Читати книгу - "О, мій Бос, Ірен Васильєва"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Але Джоанна не хвилювалася, що хтось із них міг збовтнути щось зайве. Їм добре платили за мовчання. До того ж був договір про нерозголошення інформації про роботодавця. І сума за його невиконная була досить великою, щоб боятися його порушити.Тож можна сміливо влаштовувати вистави на будь-який смак та колір.
- Я читала сьогодні в новинах, що в тебе онук народився. Вітаю.
Погляд господині будинку в мить посуворів.
- Я ще не скоро стану бабусею.
Місі здивовано поморгала віями.
- Але як? У твого сина з невісткою син народився. А це означає, що ти стала бабусею.
Джоанна вчепилася пальцями в зім'яту серветку на колінах.
- Я ж тобі сказала. Що бабусею мені бути не скоро.
- Поясни. А то я нічого не розумію. Джоанна відкинулася на спинку крісла. Промокнула очі куточком зім'ятої серветки. І почала говорити.
- Розумієш Міссі, я дуже люблю свого сина. - Вона тяжко зітхнула. – Та що там казати. Ти й сама чудово знаєш, що це правда. А ця дівка... Ця дівка наче та п'явка до мого Майкла присмокталася... та вона його не любить. Не любить, розумієш? Їй гроші потрібні. Ось вона і завагітніла щоб його на собі одружити. Тільки не вірю я що в цьому… – вона зневажливо скривилася – тече наша кров.
- Не може бути? - Місі сплеснула руками - То все, про що писала жовта преса правда?
- Ну то я про що. Ці журналісти десь накопали про цю аферистку купу інформації, і все виклали до мережі. - Джоанна схлипнула для більшої переконливості. – І знаєш, найстрашніше та найприкріше не це. А те, що вся моя сім'я стала на захист цієї вискочки. У них ніби розум відмовив. Мені здається, що лише я бачу її справжні наміри.
Джоанна продовжувала викладати свою істину. Не забуваючи при цьому дотримуватись своєї тактики. У потрібні моменти не забувала сплакати. Тремтячою рукою втерти сльози. І все в тому ж дусі.
Проводжаючи Міссі до виходу, вона була повністю впевнена, що та записала всю їхню розмову і наробила купу знімків на камеру приховану у своїй сумочці. Не дарма ж вона тримала її близько від себе. Та й ставила її так, щоб та ніби дивилася на Джоану. А їй це таки на руку.
Не встигла так звана подруга ступити за двері, як Джоанна відразу повернула собі колишній вигляд.
- Чо дивилася? Заволала та на робітницю, що проходить повз вітальню. - Жваво пішла і приготувала мені ванну. Мені терміново треба змити з себе все це недорозуміння.
Дівчина кивнувши швидко побігла виконувати доручення.
Уже лежачи в пінній ванні з келихом шампанського в руках жінка раділа. Насолоджувалася своїми похмурими знімками під розгромними статтями.
- Ну милий, тепер подивимося, як ти зможеш мене позбутися і залишити ні з чим, коли весь світ мені співчуватиме.
Зробивши ковток шампанського щасливо посмцхнулася будучи повністю задоволеною свої вчинком.
- Джоанно, ти на перших шпальтах у всіх відомих видавництвах, вітаю тебе. Що ж любий, наступний крок за тобою.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «О, мій Бос, Ірен Васильєва», після закриття браузера.