Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Майстер реліквій 📚 - Українською

Читати книгу - "Майстер реліквій"

259
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Майстер реліквій" автора Крістофер Баклі. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 84
Перейти на сторінку:
біля вогню, Дюрер розповів, як витяг з ліжка бідолаху Ростана і почав плести йому про термінове імператорське донесення. Жахливу помилку треба негайно виправити. Люди, які зараз перебувають у підземеллі замку, виявилися справжніми імперськими агентами, а не якимись самозванцями. Їх вирядили, щоб захистити графа Лотара, одразу після того, як стало відомо про підступну змову проти нього. Попереднє донесення було підробкою, огидною брехнею французького шпигуна, якого вже викрито.

Маркус сказав:

— Невже він повірив?

— Важко сказати, — відповів Дюрер. — Дідусь здавався дуже сонним. Коли я розповідав, його очі ще були заплющені. До того ж, він ще не відійшов від того клятого ладану і вина з грибами. Тому, мабуть, і наказав звільнити їх. Думаю, майстер Ростан просто хотів скоріше повернутися до ліжка. Він виглядав занадто стомленим навіть для того, щоб промовити своє звичайне «Гхм!»

Усі розсміялися.

— Я чекав на них біля воріт замку. Назвався імперським агентом. Повідомив, що це я їх звільнив. Вони дуже раділи цьому після каземата з пацюками. Далі я сказав, що знайшов убивцю Лотара. Це італієць, який працює на боці Франції проти імператора. Зараз він викрав жінку, гарну германську жінку, яка прийшла разом із чоловіком до Шамбері, щоб узяти участь у спогляданні плащаниці. Зараз її чоловік разом із вірним товаришем вирушили у погоню за мерзотником та його людьми.

Дюрер був настільки задоволений собою, що аж посміхався.

— Розкажи всю цю історію заново, — раптом попросив Маркус.

— Але ж я розповідав це вже двічі!

— Я знаю. Але хочу почути ще.

Дюрер повторив, ще більше підкресливши свою роль, яка почала виглядати майже героїчною, що дуже розважило Дісмаса.

Він сказав:

— Отже, герцог Урбіно здобув справжню плащаницю з Шамбері. Це погано щодо герцога Карла. Але, принаймні, фальшивка — це справжній Альбрехт Дюрер.

Дюрер похитав головою.

— Ні.

— Що ти маєш на увазі?

— Плащаниця, яку Караффа тримав у руках в апартаментах архідиякона — це моя плащаниця.

Дісмас витріщився.

— Але Конрад з Наткером підмінили її!

— Конрад скинув релікварій зі столу. Хіба не пам'ятаєш? І вони вдвох полізли під стіл. Обоє надихалися того дурного ладану і все переплутали, тобто провалили підміну. До релікварію потрапила справжня Свята Плащаниця.

— Як ти дізнався?

— Що ж я, не в змозі впізнати свою роботу? Караффа стояв поруч зі мною, он як ти зараз. Я помітив це і вирішив сказати йому, що Лоренцо отримав підробку. Щоб виграти час. Це було правдою, і воно спрацювало.

Дісмас зітхнув.

— Боже правий!

— Так. Він правий.

Обоє упнулися очима у вогонь.

Магда сказала:

— Герцог Урбіно віддасть твою плащаницю папі Леву?

— Гадаю, так. Після того як використає її на свій розум, — сказав Дюрер.

Дісмас щось міркував.

— Але Папа не зможе показати її з балкона собору Святого Петра. Як він зможе це пояснити? «Ось плащаниця з Шамбері, мій племінник украв її для мене»?

Дісмас розсміявся, вказуючи на Дюрера:

— Дивіться, як він посміхається. Ти щасливий, Нарсе? Щасливий, хіба ні? Твоя плащаниця буде зберігатися в Римі, у найповажнішій колекції Ватикану. Безсмертний шедевр найвидатнішого художника Німеччини!

На світанку наступного дня Маркус попрощався з ними. Він таки вирішив податися до Іспанії, а потім — до свого золотого міста.

