Читати книгу - "Капітула Дюни, Френк Херберт"

— Знатиму їхні мотиви, якщо переживу Агонію.

Він завмер, раптом збагнувши, що вона може не вижити. Жити без Мурбелли? Зіяння порожнечі, глибшої за все, що він міг собі уявити. Ніщо у його численних життях не могло зрівнятися з цим. Він мимоволі простяг руку і попестив її по спині. Шкіра така м’яка, а водночас пружна.

— Я надто сильно кохаю тебе, Мурбелло. Це моя Агонія.

Вона затремтіла під його дотиком.

Він поринув у сентименталізм, творячи образ туги, аж доки не згадав слів учителя-ментата про «емоційні запої».

«Різницю між сентиментом і сентименталізмом, чуттям і чуттєвістю легко розгледіти. Якщо ти збочуєш зі швидкісної дороги, щоб не вбити чиєсь улюблене звіря, це сентимент. Якщо ж, об’їжджаючи звіря, ти вбиваєш пішоходів, це сентименталізм».

Вона взяла його долоню і притисла до своїх вуст.

— Слова плюс тіло — це більше, ніж кожне з них окремо, — прошепотів він.

Його слова знову викликали в неї жах, але тепер вона по­мстилася, зрозумівши, що слова — це знаряддя. Цей досвід переповнював її задоволенням, охотою сміятися з себе самої.

А коли прогнала цей жах, їй спало на думку: вона ніколи не бачила, щоб Всечесна Матрона сміялася з себе самої.

Тримаючи Дункана за руку, вона дивилася на нього згори вниз. Ментат кліпав очима. Він розумів, що вона тільки-но пережила? Звільнення! Більше не йшлося про те, як її через минуле ув’язнили й загнали в канали, яких годі уникнути. Уперше, відколи прийняла можливість стати Превелебною Матір’ю, збагнула, що це може означати. Відчула благоговіння і шок.

«Немає нічого важливішого за Сестринство?»

Вони говорили про клятву, про щось більш таємниче, ніж слова Прокторки під час ініціації аколітки.

«Моя клятва Всечесним Матронам — лише слова. Клятва Бене Ґессерит не може бути чимось більшим».

Мурбелла згадала, як Беллонда бурмотіла, що дипломатів відбирають залежно від вміння брехати. «Хочеш стати черговим дипломатом, Мурбелло?»

Не в тому річ, що вона порушить клятви. Це так по-дитячому! Шкільна погроза: «Якщо порушиш своє слово, я порушу своє». Ня, ня, няяя!

Безглуздо перейматися клятвами. Значно важливіше знайти в собі те місце, де жила свобода. Це було місце, де завжди щось слухало.

Притиснувши Дунканову долоню собі до вуст, вона прошепотіла:

— Вони слухають. Ох, як вони слухають.

***

Не вступай у конфлікт із фанатиками, якщо не можеш їх знешкодити. Протиставляй релігії іншу релігію лише тоді, коли твої докази (чудеса) є неспростовними або коли можеш обплутати фанатиків так, що вони вважатимуть тебе богонатхненним. Це віддавна було бар’єром для науки, що намагалася рядитися у плащ божественного одкровення. Наука, вочевидь, створена людьми. Фанатики (а багато людей є фанатиками чогось) мусять знати, на що ти спираєшся, та, що важливіше, мусять розпізнати, хто шепоче тобі до вуха.

Міссіонарія Протектіва, Базисне навчання

Плин часу гриз Одраде не менше, ніж постійне усвідомлення наближення мисливиць. Роки минали так швидко, що дні розмазувалися. Два місяці суперечок, щоб здобути схвалення Шіани як наступниці Там!

Беллонда переймала денну вахту, поки Одраде займалася іншими справами, як-от сьогодні. Інструктувала нову групу з тих Бене Ґессерит, яких відправляла в Розсіяння. Рада, хоча й неохоче, продовжувала цю практику. Підказка Айдаго, що це програшна стратегія, хвилею шоку прокотилася Сестринством. Інструктажі тепер містили захисні плани стосовного того, «із чим ви можете зіткнутися».

