Читати книгу - "Блискавична для ельфа, Марита Полл"

— Так, ви маєте рацію, мій королю! Моя донька, ще не наречена вашого брата, але це поки що. У півфіналі він вибере мою доньку як свою майбутню дружину. Документи за шлюбним договором уже готові. Ваша матінка схвалила Десну як невістку. Статус нареченої, лише формальність і справа часу. - упевнено заявив радник.

— Може і так. Але... - король не договорив, у двері постукали і зайшов придворний Цілитель.

— Мій королю. - вклонився літній чоловік. — У мене дві новини. Його Сяйство прийшов до тями і чудово почувається. Організм повністю вивів отруту, і здоров'ю вашого брата більше нічого не загрожує.

— Добре. А яка друга новина? - беземоційно кивнув Аранель.

— Одну із учасниць відбору заарештували і зараз відвели до дізнавачів на допит.

— Ми з Королем, і так знаємо, що луру Татію заарештували за замах на Його Сяйство. - атрутився Севрус Таліван.

— Я говорю не про луру Татію. – посміхнувся цілитель. — Я маю на увазі вашу доньку, перший радник!

— Що? – заревів перший радник, підриваючись у кріслі. — Мою доньку? Хто посмів? Це якесь непорозуміння. Вона наречена Його Сяйства, і ніколи б так не вчинила зі своїм нареченим. Її підставили! Це наклеп!

— Заспокойся Севрус. – втрутився король у промову радника. — Якщо твоя донька не винна, то ні їй, ні тобі, нічого боятися. Дізнавачі допитають її, дізнаються, що хочуть і відпустять додому. Можете йти. – відпустив Аранель обох чоловіків. — Що ти думаєш?

— Дочка радника розумна, хитра та підступна. Сукні, про які він так розпинався, його дорога донечка, порізала сама. А потім звинуватила Луру Татію. А щодо шлюбного договору, то ваш брат категорично відмовився його підписувати, ще два місяці тому. Він так і сказав, що не бажає бачити своєю дружиною, доньку першого радника, бо вона не на його смак. - Ашер засміявся. — Бачили б ви обличчя радника та його дочки, коли Араторн сказав, що меркантильні особи його не спокушають. А дівиця після такого здатна на все. Особливо коли на обрії з'явилася суперниця.

— Може ти і правий. Подивимося як викручуватиметься перший радник, якщо виявиться, що саме його донька отруїла Араторна.

АРАТОРН

Араторн після дев'ятого туру у відборі вирушив порталом до Жерхена, де сам особисто зустрівся з Повелителем сусідньої держави.

Архат Сумер виявився неординарною особистістю. Та він був набагато сильнішим, ніж його найкращі воїни. Розумним, але водночас хитрим, розважливим і спритним.

На вимогу Араторна, повернути вкрадених дівчат із відбору, Архат лише загадково посміхнувся.

Але за збігом обставин, або божественним провидінням, темному вдалося зустрітися з однією з дівчат, яка зникла два роки тому.

Тарила Орсон була на зносях, і зустрівши Араторна в коридорі палацу Повелителя Жерхена, присіла в реверансі.

— Здрастуйте, Ваше Сяйство! - несміливо посміхнулася дівчина і Араторн допоміг їй випрямитися, коли зрозумів, що сісти вона змогла, а піднятися на жаль ні.

— Доброго дня! Ми знайомі?

— Мене звуть лура Тарілла Орсон. Хоча вже Ларе Хінім, Ваше Сяйство. Два роки тому, я брала участь у королівському відборі, а коли другого тижня вилетіла, то потрапила до Жерхена. Рік тому я вийшла заміж за командира варти Повелителя.

— Ви все пам'ятаєте? – здивувався Араторн.

— Звичайно пам'ятаю.

— І ви не бажаєте повернутися додому? До батьків?

— Повертатися більше нікуди, ваше Сяйство. Більше року тому, від короля Аранеля прийшла звістка, що моєї родини більше немає, їх убили перевертні вовки.

— Ви знаєте, де решта дівчат? Не лише з вашого відбору, які прибули сюди з вами, а й з інших відборів?

— З деякими спілкуюся. Але це переважно ті дівчата, які вийшли тут заміж, решту на жаль не випускають із південного палацу.

— Із південного палацу? Чому їх там тримають?

— Щоб убезпечити їх. Там живуть лише дівчата з магією. Я теж там жила, доки не обрала собі чоловіка. Там гарна охорона.

— Убезпечити від чого?

— Від тих чоловіків, які не мають магії, але хочуть собі обдаровану дружину.

— А ті дівчата, які не мають магії? Куди вони діваються? Ви знаєте, де вони?

— Про це мені нічого не відомо, Ваше Сяйство. Про це вам краще поговорити з Повелителем.

— Луро Тарілла, скажіть, вам заблокували пам'ять, коли ви їхали сюди?

— Так, було таке. Але коли я обрала собі чоловіка, він одягнув на мене якийсь артефакт, і пам'ять повернулася. Я все згадала.

— І ви все одно залишилися тут і одружилися! Невже не хотіли втекти та повернутися на батьківщину?

— Я покохала свого майбутнього чоловіка. Ми навіть збиралися поїхати до моїх батьків за благословенням, але надійшла звістка про їхню загибель. Я щаслива тут, Ваше Сяйство. Тепер Жерхен мій дім.

— Нехай боги благословлять вас і ваш шлюб.

— Дякую, Ваше Сяйство!

Повернувшись додому, Араторн попрямував до Татії, але дорогою до її покоїв дізнався, що вона вирушила на побачення з королем. Тому він звернув в інший коридор і вирушив до свого кабінету.

А в кабінеті на нього чекав неприємний сюрприз. Лура Десна стояла біля вікна і дивилася в далечінь.

— Луро Десна, що ви тут робите?

— Ваше Сяйство! - присіла дівчина в реверансі. — Ви мене уникаєте, от я й вирішила сама прийти до вас.

— Я вас не уникаю, але й говорити нам нема про що.

— А як же угода? Шлюбний договір? – спалахнула дівчина.

— Я ні на що не погоджувався, а шлюбний договір не підписував.

— Але ваша мати і Король, дали своє благословення і…

— Матінка погано вас знає, луро Десна і не може об'єктивно судити. А король… Якщо Аранель так хоче поріднитися з вашою родиною, то хай сам на вас і одружиться. – перебив дівчину Араторн.

Він взагалі не розумів, з чого ця дівчина вирішила, що він хоче на ній одружитися і що саме вона його доля.

— Це все через неї? Вона зачарувала вас? Ця дівка, не зрозумій, звідки взялася, краще за мене? Справжньої ельфійки та аристократки у не одному поколінні?