Читати книгу - "Колишні. Повернути минуле, Софія Брай"

Дмитро глянув і зрозумів, що, можливо, Софія також тут. А Арсен спалахнув від цікавості, не в змозі повірити, що Дмитро довірив комусь свій автомобіль. 

— Скажи, чи це хлопець чи дівчина? Хіба ти не намагаєшся повернути колишню дружину? Чому знову зраджуєш своїм смакам?

— Відвали! — Дмитро скоса глянув на нього. 

Віктор  усміхнувся: 

— Мовчи, до старості поводитимешся, як дитина? 

— Сам ти, як дитина, – Арсен ступив уперед, накинувся на Віктора ззаду і обійняв за шию.

—  Ти бачив його колишню дружину? 

— Бачив. 

Дмитро одружився шість років тому. І справді, цей шлюб зовсім не входив до його планів. Він не знайомив Віктора з дружиною, адже на той час той був зайнятий кар'єрою. А незабаром пара зовсім розлучилася, тому їм так і не вдалося зустрітися.

Якби тоді Віктор не допомагав Максимові, він мав шанс познайомитися з дружиною друга. Але, почувши його слова про те, що Дмитра знову захоплений колишньою дружиною, він розумів причину. Напевно, справа була у дитині. Того дня він бачив її сина, на вигляд йому було близько шести років, а отже, за віком усе збігалося.

Коли вони ввійшли, їх відразу ж зустріли. Адміністратор принесла меню, і Арсен відразу ж приступив до справи: 

— Я зроблю замовлення, мій найкращий талант - поїсти. 

Віктор прицмокнув від захоплення і посміхнувся. Арсен зиркнув на нього: 

— Чого ти либишся? 

— Боже, ти ж юрист із вищою освітою, невже не можна висловлюватись культурніше? 

— Я весь день просидів в офісі, як бовван. Чи можу я розслабитися у свій вільний час? Ніхто з вас не стомлюється так, як я!

Дмитро здавався дуже тихим. Він сидів між ними, ніби їх зовсім не було. Чоловік постійно проводив пальцями по екрану, збираючись зателефонувати Софії і дізнатися, чи вечеряє вона тут же. Але дивлячись на поведінку друзів, відкинув цю ідею. 

Їжу тут подавали швидко, і через півгодини всі страви стояли на столі. Арсен відкрив пляшку вина і один за одним наповнив келихи. 

— Яка нудьга, ми щоразу вечеряємо втрьох. 

— А хто тобі потрібний? Колишня?

— Не сип мені сіль на рану.

— Ти ще не забув про неї?

Кіра була університетською любов'ю Арсена, але вони розлучилися. Досі не хотів розповідати друзям, чому це сталося. Всі знали, що ця дівчина стала для нього табу, і розмови про неї були заборонені. З того часу Арсен жодного разу не закохувався. Навколо нього крутилися жінки, але лише для забави, жодну з них він не сприймав серйозно.

— Як ти думаєш, що важливіше кохання чи секс? 

Арсен зробив ковток вина і суворо насупився: 

— Чудове вино. 

— Можна було й не питати. У тебе найбагатший досвід, 

Віктор випив з ним. Арсен махнув головою у бік Діми: 

— Скажи, чому ти був добрий до Аліси? Тебе не залишало почуття відповідальності за те, що позбавив її цноти?

Переспавши з нею одного разу, Дмитро продовжував їхні стосунки, відчуваючи почуття провини. Але пізніше був обдурений і порвав з нею. Можливо, він вчинив надто сентиментально чи навпаки байдуже. Дмитро глянув на нього: 

— Чи обов'язково бути таким грубим?

— Так, годі тобі! Тут усі свої, скажи правду. Ти позбавив її цноти, а потім просто так покинув її. Ти вчинив, як справжній мерзотник. — Після двох келихів вина Арсен почав говорити дуже голосно. 

Праворуч за шторою вечеряла компанія жінок. І, почувши його слова, вони були трохи приголомшені. Реакція Елізи не забарилася: 

— І справді, всі мужики - сволоти.

Софії почувся знайомий голос, вона злегка відхилилася назад і крізь невеликий простір між шторами подивилася на чоловіків, що сиділи по сусідству. Арсен поклав руку на плече Дмитра, і спитав: 

— Серйозно, тобі взагалі подобалася Аліса? Чи ти був із нею з почуття відповідальності? 

Софія затамувала подих, з незрозумілих причин їй теж хотілося дізнатися відповідь, і вона міцно стиснула пальцями стілець.

Дмитро зробив ковток вина: 

— Можливо. 

Він ніколи не любив Алісу, але залишався з нею з почуття обов'язку за ту ніч у Італії. Не дивлячись на те, що тоді він перебував у несвідомому стані, він не міг забути тих радісних спогадів. Він не відчував почуттів до Аліси, але не міг забути тієї ночі, тому вважав, що важко уточнити, чи є симпатія. 

— Тобто секс важливіший, і він може викликати почуття? – Стиснув губи Арсен.

— У юристів чудова логіка, — Віктор схвально показав Арсенові великий палець. Той зиркнув на нього: 

— Ти, що, думаєш, усе довкола тридцятирічні незаймані, як ти? 

Віктор насилу стримався, щоб не обдурити його: 

— Та пішов ти!

Софія, що сиділа за шторою, була у нестямі від хвилювання, не розуміючи, що з нею відбувається. У неї геть-чисто зник апетит. 

— Тобі не подобається їжа? — спитала Аня.

— Тут дуже смачно готують. 

— Я вперше їм настільки смачну українську кухню, — місіс Нері була дуже задоволена вечерею. — І ситуація дуже приємна, і погода приємна, мені відразу сподобалося. 

— Це найголовніше. Впевнена, ви будете в захваті від цієї подорожі до України, — Аня наповнила келих місіс Нері. 

— Дякую, мені більше не наливати, я так наїлася, тепер треба добре відпочити.

— Я теж поїду. — Еліза почувала себе не менш стомленою. 

З аеропорту вони відразу ж попрямували до магазину, і зараз їй явно був потрібний відпочинок. 

— Я вас відвезу, — сказала Софія, підводячись. 

— Не треба. – Махнула рукою Еліза,  — ти отож провела цілий день у роботі, їдь додому до дітей. 

— Тоді візьміть мою машину, – запропонувала Аня, простягаючи ключ. 

Еліза взяла його і, тримаючи місіс Нері під руку, вийшла з кімнати.

— Я піду оплачу рахунок. 

Аня пішла за нею.

— Софіє, мені здається, ти не в настрої.

— Хіба? 

— Так, ти виглядали веселою весь день, але під час вечері, я помітила, як ти змінилися на обличчі. 

— Не хвилюйся, все чудово.

Софія задумалася, чому раптом її настрій зіпсувався?Може вона засмутилася через те, що Дмитро спав з Алісою?Чи через те, що йому подобалася Аліса?