Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » TÜK, Арт Антонян 📚 - Українською

Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "TÜK" автора Арт Антонян. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 104
Перейти на сторінку:
Ніколи не думав, що скажу це. Але ми живемо у вільному світі. Відносно вільному. Вітаю!

— Збожеволів, чи що? — впавши на ліжко, Давид прикрив обличчя подушкою.

— У тебе суїцидальні думки? — схвильовано поцікавився Дамблдор.

— Ні, — Давид втрачав терпіння. — Слухаю тебе уважно.

Дамблдоре, що там?

— Абсолютна свобода дарована 98 % населення Üмперії. Трохи більше як годину тому влада скасувала всі чинні заборони, обмежувальні правила, рекомендації та обов’язки, а також понад чверть податків для учасників загальнонаціонального üмбування, тобто носіїв üНаноботів. У недалекому майбутньому обіцяють скасувати взагалі всі податкові зобов’язання öсобин.

— Суки! — закричав Давид, жбурнувши подушку.

— Давиде.

— Що?

— Думаю, тобі краще прийняти ванну. Розслабся, скинь напругу.

— Після новинного продукту, — відрізав Давид.

— Так, щодо новинного продукту. Сьогодні тобі необхідно подивитися «в ознайомлювальних і підготовчих цілях» документальний фільм «Вінець еволюції». Його скорочену версію, якщо тебе порадує це уточнення.

— Що? — Давид не вірив своїм вухам. — Якого хріна відбувається в нашому üмперському пеклі? Я був у ньÜзрумкіно, вони увімкнули документалку замість фільму. Глядачів навалило — на підлозі сиділи, — Давид стукнув себе по лобі кулаком. — Вони скасували заборони. А я ще подумав: еволюція? Вони збираються порушити свій же закон про заборону минулого? — Давид нервово гигикнув. — Там, у залі, сиділи зомбі, бісові роботи… І в метро. Це все боти… — він розповів Дамблдору про побачене.

— Вона повзла додому рачки? — задумливо перепитав Дамблдор. — Не думав, що реакція буде настільки швидкою…

— На що?

— Ти точно готовий негайно подивитися «Вінець еволюції»? Чи все ж спочатку охолонеш трохи?

— Дамбле, я… Просто активуй ньÜзрум.

Для Давида поглинання навіть скороченої версії документального фільму стало випробуванням. Як пізніше пояснив йому Дамблдор, його психіка увімкнула захисний механізм. Давид подумки відсторонився від реальності, ховаючись у світлих спогадах, де він був маленьким хлопчиком, у безпеці сидячи між мамою і татом на дивані, дивився мультики й сміявся. Всі троє сміялися. І все ж деякі кадри та цитати з «Вінця» долетіли до його свідомості:

— Über! Вороги нав’язали нам хибні орієнтири, позбавили самобутності, насильницьким чином змусили повірити в брехню… Öсобина насправді — не прямоходяча істота. Перші покоління жахливо страждали морально й, особливо, фізично, коли їх під страхом смерті змусили ходити на задніх кінцівках. Über! — На Екрані миготять кадри, які неможливо розгледіти в деталях, але загальна картинка зчитується без проблем: понівечені тіла, öсобини, що стогнуть, поламані кінцівки, глибокі рани, гній.

— Über! У результаті жахливого злочину проти üПопуляції, моторошних експериментів і огидних масових акцій залякування та винищення, — надривно шелестить уповноважений з прав öсобини в Üмперії Роза Москальова, — ворогам вдалося поставити öсобину на ноги! — Пауза, крупний план: підтирає невидиму сльозу хусточкою; перехід на середній план. — Але ми нарешті відновимо справедливість, повернемо öсобині її природну фізіологію. Наше гасло: «Зробимо üПопуляцію стійкою знову!». Ми поставимо популяцію на всі чотири кінцівки! Über! — урочисто підсумувала Москальова.

— Über! Подивіться на ці знімки. Явно проглядається, що наш скелет більше призначений для тетраходіння, простіше кажучи — рачки, — öсобина в білому халаті указкою хаотично рухає по рентгенівському знімку, де ледь проглядаються контури якихось кісток. — І найголовніше відкриття: ходіння тільки на двох кінцівках, тобто на ногах, підвищує ризик «серцевого» інфікування в сто двадцять вісім разів! Ви тільки уявіть собі! — Крупний план на піднятий вгору вказівний палець медика. — В üсторії не було зафіксовано ще жодного випадку зараження Herz-інфекцією серед тетраходоків. Або, правильніше буде сказати, — тетрасüb’єктів, тетраподів. Über! — медична öсобина поправляє окуляри й ствердно киває головою. Сферою ньÜзруму побіг значних розмірів напис: «ТЕТ-

РА-С-Üb’-ЄКТ — вінець еволюції!».

— Über! Я хочу привітати мою üПопуляцію, кожного тетрасüb’єкта з поверненням до рідних витоків, до природної форми, до істини — до абсолютної свободи! Über! — Крупним планом обличчя вченого Миколи Содрогалова.

— Über! Більше не öсобина. — Середній план єпископа Єдиної Üмперославної Церкви Владосвята. — Відтепер і на віки віків вінець творіння — тетрасüb’єкт, тетрапод! Über! — перехрещується патріарх.

— Über! Хай живе Великий Вождь! — урочисто хором кричать Содрогалов, Москальова, Владосвят, лікар та інші персонажі документального фільму. — Хай живе üПопуляція! Хай живе Üмперія! Можемо повторити! Über! — всі разом встають рачки.

Давид спочатку онімів від побаченого. Коли ж згасла мультимедійна сфера ньÜзрума, він розреготався.

— Дамблдоре, скажи, що це жарт, — він корчився від сміху в інтерактивному кріслі. — Благаю тебе, скажи, що це все просто хвора вигадка дешевих коміків. Це ж абсурд. Неможливо! — з очей бризнули сльози крізь сміх. — Не-мож-ли-во!!!

— Мені шкода, але «Вінець еволюції» транслюють зараз по всій країні. І, схоже, перехід від öсобини до тетрасüb’єкта вже почався. Сусідка, її, до речі, звуть Хелен, ти сказав, повзла додому рачки…

— А я? А я що? — реготав Давид. — Тепер я — відсталий ланцюг еволюції? Я ж навіть не öсобина… — вибухнув він істеричним сміхом. — Боюся, ванна мені не допоможе. Але я йду, йду, — виходячи з ньÜзруму, знову бризнув сміхом Давид. — А потім обов’язково нап’юся. З дна знову постукали. Тук-туктук, — він постукав по столу. — Ні, не так, — схопив вазу і запустив нею у двері ньÜзруму.

Господи! Ой матінко! (дослівно: Священна корова!) (англ.).

Епізод 24 Публічна стіна

Намагайся скоріше усунути конкретне добро, ніж здійснити абстрактне зло.

Карл Раймунд Поппер — філософ, соціолог

Давид з побоюванням відчинив двері під’їзду і виглянув назовні. Сонце, яке не могло пробитися крізь густі хмари вже понад два тижні, нарешті освітило двір. «Боже, як добре і спокійно», — відчувши теплі промені на шкірі, Давид примружився, вдихаючи свіже повітря. Але варто було вийти через арку на сусідню вулицю, як реальність ударила з новою силою. Вузькою дорогою в бік

1 ... 82 83 84 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "TÜK, Арт Антонян"