Коли Одраде пізнього пополудня ввійшла до кабінету, Беллонда сиділа за столом. Її щоки здавалися опухлими, а очі дивилися твердо — як завжди, коли вона придушувала втому. Якщо Белл тут, то підбиття підсумків дня не обійдеться без гострих коментарів.

— Кандидатуру Шіани прийнято, — сказала вона, штовхаючи у бік Одраде малий кристал. — Завдяки підтримці Там. А Мурбеллине мале народиться за вісім днів. Так стверджують сукійські лікарі.

Белл не вірила сукійським лікарям.

«Мале?» Яке в неї клято безособове ставлення до життя! Одраде почула, що від цієї думки її пульс прискорився.

«Коли Мурбелла відновить сили після цього народження — Агонія. Вона готова».

— Дункан украй знервований, — сказала Беллонда, встаючи з крісла.

Просто Дункан! Щось ці двоє напрочуд зблизилися.

Белл ще не закінчила.

— І перш ніж ти спитаєш: ані слова від Дортуйли.

Одраде сіла за стіл і погойдувала кристалик із рапортом на долоні. Довірена аколітка Дортуйли, тепер Превелебна Мати Фінтіл, не ризикувала б подорожувати на не-кораблі чи скористатися якимсь іншим наготованим пристроєм передачі даних лише для того, щоб удовольнити Матір Настоятельку. Відсутність новин означала, що приманка й досі там… або витрачена даремно.

— Ти сказала Шіані, що її кандидатуру підтвердили? — спитала Одраде.

— Залишила це тобі. Вона знову запізнюється зі своїм денним рапортом. Це не пасує учасниці Ради.

Отже, Белл досі не змирилася з цим призначенням.

Повідомлення Шіани повторювалися день у день. «Жодного сліду черва. Меланжева маса незаймана».

Усе, на що вони покладали надії, страхітливо завмирало. А мисливиці з нічного жахіття підкрадалися дедалі ближче. Напруга наростала. Загрожуючи вибухом.

— Ти достатньо часто бачила обмін фразами між Дунканом і Мурбеллою, — сказала Беллонда. — Це те, що приховує Шіана? А якщо так, то чому?

— Теґ був моїм батьком.

— Яка делікатність! Превелебна Мати має застереження перед імпринтингом гхоли батька Матері Настоятельки!

— Вона була моєю ученицею, Белл. Непокоїться за мене, а ти не можеш цього відчути. Крім того, це не просто гхола, це дитина.

— Ми мусимо мати певність стосовно неї!

Одраде побачила, що губи Беллонди сформували ім’я, яке, однак, зосталося невимовленим. «Джессіка».

«Ще одна Превелебна Мати з ґанджем?» Белл має рацію, вони мусять мати певність стосовно Шіани. «Це на моїй відповідальності». У свідомості Одраде замерехтіло видіння Шіаниної чорної скульптури.

— План Айдаго дечим приваблює, але… — завагалася Беллонда.

Одраде мовила:

— Це дуже мала дитина, аж ніяк не дорослий. Біль, пов’яза­ний зі звичайним поверненням пам’яті, може наблизитися до Агонії. Це може його відвернути. Але це…

— Контроль над ним завдяки імпринтерці — це та частина, яку я схвалюю. Та що, як це не поверне йому пам’яті?

— Нам зостається початковий план, що справив належний вплив на Айдаго.

— З ним інша річ, але рішення може й почекати. Ти запізнюєшся на зустріч зі Скителі.

Одраде здійняла кристал.

— Підбиття денних підсумків?

— Нічого такого, чого ти не бачила б аж надто часто. — Як для Белл, то це майже турботлива нотка.

— Я приведу його сюди. Хай Там чекає, а