Читати книгу - "48 законів влади"

Усе це, запевняє той же свідок, зачаровувало і несамовито збуджувало уяву». Відвідувачам видавали аркуші з надрукованими на них правилами здорового способу життя. У кімнаті Великого Аполлона вони могли взяти участь у таємничих ритуалах у супроводі кантів: «Вітай, Живильне повітря етеру! Магія Магнетизму, вітай!» І доки вони вітали магію магнетизму, вікна темніли, на стелі з’являлися блискучі електричні зірки, а у пристінку з’являлася юна і мила «Рожева Богиня здоров’я»… Щовечора Храм здоров’я заполонювали відвідувачі; стало модним ходити туди і випробовувати велике дванадцятифутове оздоблене ложе — «Велике небесне ложе», яке нібито виліковувало всі хвороби… Це ліжко, за Еннемозером, «стояло у розкішній кімнаті, до якої вів із сусіднього приміщення циліндр, у якому текла цілюща рідина… і водночас по скляних трубках подавалися приємні пахощі покріпних трав і східних ароматів. Саме небесне ліжко стояло на шістьох масивних прозорих підпорах; постільна білизна з пурпурового і ясно-блакитного саєту лежала на матраці, просоченому духмяною арабською водою за звичаєм перського двору. Кімната, де стояло ложе, називалася Святая Святих… На додачу до всього лунали мелодійні звуки губної гармоніки, різних флейт, приємних голосів і великого органу».

«Влада шарлатана», Ґрете де Франческо, 1939 р.

Тлумачення

Перш ніж Боррі витворив свій культ, він, здається випадково, наштовхнувся на дуже важливе відкриття. Утомившись від гультяйства, він вирішив присвятити себе окультизму, який і справді цікавив його. Боррі, проте, мав помітити, що згадка про містичний досвід (а не про фізичну знемогу) як про причину змін зацікавила людей із різних прошарків, бо всі хотіли знати більше. Зрозумівши, яку силу може набути, якщо припише зміни чомусь екстернальному і містичному, він придумав видіння. Що величніше видиво і що більше офір він вимагав, то правдивішою здавалася його історія.

Пам’ятайте: людям не потрібна правда про причини змін. Вони не хочуть чути, що це наслідок тяжкої праці або чогось банального на взірець виснаження, нудьги або депресії. Їм подавай щось романтичне, потойбічне. Вони хочуть чути про янголів і позатілесний досвід. Згляньтеся на них. Натякніть на містичне джерело деяких особистих змін, і довкола вас почне творитися культ. Адаптуйтеся до потреб людей: месія мусить віддзеркалювати бажання послідовників. І обирайте високу мету. Що більша і сміливіша ілюзія, то краще.

Дотримання закону ІІ

У середині XVIII століття у світських колах Європи почали говорити про швейцарського сільського лікаря Міхаеля Шуппаха, який переймався нетрадиційною медициною: він використовував лікувальну силу природи для чудесного зцілення. Незабаром заможні європейці з поважними і незначними проблемами зі здоров’ям їхали до альпійського села Ланґнау, де жив і працював Шуппах. Долаючи шлях у горах, вони милувалися величними краєвидами цього краю. На час прибуття до Ланґнау вони вже відчували зміни в організмі на шляху до одужання.

Шуппах, якого тоді вже називали просто «гірським лікарем», мав у містечку невелику аптеку. Це місце варто було побачити: люди з різних країн юрмилися тут, де вздовж стін стояли слоїки з ліками із трав. Більшість тогочасних лікарів виписувала огидні на смак мікстури з незрозумілими латинськими назвами (як і багато ліків зараз), ліки ж Шуппаха називалися «Олія радості», «Серце квіточки» або «Проти монстра» й на смак були солодкі та приємні.

Пацієнти в Ланґнау мали терпляче чекати на прийом до гірського лікаря, бо щодня приблизно вісімдесят посильних прибували до аптеки зі слоїками із сечею з усієї Європи. Шуппах стверджував, що може поставити діагноз, просто поглянувши на сечу хворого і прочитавши опис недуги. (Зрозуміло, він дуже уважно читав цей опис, перш ніж виписати ліки). Коли він нарешті мав вільну хвилинку (вивчення зразків сечі забирало дуже багато часу), то запрошував одного пацієнта до кабінету в аптеці. Там він вивчав зразок його сечі, пояснюючи, що її вигляд скаже йому все, що треба. Селяни мали чуття на такі речі, говорив він, бо їхня мудрість зумовлена простим, побожним життям — без складнощів життя в місті. Крім індивідуальної консультації, була бесіда про те, як можна гармонізувати душу з природою.

Шуппах розробив різні форми лікування, кожна з яких не мала нічого спільного з тогочасною медичною практикою. Він, наприклад, вірив у електрошокову терапію. Якщо хтось питав, чи це узгоджується з його вірою в цілющу силу природи, він пояснював, що електрика — природне явище, а він лише імітує силу блискавки. Один із хворих уважав, що в ньому оселилося сім бісів. Лікар лікував його електричним шоком і під час процедури вигукував, що бачить, як біси один за одним вилітають із тіла хворого. Інший чоловік стверджував, що проковтнув хуру із сіном і візником, і через це йому жахливо боліло в грудях. Гірський лікар терпляче вислухав його і сказав, що чує ляск батога в животі хворого, і пообіцяв вилікувати, давши йому заспокійливе та слабильне. Нещасний заснув на стільці поряд із аптекою. Коли він прокинувся, його вирвало, а в цей час повз нього промчала хура із сіном (гірський лікар найняв її для цього випадку), а ляск батога переконував, що він і справді вивергнув його завдяки допомозі лікаря.

З роками слава гірського цілителя зростала. Він консультував впливових людей — навіть письменник Ґете дістався до його села — і став центром культу природи, де все натуральне вважалося вартим поклоніння. Шуппах обачно творив ефекти, які розважали і надихали його пацієнтів. Професор, що відвідав його якось, писав: «Хтось сидить або стоїть у своєму товаристві, хтось грає в карти, іноді — з молодицею. Ось дають концерт, ось ланч або вечеря, а ось балетна вистава. З дуже позитивним ефектом свобода природи скрізь поєднується із задоволеннями бомонду, а якщо лікар не може вилікувати якусь недугу, він принаймні позбавляє пацієнта іпохондрії та меланхолії».

Тлумачення

Шуппах розпочав свою кар’єру як звичайний сільський лікар. Іноді він використовував у своїй практиці сільські лікувальні заправи, а згодом почав помічати певні результати; незабаром настоянки й природні форми лікування стали його спеціалізацією. Насправді його форми природного зцілювання справляли глибокий психологічний вплив на пацієнтів. Тоді як тогочасні ліки викликали біль і страх, лікування Шуппаха було зручне і заспокійливе. Пацієнти так глибоко вірили в його хист, що виліковували себе власним бажанням одужати. Шуппах не кпив із їхніх ірраціональних пояснень своїх недуг, а використовував їхню іпохондрію, аби створити враження, ніби він звершив велике зцілення.

Випадок із гірським лікарем подає нам цінний урок того, як організовувати культоподібне послідовництво. По-перше, треба знайти спосіб заволодіти волею людей, змусити їх повірити у вашу могутність настільки сильно, щоб уявити собі всілякі блага. Їхня віра буде самодостатньою, але ви повинні допильнувати, щоб ваша, а не їхня воля стала рушієм трансформацій. Придумайте віру, справу або фантазію, що спонукає їх пристрасно повірити, а решту вони вже самі додумають, обожнюючи вас як цілителя, пророка або генія. По-друге, Шуппах навчає про незнищенну силу віри