— Бережи тебе Господь, Маркусе. І привези мені золотий булижник, — напутив його Дісмас.

Вони обрали найдовший шлях: десять днів пішої ходи вздовж підніжжя Юри, щоб уникнути савойських патрулів. Чим вище вони підіймалися, тим крутішими ставали навколишні пагорби та скелі. Потім вони повернули на північний схід, у напрямку Женеви, і одного дня перед ними з'явилося велике мерехтливе озеро. Тут їхні дороги розходилися.

Дюрер і Магда обнялися. Дісмас помітив сльози на очах у Нарса.

— Прощавай, сестричко. Не забувай іноді дивитися на мою картину. Я зробив тебе безсмертною.

— Бувай, художнику. Хай тебе Бог береже!

Дісмас трохи пройшовся разом із Нарсом, щоб сказати йому якісь прощальні слова наодинці. Потім вони зупинилися і стояли, наче два дурні, не в змозі вигадати тих прощальних слів.

— Ну, що, Діс, будеш спонсорувати мистецтво в Швейцарії? Закажеш якомусь недоуку портрет своєї корови?

— Досить із мене мистецтва. Якщо я захочу подивитись на корову, я знайду собі живу.

Пора.

— Ну що, Нарсе…

— Ну що, Дісе…

Вони міцно обнялися і розійшлися. І більше ніколи у житті не побачилися.

Епілог

Карл III, герцог Савойї, якого називали Карлом Добрим, заключив союз із Габсбургом, імператором Священної Римської імперії, але його герцогство було остаточно завойоване іноземними військами, переважно французами, у 1536 році. Він був змушений втекти з Шамбері і залишок життя доживав у родичів. Помер у вигнанні в 1553 році. Його найцінніший скарб —

Плащаниця з Шамбері була майже знищена в 1532 році під час пожежі у Святій каплиці. Через полум'я не було часу збирати всі чотири ключі від захисних ґрат табернакля, тож покликали коваля. Слава Господу, він таки відкрив ґрати. Релікварій розплавився від жару, а плащаниця, як не дивно, — дехто наполягав, що не обійшлося без Божого втручання, — залишилась ціла. Коли французькі війська у 1535 році вдерлися в Савойю, плащаницю вивезли звідти. В 1578 році її виставили у Турині, новій столиці Савойї, де вона зберігається дотепер і широко відома як Туринська плащаниця.

Лев X (Джованні Лоренцо Медічі) помер у 1521 році від гарячки після операції з ушивання анальної фістули. Через його марнотратство невдовзі після смерті цього Папи Ватикан збанкрутів. Неспроможність Лева діяти рішуче у відповідь на вимоги церковних реформ у Німеччині, а також угода з Альбрехтом стосовно продажу індульгенцій, призвели до початку реформаційного руху на чолі з Лютером і всього, що сталося пізніше на Півночі Європи. Не мав духовного сану, доки не став Папою. Отже Лев X був останнім «невисвяченим», якого церква обрала понтифіком.

Лоренцо II Медічі, герцог Урбіно, — той самий правитель Флоренції, якому присвячений всесвітньо відомий «Державець» Макіавеллі. Помер 1519 року від туберкульозу, ускладненого сифілісом, менше ніж через місяць після народження його доньки — Катерини Медічі. Його жахливу і ганебну смерть не оплакували. Катерина Медічі стала королевою Франції і дружиною Генріха II. Вона народила десятеро дітей, троє з них стали королями, двоє — королевами. Могилу Лоренцо в базиліці Сан-Лоренцо у Флоренції часто плутають із сусідньою могилою його більш відомого тезки і діда — великого Лоренцо ді П'єро ді Медічі, покровителя наук і мистецтв, видатного правителя і поета.

Монах Мартін Лютер у 1521 році був кінець кінцем відлучений від церкви Левом X через звинувачення у єресі. Його незмінний покровитель Фрідріх Саксонський продовжував боронити його від Рима та імператора Карла.

1 ... 80 81 82 ... 84
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Майстер реліквій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Майстер реліквій"