Читати книгу - "О, мій Бос, Ірен Васильєва"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Джоанна Реймс
- Місіс Реймс, ви впевнені, що хочете подавати до суду? Ваш чоловік пропонує вам пристойну суму для утримання та цей заміський котедж… У цій ситуації це найкраще що ви можете отримати після розлучення… - Адвокат намагався призвати жінку до розуму.
- Я пів життя віддала Мэтью і це все, що він мені хоче залишити?
Джоанна підскочила з крісла і почала бігати по кімнаті.
- Якийсь вшивенький котедж? І щомісячну виплату як для утриманка? Цьому не бути! Я отримаю все, що мені належить по праву. А це половина його майна. Та я його з голим задом залишу.
- Але місіс Реймс...
- Слухай сюди недоумку. Ти мій адвокат. Ти маєш робити все, що б я як твоя клієнтка була задоволена. А ти мені пропонуєш якісь крихти. І кажеш, що це вигідна пропозиція.
Жінка вперлася руками в стіл навпроти сидячого адвоката
- Давай, викладай, з якого це переляку подачку мого майже колишнього вважаєш вигідною пропозицією?
Адвокат зам’явся.
- Що? Говори вже.
- Тут… тут з'ясувалося, що майже все майно вашого чоловіка документально належить його синові та його дружині… А також частина майна відписана як подарунок при народженні онуку Алексу Реймсу…
– Що? Що ти таке кажеш?
- Те, що вам пропонує ваш чоловік і є рівно половина того, що належить саме йому. А якщо ви наполягатимете на більшому ... Вийде так що ви вимагаєте у сина, невістки або онука. Але аж ніяк не у чоловіка. І це незаконно.
- Ця сука отримала те, чого хотіла. Та я її власноруч придушу. І немає в мене жодного онука. І виникає питання, чи є син? – Кричала в гніві жінка.
- Ви повинні розуміти - незважаючи на істерику клієнтки продовжував адвокат - Яким це може обернутися скандалом. Журналісти з цього рознесуть не одну статтю, і ви будете на перших стрічках як мінімум із півроку, а то й більше. І не, як вони подадуть дану новину вам точно не сподобається.
Джоанна схопила вазу зі столу і жбурнула її у стіну.
- Аааа - аааа…
- Місіс Реймс, ви повинні ще раз все спокійно обміркувати і ухвалити рішення. Чисто з юридичної точки зору, ви при розлученні з чоловіком не маєте права вимагати те, що належить вашому синові або будь-якому члену сім'ї. Тільки те, що є у вашого чоловіка.
- Замовкни. Замовкни. Замовкни. Ти, нікчемний адвокат. Я знайду іншого. Ти зрадив мене, як і всі інші.
Адвокат Джорлін встав і суворо глянув на свою клієнтку.
- Я розумію, що ви зараз у стресовому стані. Але раджу подумати над тим, що я вам сказав. Будь-який інший адвокат нічого нового вам не підкаже. Якщо ви відмовитеся від пропозиції вашого чоловіка і підете до суду за більшим, то втратите все.
- Та як ти смієш мені вказувати, що робити. Та я пів життя з цим чурбаном провела і маю право на більше.
Адвокат хмикнув.
- За все своє життя ви жодного разу ніде не працювали. Весь сімейний бюджет поповнював ваш чоловік. І він зможе це легко довести. Тож у вас мало шансів чогось досягти в суді.
- Та як ти смієш зі мною розмовляти в такому тоні? Ти що про себе уявив? Ти звільнений.
Той лише хмикнув.
- Ви не можете мене звільнити. Тому що працюю я на вашого чоловіка. І він платить мені, а не ви. І допомогав я вам лише з поваги…
- Іди геть звідси.
Жінка вказала пальцем у двері.
- Я не потребую твоїх послуг.
Той знову хмикнув.
– Як знаєте.
Зібравши документи в папку, попрямував до виходу. Майже біля самих дверей обернувся.
- Знаєте, дам вам одну пораду.
- Я не потребую твоїх порад.
- І все ж таки вислухайте. Через свій нестерпний характер, ви втратили все. Чоловіка, Сина. Сім'ю. У вас нема друзів. Нема підтримки. Усі ваші так звані друзі фарс для публіки. Раджу подумати й замість того, щоб посилювати і так напружену ситуацію, спробуйте її виправити. У вас сьогодні вночі онук народився. А ви навіть не відвідали його.
– У мене немає онука. - кричала та - Пішов геть з мого будинку.
– Як знаєте. Адвокат вийшов, прикривши за собою двері. І в ту ж секунду в неї полетіла ще одна ні в чому не повинна ваза.
- Ненавиджу. Усіх ненавиджу…
Далі чоловік слухати не став, швидко віддаляючись від будинку.
Дві години по тому.
Заспокоївшись скотчем, Джоанна сиділа в колишньому кабінеті чоловіка, в заміському будинку будуючи план помсти.
Хоч вона і розуміла, що адвокат говорив правду, що ж тут приховувати, характер у неї не мед. Але і змінюватись жінка зовсім не збиралася.
Чому вона повинна щось в собі змінювати і підлаштовуватись? Їй це зовсім не потрібно. І ми ще побачимо, хто отримає все.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «О, мій Бос, Ірен Васильєва», після закриття браузера.