Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Франческа. Володарка офіцерського жетона 📚 - Українською

Читати книгу - "Франческа. Володарка офіцерського жетона"

462
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Франческа. Володарка офіцерського жетона" автора Дорж Бату. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 114
Перейти на сторінку:
class="p1">— А далі його друзі підійшли, намагалися зібрати цього Нейтона до купи, але він лежав, як мішок із гімном.

— А потім вони стали іржати і сперечатися один з одним, хто з них може завалити її із першого разу. Я вийшов було з ними в бійку, але Джой відтягла мене за сорочку і силою всадила на стілець.

— Ці барани почали кричати типу: «Ану зі мною таке повтори!»

— Джой сказала, що вона тут усіх в землю догори сракою зариє!

— Я не казала про «догори сракою»!

— Та багато ти пам’ятаєш. Ти ще японською до них кричала, може, там було щось крутіше, ніж просто «срака».

— Боже, я що, була така п’яна?

— Ти хоч пам’ятаєш саму бійку?

— Так, у загальних рисах, — пригадувала Джой. — Потім один із них пішов на мене, але я зробила неочікуваний ривок уперед, він злякався, відсахнувся, а я йому зробила підсічку — просто ногу поставила, і він завалився назад, прямо навзнак! І теж відрубався!

— Аякже ж — він навзнак упав на тверду підлогу! Я думав, він собі кумпол розколе! А другий замахнувся на неї, але вона спочатку підставилася під удар, потім відійшла вбік, перехопила руку, потягла спочатку вниз, а потім по колу вгору. Ну й вивернула йому кінцівку в лікті на другий бік. Так захрустіло, ніби простирадло рвали!

І все.

— Що «все»? — не зрозумів я.

— Ми попросили рахунок.

— Прекрасно! А чайові дали?

— Аякже. Двадцять відсотків.

— А потім приїхала поліція, тільки я вже не пам’ятаю.

— Та вони тебе ловили по всьому пабу…

— Чорт…

— Я тебе догнав і обняв, щоб дурниць не наробила.

— Ти мене здав поліції!

— Якби до тебе дісталися вони, а не я, то невідомо, що б було! Ти ж була неадекватна! Я просто не хотів, щоб вони тебе пристрелили!

— А що потім було?

— Я сказав патрульним, щоб вони тебе не займали і що ти будеш чемна. Нас просто посадили в машину і відвезли у відділок. А тих мудозвонів — у лікарню.

— А, ну відділок я вже пам’ятаю.

— Так, ти вже протверезіла.

— Страшно було у відділку? — спитала сержант Сара МакКарті.

— Та ні… Страшно було від того, що про це дізнаються на роботі…

— Ну то й що? Що з того, що тут дізнаються? — тихо сказала Сара. — Що ти зробила такого, за що тобі має бути соромно? Соромно за те, що якісь довбеники хотіли до вас домахатися? Соромно за те, що ти поставила їх на місце? А що, треба було промовчати й тихо вшитися із пабу? Чого раптом? З якого переляку? Тільки через те, що якийсь бовдур вирішив, що він тут може патякати язиком? «Альфа-самець» недороблений. Ти зробила все правильно, Джой. І ти, Коліне. Якби ви промовчали, то залишились би цілі, але де гарантія, що наступну таку парочку ці дуболоми не покалічили б? А якщо не покалічили, то принизили б. Приниження — це також насильство. А ви не дали себе принизити. То за що тобі має бути соромно, Джой?

— Ну… Бійка… Я порушила закон…

— Ну й порушила. Суддя призначить тобі покарання. Надіюся, воно буде справедливе. Відбудеш покарання і все. Які проблеми? Єдина ваша помилка — те, що ви не повідомили ні Джорджіо, ні професора Рассела. От ваша помилка. Їхні телефони мають бути у вас на «hot keys».

— Ну, загалом Сара права. Вона знає, про що говорить. За Еліс можете не переживати. Я вже з нею вчора спілкувався. Але вона тебе, Джой, і тебе, Коліне, усе одно викличе і ще раз прочитає вам лекцію про те, що ви повинні повідомляти нас насамперед. Це її обов’язок. Запам’ятайте — ви нам потрібні живі, неушкоджені і в доброму гуморі. Ми одну справу робимо, тож не соромтеся говорити нам, що потрапили в якусь халепу. Халепа — це нормально, — Рассел довгим поглядом подивився на нас із Франческою. Напарниця обурено розвела руками. — Тож навчіться ділитись. Якби ти, Коліне, повідомив нас ще в суботу, то Джой не провела б день і дві ночі за ґратами.

