Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

1. Спадковий договір визначається як такий, відповідно до якого відчужувач має право давати розпорядження іншій стороні (набувачеві), а у разі смерті відчужувача у набувача виникає право власності на майно відчужувача. Отже, спадковий договір — це відмінний від заповіту спосіб розпоряджання з боку власника — фізичної особи своїм майном на випадок своєї смерті. Укладення спадкового договору стосовно однієї частини майна власника не перешкоджає складенню заповіту стосовно іншої його частини або спадкуванню цієї частини за законом.

2. Спадковий договір скасовує раніше складений заповіт стосовно того самого майна, оскільки в ньому спадкодавець у тій самій формі, яка встановлена для заповіту, здійснив нове волевиявлення. Заповіт, складений після укладення спадкового договору, стосовно того самого майна, яке є предметом спадкового договору, визнається нікчемним (ч. 2 ст. 1307 ЦК), оскільки він порушує права особи, що є контрагентом спадкодавця за спадковим договором.

1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.

2. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути будь-яка фізична особа, що має повну цивільну дієздатність.

2. Набувачем за спадковим договором може бути будь-яка фізична особа, що є повністю дієздатною, або юридична особа. У разі смерті фізичної особи — набувача або ліквідації юридичної особи — набувача нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію спадкового договору.

1. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

1. Щодо спадкового договору передбачена обов’язкова письмова форма і нотаріальне його посвідчення, навіть якщо в складі майна, що є предметом договору, і не було нерухомого майна. Спадкові договори, предметом яких є нерухоме майно, посвідчуються з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження (п. 233 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [434]). Це означає необхідність пред’явлення правовстановлюючих документів та витягу із Реєстру прав на нерухоме майно. Якщо предметом договору є майно, яке (або права на яке) підлягає реєстрації, нотаріус у тексті договору зазначає про необхідність реєстрації у відповідному реєструючому органі після смерті відчужувана.

1. Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після ЇЇ відкриття.

1. Спадковим договором на набувача може бути покладено обов’язки майнового і немайнового характеру, які він має виконати до відкриття спадщини або після цього. Ці обов’язки не можуть суперечити актам цивільного законодавства, не можуть порушувати права інших осіб.

1. Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

2. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

1. Спеціально зазначається про те, що відчужувачем за спадковим договором може бути подружжя (разом) або один із подружжя. Відповідно до п. 234 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України подружжя може укласти спадковий договір щодо майна, яка належить йому на праві спільної сумісної власності. При цьому може бути встановлено, що у разі смерті одного із подружжя спадщина переходить до другого, а після смерті останнього майно переходить до набувача за договором.

1. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

2. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

3. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.

У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

1. 3 метою забезпечення виконання відчужувачем зобов’язання, що виникло на підставі спадкового договору, на майно, визначене у спадковому договорі, в тому числі і рухоме, нотаріус, який посвідчив спадковий договір, накладає заборону відчуження. З цією самою метою ч. 2 ст. 1307 ЦК визнає нікчемним заповіт, складений відчужувачем щодо майна, яке є предметом спадкового договору.

2. Передбачається можливість призначення відчужувачем особи, яка буде здійснювати контроль за виконанням набувачем своїх обов’язків після смерті відчужувача. Повноваження цієї особи підтверджуються спадковим договором або іншим документом, справжність підпису на якому засвідчена або нотаріусом, або в інший спосіб, який з достовірністю підтверджує справжність підпису.

3. Межі повноважень особи, яка призначена для здійснення контролю за виконанням спадкового договору після смерті відчужувача, Цивільний кодекс не встановлює. Але слід визнати, що така особа має право звертатись до суду з позовом про примушення набувача до виконання зобов’язання в натурі на підставі ч. 2 ст. 3 ЦПК [33], яка передбачає можливість надання особі права звертатись до суду на захист права іншої особи. «Іншою особою» в таких випадках є померлий.