Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Повітряний замок, що вибухнув 📚 - Українською

Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Повітряний замок, що вибухнув" автора Стіг Ларсон. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 81 82 83 ... 184
Перейти на сторінку:
погляд на вентиляційний отвір під стелею.

Бісів Калле Блумквіст установив телефон просто поряд з її палатою. Іншого пояснення бути не могло.

Але чому було не протягнути і телефон… Ну звичайно. Акумулятори.

Її комп’ютер потрібно було заряджати раз на три дні чи близько того. Приєднаний до мережі мобільний телефон у процесі нещадної експлуатації спалював акумулятори швидко. Блумквіст або, швидше, хтось, кого він найняв, повинен був регулярно міняти акумулятори.

Зарядний же пристрій до її комп’ютера він, зрозуміло, прислав. Обійтися без нього вона не могла. Але куди легше ховати і використовувати один предмет, ніж два. Блумквіст усе-таки не такий дурний.

Для початку Лісбет задумалася над тим, де зберігати комп’ютер. Для цього необхідно було знайти потайне місце. Крім однієї розетки біля дверей ще розетки були за ліжком, на панелі, яка забезпечувала струмом лампочку, що стояла на тумбочці, й електронний годинник. Там залишився порожній простір від радіо, яке звідти забрали. Лісбет усміхнулася. Місця вистачило і для кишенькового комп’ютера, і для зарядного пристрою. А вдень вона зможе ставити комп’ютер на зарядку, не виймаючи його з тумбочки.

Лісбет Саландер була щаслива. Коли вона вперше за два місяці увімкнула комп’ютер і вийшла в Інтернет, її серце аж тіпалось.

Гуляти по мережі через кишеньковий комп’ютер «Палм» з малесеньким екраном і стилусом, звичайно, не те ж саме, що за допомогою ноутбука із сімнадцятидюймовим екраном. Але вона на зв’язку! Лежачи у ліжку в Сальгренській лікарні, вона може потрапити у будь-яку точку світу.

Спершу Лісбет зайшла на приватну домашню сторіночку, на якій були викладені абсолютно нецікаві фотографії невідомого і не дуже вмілого фотографа-аматора на ім’я Гілл Бейтс із Джобсвілла, штат Пенсільванія. Лісбет якось перевірила і з’ясувала, що міста Джобсвілла не існує. Проте Бейтс зняв там 200 фотографій і виклав цілу галерею, у дрібному масштабі. Вона прокрутила до знімка 167, клікнула й отримала збільшений варіант. На ньому було зображено церкву в Джобсвіллі. Лісбет підвела стрілку до верхівки шпиля і клікнула. Відразу спливло вікно з вимогою імені й пароля. Вона взяла стилус і написала слово Remarkable замість імені і пароль А(89) Cx#magnolia.

З’явилася клітинка з текстом «ERROR — You have the wrong password»[31] і клавіша з «ОК — Try again».[32] Лісбет знала, що коли клікне на «ОК — Try again» і спробує ввести новий пароль, то знову отримає ту ж клітинку — і так рік за роком, хоч скільки намагайся. Замість цього вона клікнула на літеру «О» в слові «ERROR».

Екран потемнів. Потім відкрилися мультиплікаційні двері, і вийшов хтось, схожий на Лару Крофт. Матеріалізувалася словесна бульбашка з текстом «WHO GOES THERE?».[33]

Вона клікнула на бульбашку і написала слово Wasp — Оса. Відразу з’явилася відповідь «PROVE IT — OR ELSE…»,[34] а мультиплікаційна Лара Крофт почала знімати із запобіжника пістолет. Лісбет знала, що це не зовсім марна погроза. Якщо вона напише неправильний пароль тричі поспіль, сторіночка погасне, а ім’я Оса буде викреслено із списку членів. Вона акуратно вивела пароль MonkeyBusiness.

Екран знову змінив форму, і на синьому тлі з’явився текст:

Welcome to Hacker Republic, citizen Wasp. It is 56 days since your last visit. There are 10 citizens online. Do you want to (a) Browse the Forum (b) Send a Message (c) Search the Archive (d) Talk (e) Get laid?[35]

Лісбет клікнула на клітинку (г) «Поговорити», потім перейшла до переліку меню «Who’s online?»[36] і отримала список імен: Andy, Bambi, Dakota, Jabba, BuckRogers, Mandrake, Pred, Slip, Sisterjen, SixOfOne, Trinity.

