Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

              Відмовлятися я не став, і ми, пірнув у флаєр, вирушили назад до столиці.  У столиці через різницю часових поясів було ще близько четвертої години вечора, але ми однак вирушили в готель, бо не хотіли шукати неприємностей собі на дупи.

               На знак подяки Девосу я винайняв нам двом два напівлюкси по тисячі кредитів за ніч із видом на космопорт, у якому стояв зараз мій шатл. Рано повечерявши, ми вирушили спати. Через довгий день, що розпочався вже понад добу тому для мене, я заснув, тільки-но торкнувся головою подушки.

              А от прокинувся я від відчуття небезпеки. Небезпека миттєво розігнала весь сон, і я вслухався у свої відчуття, поруч зі мною перебувала людина, яка тягнулася до мого тіла. 

               Знерухомивши її телекінезом, я увімкнув світло в кімнаті й побачив перед собою майже невидиме тіло людини. Лише легкі спотворення видавали місце людини. 

            Доторкнувшись ментальним щупом до голови того, хто вдерся, я відразу ж почав матюкатися, переді мною був найманий убивця, якого найняли для мого й Девоса усунення. І почав він із Девоса, усвідомивши це, я приспав убивцю і кинувся в кімнату юриста.

            Завдяки тому, що я оплачував номер, у мене був до нього доступ, і я одразу ж після відкриття дверей побіг до спальні. Девос усе ще був живий, але вже при смерті.

              Мені не залишалося нічого, окрім як активувати цілющу техніку і сподіватися, що її вистачить, щоб побороти отруту, яку вколов убивця.  Через два десятки хвилин стан Девоса стабілізувався, і я вирішив повернутися у свою кімнату, щоб по-нормальному розібратися з убивцею.

            Але нікого в номері не виявилося. Підвищивши до максимуму ментальну чутливість, я зрозумів, що за ті двадцять хвилин, що я лікував Девоса, у кімнату проник хтось іще, залишивши свій ментальний слід, на жаль, довго я тримати такий стан не міг і мені довелося його розвіяти. 

            Хтось явно не захотів виконувати свою частину угоди.  І ось що мені тепер робити в такій ситуації? Йти розбиратися і втопити місцевих у крові? Або втертися і змотуватися скоріше звідси?

             А може, щось середнє? І ж ні з ким порадитися. До ранку було ще кілька годин, тож час подумати у мене був, заодно підлікувати Девоса ще трохи.