— Зрозумів, я це врахую, — опустив голову Колін.

— А ти, Джой, будь ласкава, не мішай віскі з «Ґіннесом». Нічого доброго з цього не виходить, як бачиш.

— О, так, професоре, у мене вночі голова ледь не відпала!

— До речі, де ти навчилася так битися?

— Я займалася дзюдо…

— Професійно?

— Та де, що ви! Просто я виросла в Сан-Дієґо!

На першій перерві провідати свою клієнтку приїхав Патріціо. Ми закидали його запитаннями на кшталт: «І що тепер?», «Що їй загрожує?», «Коли суд?», «Чи побачимо ми Алькатрас?», «А Райкерс?».

— Суд буде цього тижня.

— Так скоро?

— Це ще довго!

— І що?

— Їй інкримінують порушення громадського спокою.

— А пацієнти?

— Пацієнти поки що мовчать. Сьогодні я зустрічаюся з їхніми представниками.

— А якщо вони вимагатимуть грошей?

— Нехай спробують! — реготнув Патріціо. — Мене вчора вони питали, що робитиму я і що робитиме моя клієнтка. Я пообіцяв їм, що ми дамо інтерв’ю всім місцевим газетам і розповімо, як трійка здоровезних чоловіків напідпитку накинулась у пабі на молоду парочку і як тендітна дівчина дала їм просратися так, що вони потрапили в лікарню. І підключу місцевий клуб самооборони і бойових мистецтв — там багато жінок навчається. Потім знайду зо дві жертви домашнього насильства, якраз знаю кілька справ, борців за жіночі права підключу, рух проти насильства, кого ще там? А, місцеві політики прокоментують…

— Здорово! І яка була їхня реакція?

— Дуже сильно попросили до завтра нічого не робити!

— Думаєш, це дасть ефект?

— Ґренбі — містечко маленьке, а їм там іще жити…

— А якщо вони вимагатимуть грошей?

— Нехай спробують, якщо в них розуму нема. Ми подамо зустрічний позов, але навряд чи до цього дійде. Я говорив із їхніми адвокатами, вони всі дуже притомні.

— А що взагалі загрожує Джой?

— У гіршому разі — оплатити витрати на виклик 911, у кращому — громадські роботи. Покарання є покарання.

— А «рекордс»?

— Та які «рекордс», я тебе благаю. Це адміністративне, а не кримінальне правопорушення. Суддя теж має голову на плечах. І місцева поліція також.

— Патріціо… — подала голос Джой. — Мені сказали, що ви дуже дорогий адвокат і ви зазвичай таких справ не берете… Я вам дуже вдячна! І я оплачу ваші послуги!

І Джой відвісила Патріціо такий «рей» (уклон), що той аж почервонів.

— Сестричко, поясни їй.

Франческа підійшла до Джой і, дивлячись їй прямо в очі, видала довгу й емоційну тираду сицилійською говіркою. А наприкінці виразно провела ребром долоні по горлу. Джой розгублено заблимала. Я склав руки на грудях і переклав:

— Вона сказала, що віднині тебе прийнято в Сім’ю, і тепер Сім’я захищає тебе й несе за тебе відповідальність. Цей захист і турбота не продається за гроші. Але коли-небудь настане час, коли ти муситимеш відкупити послугу Сім’ї. І якщо відмовишся — заплатиш страшну ціну!

Джой пополотніла.

Патріціо демонічно засміявся.

* * *

Думаєте, НАСА займається тільки серйозними, «дорослими», запусками? Правильно, ви вгадали! Бо ракета, яку підготували до запуску студенти-бакалаври, — це цілком дорослий і серйозний запуск.

Протягом року студенти чотирьох американських університетів: Техноголичного Інституту Флориди (Florida Institute of Technology), Університету Кентуккі (University of Kentucky), Університету штату Юта (Utah State University) та Університету Небраски (University of Nebraska) — готували до старту 43-футову двоступеневу дозвукову ракету Terrier Malemute.

Для неї студенти під наглядом інженерів НАСА підготували чотири наукові експерименти. Причому

1 ... 80 81 82 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Франческа. Володарка офіцерського жетона», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Франческа. Володарка офіцерського жетона"