, такого що веде до змін, а з другого — цілковита невизначеність. Це поєднання стимулюватиме невиразні мрії слухачів, які будуть придумувати свої логічні зв’язки й бачити те, що хочуть побачити.

Щоб надати своїй розпливчатості привабливості, використайте гучні й неконкретні слова, — вони запальні й викликають у людей ентузіазм. Дуже допомагають модні назви простих речей, а також цифрові викладки й туманні неологізми. Усе це створює враження фаховості знань і надає вам позірної поважності. Таким же чином спробуйте надати нового й свіжого вигляду предметові культу, аби мало хто розумів, про що йдеться. Якщо все зробити правильно, поєднання туманних обіцянок, невиразних, але спокусливих концепцій і запального ентузіазму розворушить людські душі, і навколо вас сформується група.

Якщо говорити надто розпливчасто, вам не повірять. Але небезпечніше бути конкретним. Якщо ви докладно поясните вигоду, яку отримають люди, йдучи за вами, то від вас чекатимуть виконання обіцянок.

При всій розпливчатості ваші гасла мають бути простими. Проблеми більшості людей зумовлені складними причинами: глибоко вкорінені неврози, взаємопов’язані соціальні чинники — їхнє коріння йде в далеке минуле, яке дуже важко розкопати. Проте мало кому вистачає на це терпіння; більшість хоче почути, що її проблеми мають просте розв’язання. Здатність запропонувати таке рішення дасть вам велику владу і примножить лави послідовників. Замість складних пояснень реального життя поверніться до примітивних рішень наших предків, до давніх народних ліків, до загадкової панацеї.

Крок 2. Віддавайте перевагу візуальному й чуттєвому над інтелектуальним. Щойно люди починають групуватися навколо вас, з’являються дві небезпеки — нудьга і скептицизм. Нудьга змусить людей податися деінде, скептицизм дає їм змогу відійти й раціонально обміркувати ваші пропозиції, розвіяти майстерно створений туман, виявити справжню вартість ваших ідей. Тому вам слід розважити знуджених і не підпускати циніків.

Найкраще зробити це за допомогою театру або чогось подібного. Оточіть себе розкішшю, засліпіть послідовників видимим блиском, нехай спектакль полонить їхній зір, тоді люди не побачать безглуздя ваших ідей, дірки в системі вірування. Це приверне більше їхньої уваги та дасть вам більше послідовників. Звертайтеся до всіх почуттів: використовуйте пахощі для запаху, заспокійливу музику для слуху, барвисті графіки і діаграми для зору. Можна навіть догодити мозку, застосовуючи, наприклад, нові технологічні пристрої, щоб надати своєму культу псевдонаукового блиску, але понад усе важливо не давати при цьому людям мислити. Долучайте екзотику — далекі культури, дивні обряди — для створення театральних ефектів, аби найбанальніші ординарні речі сприймалися як знаки чогось надзвичайного.

Крок 3. Структуруйте групу на кшталт релігійної організації. Кількість послідовників зростає, отож час їх організувати. Організовані релігії здавна мають безперечний авторитет для величезної кількості людей і досі зберігають свій вплив у нашу секулярну добу. І навіть якщо релігія тепер і потьмяніла, її форми досі резонують із владою. Можна нескінченно використовувати високі й святі асоціації організованої релігії. Створюйте ритуали для своїх послідовників, ієрархізуйте їх, ранжуйте за рівнем святості, надавайте їм імена і титули, які перегукуються з релігійними обертонами, просіть їх офірувати, аби заповнити ваші скрині й посилити вашу владу. Щоб підкреслити квазірелігійну природу ваших зібрань, промовляйте й дійте як пророк. Зрештою, ви ж не диктатор, ви — священик, гуру, мудрець, шаман або ще якесь описове слово, що приховує вашу реальну владу в релігійному тумані.

Крок 4. Приховуйте ваше джерело доходу. Ваша група виросла, ви збудували на її основі щось подібне до церкви. Скрині ваші починають наповнюватися грошима прибічників. Ви в жодному разі не повинні виявляти цікавості до грошей і до влади, яку вони дають. До певного часу слід приховувати і джерело ваших доходів.

Ваші послідовники хочуть вірити, що коли підуть за вами, то всілякі чудові речі почнуть падати прямо їм в руки. Оточуючи себе розкішшю, ви стаєте живим доказом правдивості своєї системи. Не давайте докопатися до істинного походження вашого багатства — тобто кишень ваших прибічників. Нехай вірять, що воно прийшло до вас завдяки істинності ваших ідей і методів. Послідовники повторюватимуть кожен ваш рух тіла в надії, що це дасть і їм ті ж плоди, і ентузіазм наслідування засліпить їх, не даючи побачити шарлатанську природу вашого добробуту.

СОВА, ЩО БУЛА БОГОМ

Якось безвидної ночі сова сиділа на гілці дуба. Дві кротиці намагалися нишком прослизнути повз. «Ви!» — сказала сова. «Хто?» — здригнулися вони в страху і здивуванні, бо не могли повірити, що хтось їх розгледить у цій чорноті. «Ви двоє!» — сказала сова. Кротиці поспішили геть і розповіли усім насельцям полів і лісів, що сова — найбільша і наймудріша з усіх тварин, бо могла бачити в темряві і відповісти на будь-яке питання. «Я подбаю про це», — сказала птаха-секретар; якось вона відвідала сову такої ж безвидної ночі. «Скільки кігтів я показую?» — спитала секретар. «Два», — відповіла сова, і це була правда. «Чи можете ви запропонувати мені інший вислів для «тобто» або «а саме»?» — запитала секретар. «Себто», — відповіла сова. «Нащо коханець заходить до коханої?» «Щоб упадати коло неї», — відповіла сова. Секретар поспішив назад до насельців полів і лісів і повідомив, що сова — справді найбільша і наймудріша тварина в світі, бо бачила в темряві і відповідала на будь-яке питання. «А вдень вона теж бачить?» — запитала руда лисиця. «Так», — докинули вовчок і французький пудель. «А вдень вона теж бачить?» Усі реготали з цих дурних питань, а тоді заповзялися на руду лисицю і її друзів та вигнали їх зі своїх теренів. Відтак вони послали гінця до сови і попросили стати їхнім лідером.

Сова прилетіла до тварин опівдні, коли яскраво світило сонце. Вона ступала поволі, що надавало їй поважності, і позирала довкруг великими виряченими очима, нібито демонструючи свій високий статус. «Вона богиня!» — закричала курка-плімутрок. І решта підхопила: «Вона богиня!» Тож вони подалися слідом за совою, а коли вона почала наштовхуватися на речі, вони й собі почали наштовхуватися. Врешті-решт, вона прийшла до бетонки й подалася далі суцільною смугою, а всі інші істоти — за нею. Аж ось яструб, який супроводжував цей хід, помітив вантажівку, яка їхала навстріч зі швидкістю 50 миль/год. і повідомив секретаря, а той — сову. «Попереду небезпека», — сказав секретар. «Себто?» — спитала сова. Секретар повторив. «А ви не боїтеся?» — запитав він. «Хто?» — спокійно перепитала сова, бо не могла бачити вантажівки. «Вона богиня!» — закричали всі знову, і далі продовжуючи це вигукувати. Аж раптом