Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

               —  Пане Маас, я б не рекомендував цього,- вимовив Девос.

               —  І не збираюся, я ще розуму не позбувся, - промовив я, починаючи впливати на балакучість капітана. У нього, на відміну від рядового, стояв ментальний щит, хоч і слабенький, а також був імплант захисту, він уже  заважав мені працювати, але недостатньо, щоб  я відмовився від цього.  Просто знадобиться замість кількох секунд близько хвилини на ніжний, несиловий обхід захисту. - Краще розкажіть, відколи це поліція провінційного селища заарештовує безпідставно транзитні космічні кораблі, що не перебувають під вашою юрисдикцією, без жодних доказів.

                 —  Хлопче, може, давай ти просто візьмеш і почекаєш? Ти вліз туди, куди не слід було, за тиждень заплатиш штраф тисяч десять і забереш свої кораблі... - балакучість уже почала діяти, он яким він став відвертим, але мені цього було замало, я був злий, а тому, тільки-но вдалося подолати захист, кинувся до його свідомості, шукаючи асоціативні зв'язки з моїм ім'ям.

                 За кілька хвилин суб'єктивного часу, проведеного в його свідомості, або лише за три секунди реального я ледь не почав плюватися і лаятися.  Виявилося, що хтось у керівництві системної диспетчерської вирішив вислужитися перед "Сорітес", він вирішив, що кораблі летять "Наквадаху" через прошарок у вигляді мене.

                 Він то і сфабрикував заяву про те, що на "Матроні" знаходиться контрабанда. Пусти перегінна команда оглядову партію, в якій працював родич цього диспетчера, і контрабанда, найімовірніше, дійсно знайшлася б.

              Ось тільки на силові заходи піти вони не могли, занадто багато свідків у системі.  Ось і наклали вони арешт на кораблі, а далі пішла кругова порука, один прикриває іншого і так далі.

              У підсумку в цей ланцюжок виявилося залучено понад два десятки людей. Частина з них займали високі місця в місцевому уряді. Сьогоднішню ж виставу було зроблено з метою потягнути час і придумати спосіб, як не опинитися винними.

           Адже звинуватять одного - той здасть іншого, а у них у всіх величезна кількість грішків є. Нічого серйознішого за корупцію і зловживання владою. Але все ж, у разі перегляду справ секторальним судом, а так би й було у зв'язку з тим, що кораблі належать громадянину Родренона, їм би не минути лиха. 

                Девос явно здогадувався, що я не просто так прийшов до Грега, та й зараз майже п'ятисекундна пауза в розмові говорила, що щось не так, але показувати, що він про щось здогадується, він не поспішав. Доторкнувшись до його поверхневих думок, я зрозумів, що йому байдуже, бо я його клієнт.

          —  Капітане Ґреґ, я думаю, ви чудово усвідомлюєте, що я ні в чому не винен, як і перегінні команди моїх кораблів. Адже так? - запитав я в нього, відправивши перед цим повідомлення на нейромережу Девосу, щоб він записував це під протокол.

           —  Усвідомлюю, але я нічого не можу з цим вдіяти,- вимовив завдяки балакучості Грег, і, закінчивши фразу, він усвідомив сказане.

           —  Містере Девос, цього достатньо?

           —  Більш ніж, з таким зізнанням ми можемо їх усіх втопити в позовах. Якщо підключити хлопців із секторального офісу, то це може вийти справою року. - розвеселився Девос, розуміючи, що я хочу зробити.

             —  Ти щось розпорошив у повітрі,- вибухнув Грег, після чого схопився зі свого крісла і, підбігши до мене, схопив за комбінезон, піднімаючи в повітря.

              —  Девосе, ви пишете це? - запитав я спокійним тоном у нього. Капітан ледь не почав плюватися слиною, усвідомивши те, що відбувається.

            —  Звичайно, пане Маас, про всяк випадок усе дублюється в хмарне сховище. - попередив він капітана, який хотів уже, судячи з поглядів, що кидалися на тривожну кнопку, активувати її.

             —  Що ти хочеш? - якось одразу здувся він, після чого повернувся у своє крісло. Адже він не винен у ситуації, він просто зробив справу так, як його попросила людина, якій він сильно заборгував. Та людина попросила капітана, тому що його попросила третя людина, якій той був винен. І ланцюжок цей був немаленький.

               —  Нічого особливого: зняття арешту з корабля та оплату моїх помічників за подвійним тарифом. Містере Девос, вас це влаштує? - запитав я в нього.

                —  Цілком,- погодився він.

                —  Але запис залишається у мене, під протокол ви обіцяєте не використовувати його. - зажадав Грег. Подивившись на Девоса, я побачив, як той згідно закрив очі. 

                 —  Я згоден. - відповів я.

                  —   Сьогодні я нічого вже не можу зробити, але завтра вранці корабель буде вільний. 

                  —  Нас влаштовує,- відповів я,- З містером Девосом можете обговорити вартість його послуг.

                    —  На вигляд хлопчисько, але палець до рота не клади,- розсміявся під кінець Грег.

                Покинувши поліційну дільницю, ми почекали десяток хвилин на Девоса, який ледь не світився від щастя.  Виявилося, що завдяки цьому завданню він зможе зібрати суму, якої бракує для весілля мрії.

                 Його дівчина хотіла казкове весілля і в агенції його оцінили в півтора мільйона кредитів.  І за сьогодні він заробив особисто чотириста тисяч кредитів, крім цього, сто тисяч піде компанії і ще сто за допомогу місцевим колегам. 

               —  Пане Маас,   капітан Грег зараз вирушив у медичну капсулу. Адже він не знайде слідів заборонених препаратів? - уточнив у мене Девос.

               —  Ні, звісно, я найзаконослухняніша людина в галактиці, - відповів, роблячи найчесніший вигляд.   

                —  Я так і думав, - кивнув чомусь Девос, - Пропоную вирушити нам у готель недалеко від космопорту, в якому стоїть ваш шаттл. Завтра після отримання документів ми відразу вирушимо на корабель.