Читати книгу - "Тонка Тканина, Дроянда"

Ресторан «Ла Фіналь» зустрів її дзеркальними стінами, темним деревом і скляним спокоєм. У залі було тихо — як у виставковому залі перед прем’єрою.

Аліса тримала себе впевнено, але всередині все ще звучав голос Марка:

«Гроші — це не те, що змінює людину. Її змінює — вибір, як їх заробити.»

— Міс Алісо? — до неї підійшла жінка з короткою стрижкою та планшетом.— Пані Вальден чекає вас у приватній кімнаті.

Кора Вальден сиділа за круглим столом, на якому вже стояв конверт. В її очах — не захоплення, а розрахунок.

— Сідайте, будь ласка.

Аліса сіла мовчки.

— Я не буду ходити колами. Ви можете стати обличчям нашої нової кампанії —“RAW: справжнє обличчя моди”.

— Але є умова.

Аліса не моргнула.

— Я слухаю.

— Ми хочемо показати вас… не ідеальну. Не у глянці. А в тому, що зазвичай приховують. Ми зніматимемо — вранці. Без макіяжу.У момент сумніву. У сльозах, якщо буде.

— Ви маєте відкрити світові не образ, а правду.

Запала тиша.Вона знала: це шанс. Але й виклик.

— А якщо я не погоджуся? — тихо запитала Аліса.

Кора посміхнулась.

— Ви станете ще однією гарною моделлю. На день-два. А якщо погодитесь — станете голосом покоління.

Аліса взяла конверт. Усередині був контракт. І фото — її з гримерки, з того дня, коли вона вперше дозволила собі бути собою.

«Але чи готова я? Чи справді я хочу, щоб світ побачив усе? Навіть те, що я сама боюся визнавати?»

Вона вийшла з ресторану під вечірнім небом.

На вулиці вже горіли ліхтарі. Десь позаду хтось засміявся.Перед нею лежала ніч.І вибір.

Інколи найтонша тканина — це не шовк.Це довіра.

І щоб її носити — треба бути сильною.