«Hi gang»,[37] — написала Oca.

«Wasp. That really U?[38] — відразу ж написав SixOfOne. — Look who’s home».[39]

«Куди ти пропала?» — запитав Trinity.

«Чума сказав, що у тебе якісь проблеми», — написав Dakota.

Лісбет була не певна, але підозрювала, що Dakota — жінка. Решта громадян онлайн, включаючи того, хто називав себе Sisterjen, були хлопцями. Республіка хакерів (коли Лісбет востаннє заходила в мережу) налічувала шістдесят двох громадян, у тому числі всього чотирьох дівчат.

«Привіт, Trinity, — написала Лісбет. — Привіт усім».

«Чому ти вітаєш Trinity? У вас щось накльовується? А решта чим тобі не подобаються?» — написав Dakota.

«У нас забито стрілку, — написав Trinity. — Оса спілкується лише з інтелігентними людьми».

Його облаяли відразу з п’яти сторін.

З шістдесяти двох співгромадян Оса особисто зустрічалася лише з двома. Одним з них був Чума — Plague, який як виняток зараз відсутній у Мережі. Другим — Trinity, інакше Трійця, англієць, що жив у Лондоні. Два роки тому Лісбет провела в його товаристві кілька годин, коли він допомагав їм з Мікаелем Блумквістом розшукувати Харієт Ванґер, організувавши незаконне прослуховування домашнього телефону в тихому передмісті Сент-Олбанс. Лісбет возилася з незручним стилусом, шкодуючи, що позбавлена клавіатури.

«Ти ще на місці?» — запитав Mandrake.

Вона вивела:

«Соррі. У мене лише Palm. Виходить повільно».

«Що сталося з твоїм компом?» — поцікавився Pred.

«З ним все о’кей. Проблеми у мене».

«Розкажи старшому братові», — написав Slip.

«Мене заарештувала держава».

«Що? Чому?» — відразу донеслося з трьох сторін.

Лісбет узагальнила свою ситуацію в п’яти рядках, що викликало заклопотане мимрення.

«Як ти себе почуваєш?» — поцікавився Trinity.

«У мене дірка в довбешці».

«Я не помічаю різниці», — констатував Bambi.

«У Оси завжди в довбешці вітер», — сказав Sisterjen, після чого пролунала серія образливих коментарів з приводу розумових здібностей Оси.

Лісбет усміхнулася. Потім Dakota знову подав репліку по темі:

«Стривайте. Це ж напад на громадянина Республіки хакерів. Чим будемо відповідати?»

«Завдамо удару ядерною зброєю по Стокгольму?» — запропонував SixOfOne.

«Ні, це буде перебір», — сказала Оса.

«Малюсінькою бомбочкою?»

«SixOfOne, розслабся».

«Ми можемо вирубати Стокгольм», — запропонував Mandrake.

«Вірус, який вирубає уряд?»

Узагалі-то громадяни Республіки хакерів не поширювали вірусів. Навпаки, вони були хакерами і, отже, непримиренними противниками тих ідіотів, які розсилають комп’ютерні віруси з єдиною метою пошкодити Мережу і вивести з ладу комп’ютери. Адже хакери — інформаційні наркомани і їм потрібна працююча Мережа, яку можна зламувати.

Щоправда, пропозиція вирубати шведський уряд до марних погроз не належала. Республіка хакерів являла собою ексклюзивний клуб кращих з кращих, елітну силу, за можливість скористатися якою будь-яка армія виклала б колосальні суми, якби раптом «громадян» удалося схилити до співпраці з якоюсь державою. А це було дуже малоймовірним.

Але всі вони були Computer Wizards[40] і, безумовно, володіли мистецтвом створення комп’ютерних вірусів. Їх також не доводилося довго

1 ... 81 82 83 ... 184
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повітряний замок, що вибухнув», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Повітряний замок, що вибухнув"