Читати книгу - "Ігри в помсту, Світлана Бонд"

На порозі стояв Влад, занепокоєний і роздратований. Не звертаючи уваги на Аню та Костю, він пройшов повз, мов примара, і зник у своїй кімнаті, залишивши за собою відчуття важкості.

- Тепер можна повертатися, - зазначила Аня.

6

Першим, що побачила Лєра, розплющивши очі, була фізіономія її брата, який нервово ходив по кімнаті. Коля сидів за столом і безшумно постукував пальцями по дереву. Обидва при параді, вже на пари зібралися, на відміну від неї самої. Як завжди, прийшли заздалегідь, щоб розлютити її ще сильніше.

- Чому ви вже тут?!

Уперше Лєра пошкодувала, що не зачинила кімнату на замок і сама особисто дала дублікат ключів цим людям. Імовірно, Аня теж злилася, але жодним чином не видавала цього - сиділа на ліжку в навушниках, цілком поглинена музикою, наче нічого не відбувалося.

- Ми до тебе по справі, - згадав Влад.

Лєра поправила ковдру і сіла зручніше.

- Що?

- Словом... ми з Коляном порахували й щось тут не сходиться. Пам'ятаєш, де жив Філ? Чотири години їзди щонайменше, а його бабця виїхала з самого світанку, ніби знала, що так буде.

- До чого ти хилиш?

- Мій улюблений сусід був у кімнаті, все бачив і все знає. Він сам у цьому замішаний. В будь-який момент міг перевірити речі Філа і не викликати підозр.

Тишу порушив звук легкого шарудіння - Аня зняла навушник і вирішила запропонувати свою теорію:

- А якщо його речі перерили до смерті? Того дня ви всі пішли, і в кімнаті нікого не було. Вони могли зробити це раніше, тому що... яка була вірогідність, що ви не почнете нишпорити в його речах одразу, щойно повернетеся?

- Ти так свого дружка захищаєш? - відмахнувся Влад.

Її слова він навіть не намагався сприймати всерйоз, а потім його змусили.

- Чуваче, вона має рацію, - прозрів Коля. - Так, вони могли зробити це, поки ми на парах, а якби ми нікуди не пішли? Якби серед його речей не було чогось цінного, вони б так не ризикували.

- Що ви хотіли там знайти? - запитала Аня. - Якщо це дійсно вбивство, то ви нічого не знайдете. Якщо, звісно, Філ не знав, що так буде. В такому разі цим людям немає сенсу ритися в його речах. Інша справа - самогубство.

- Філ - не самогубець, - кинув Влад, сидячи на підвіконні. - Я знав його не перший рік... а другий. Він би так не вчинив.

- А що стосовно експертизи, яку обіцяла поліція? - Лєра сонно потерла очі.

- Упевнений, вони забули про це, щойно покинули гуртожиток, - здогадався Коля. - Робити їм більше нічого, як розслідувати самогубство, здається, так вони висловилися.

- Вони не перевіряли відбитки на дверях? Або ще щось?

- А сенс? Там було занадто багато людей за вечір, - відповів Коля.

Лєра роздратовано зітхнула й, не знайшовши слів, занурилася в телефон. Вона більше не мала сил аналізувати цю ситуацію.

- Мене вражає легковажність цих людей, - обурювався Влад. - Не дивно, що наше суспільство так стрімко деградує. Бо всім начхати.

Коля піднявся з-за столу, не в змозі мовчати: 

- Коли будемо в тебе на роботі, я покажу тобі приклад справжньої легковажності. Носом тебе в неї тицьну.

- Тоді тобі не жити, - з азартною посмішкою Влад накинувся на друга.

Обвив передпліччям шию Колі, другим кулаком потер його волосся на маківці. Це був саме той жест, який він терпіти не міг — дратівливий, але водночас веселий. Коля, знесилений бурхливим сміхом, штовхався, збивав його з ніг коліном і намагався вирватися.

Дівчата, які нещодавно гортали стрічки в соціальних мережах, тепер уважно стежили за битвою.

Виждавши моменту, Коля нахилився вперед і різко, з несподіваною спритністю перекинув Влада через себе. Той із гуркотом впав на підлогу.

- Я задушу тебе вночі подушкою! - прошепотів Влад, втомлено дихаючи.

- Буду чекати, - Коля простягнув йому руку і допоміг піднятися.

Вони повернулися до ліжка Лєри та сіли з двох боків від неї. Тоді ж пролунав звук сповіщення з трьох різних телефонів. Хлопці знехотя втупилися в екрани.

- О господи, ти фоткала цю ганьбу, - Коля ляснув себе по лобі й продовжив розглядати світлини.

Якщо не звертати увагу на їхні задоволені обличчя, пози на фотографіях схожі на варіації захисту під час нападу, як у підручниках із самооборони. Місцями жорстко, місцями схоже на обійми.

Однак, Влада хвилювало зовсім інше.

- Що сторонній робить у нашому чаті?

Лєра закотила очі. Лише хвилину тому вона додала Аню до їхньої спільної бесіди в телеграмі, як пролунали невдоволення брата.

- Вона тепер із нами, змирися.

- Твоя дружба з дівчатами ніколи до добра не доводила, - він кинув невдоволений погляд на сестру, ніби намагаючись пригадати всі ті випадки, які підтверджували його слова.