Читати книгу - "Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен"

- Сподіваюся, хорошого, – я подивилася на Дейва, який стояв біля Лії.

Він спіймав мій погляд, і ніяково знизив плечима.

- О, не сумнівайся, – погладив мою руку юнак і нарешті відпустив.

Ось таким було наше знайомство.

Після цього ми всі разом пішли вибирати Адаму кімнату. Він, звісно, не забув жартувати, оцінюючи дві вільні кімнати. Тоді, коли Адам сказав, що вони для нього занадто пусті й він хоче поселитися разом з Лією, або зі мною в одній кімнаті, він помітив серйозний погляд Дейва і все-таки вибрав ту кімнату, що була біля друга. Потім ми пішли додивлятись фільм. Додивившись, ми все поприбирали та пішли спати. Адам, до речі, дуже спокійно поводив себе під час перегляду. 

Невже, коли ми прибирали з Лією у його новій кімнаті, Дейв провів з ним розмову про правила?

Я побажала усім на добраніч і зайшла у кімнату. Боже, який тут безлад... У всіх прибрала крім своєї. Прийдеться завтра навести тут лад. Я покрокувала до душу. Переодягнувшись у свою нову червону піжаму, я вклалася спати, але заснути мені ніяк не вдавалось. Я десь годину просто крутилася у ліжку. Так і не заснувши, я вирішила піти до Дейва.

А що? Будити Лію я не хотіла, а ось його не шкода помучити.

Тихо пройшовши по коридору, я так само на носочках зайшла до кімнати Дейва. На відміну від мене, він міцно спав. Навіть деколи сопів. Такий милий, коли спить. Ще й у моїй піжамі! Це вже подвійно мило.

- Дейв… Дейве, прокинься, – пошепки сказала я.

Це була марна спроба. Тоді я почала його легенько трясти:

- Дейве, вставай. 

- Угу... – ледве чутно і сонно прошепотів він.

- Дейве! – вже голосніше сказала я, від чого хлопець розплющив очі повністю, піднімаючись на ліктях.

Він здивовано покосився на мене.

- Що? Ані? Що ти тут робиш?

Потім його погляд захопив страх. Дейв спитав:

- Щось сталося?

- Що? Ні. Я просто не можу заснути, у мене неприємні відчуття, – сказала я, сідаючи біля нього.

- Фух, Ані, не вигадуй. Іди спати, – прошепотів, позіхнувши, Паркер, знову падаючи на подушку.

Але я не хотіла здаватися і йти назад, тому додумалася вистрибнути на ліжко і лягти біля Дейва на пустій стороні. Він тільки здивовано подивився на мене, очікуючи пояснень:

- Ну можна хоча б лягти біля тебе? Може, якщо я зміню обстановку, це допоможе мені заснути? – запитала тихо я, вмощуючись зручніше.

- Ти ж вже це зробила, хитрунка, – усміхнувшись, відповів він і коротко поцілував.

Не пройшло й хвилини, як Дейв знову заснув, а досі продовжувала уважно розглядати його. Неслухняне пасмо світлого волосся впало йому на ніс, і я, не втримавшись, акуратно поправила його. Я обійняла подушку, яка так сильно пахла ним. Вдихнувши на повні груди цей запах, я заплющила очі, віддаючись сну. Сьогодні ми вперше заснули разом.