Читати книгу - "Полонянка власних снів, Любава Олійник"

Тиша, що запанувала, була обманливою. Здавалося, час завмер, а повітря наелектризоване невидимими іскрами напруги.

—Не слухайте цю самозванку. Ось справжня Естер Варбург. Жінка, яка завжди поруч, яку ви всі добре знаєте.

Він обійняв мачуху, намагаючись зобразити турботу та щирість, але в очах читалася паніка.

— Батьку, ось наша справжня мати, яку ти ледь не вбив! — Я стала поруч із Естер, взявши її за руку. Мануїл підтримав її з іншого боку, а Алехандро стояв поруч, готовий захистити її від будь-якої загрози.

Усі мовчки спостерігали за тим, що відбувається. Клацання камер лунало, мов постріли, фіксуючи кожну деталь цього драматичного викриття.

— Прошу хвилинку уваги, — Батько знову заволодів мікрофоном, що ледь не вирвав з рук Касталії. Та збентежено кліпала очима, не розуміючи, як розвиватиметься подія. — Я до останнього приховував це, як тільки міг…

Він зробив паузу, вичікуючи, поки запанує мертва тиша. Витяг шовкову хустинку з кишені піджака і театрально витер піт з чола. Зобразив на обличчі співчуття.

— Моя донька Ананія серйозно хвора. На жаль, вона не тямить, що говорить, адже має розлади психіки. У лікарні, де вона нещодавно перебувала, вона причепилася до іншої божевільної, — Він вказав на матір. — Ось, до речі, їхній лікар-психіатр, Алехандро Далларас.

Він дістав з кишені аркуш паперу, покрутив головою, жестом підкликав до себе Касталію.

—Сеньйоро Касталіє, прошу, прочитайте офіційний діагноз моєї доньки.

Касталія взяла папір і, ошелешено пробігшися очима, подивилася в натовп. Збентежено кивнула головою. Мануїл глянув на нас, його обличчя виражало сумнів. Я стиснула йому руку, благаючи повірити.

Лікар Алехандро ступив крок вперед і промовив гучно та рішуче:

— Мешах Варбург змусив мене виписати неправдивий діагноз! Доказом цього є свідчення камер у моєму кабінеті, - він помітно нервував, адже це був блеф. Про те, що камери у його кабінеті відсутні, він сказав мені напередодні, під час нашої останньої розмови.

— Лікарю... як там вас, Далларас? Ви кидаєтеся вагомими звинуваченнями, — Батько глузливо посміхнувся. — Припустимо, я вам віддячив за лікування доньки. Але як ви доведете, що ця жінка – справжня Естер, а не самозванка? Хто вам повірить?

Здавалося, світ обернувся проти нас. Усі присутні були на боці батька, який так ретельно спланував свою непричетність. Та раптом у епіцентр подій вийшов батько Константина, Андронік Пехленевідіс. Магнат, мільйонер, у руках якого зосереджені не лише великі гроші, а й влада.

— Я можу підтвердити, що ця жінка є справжньою Естер Катракіс-Варбург, — Його голос пролунав чітко та владно, змушуючи замовкнути всіх присутніх. — У мене є беззаперечні докази того, що дев'ять років тому ти, Мешах, — він вказав пальцем на мого батька, — ледь не відібрав у неї життя, а у дітей – матір. Усі ці роки ти майстерно приховував цей факт, але за це доведеться відповісти.

Тепер спалахи камер були спрямовані на Андроніка – високого, кремезного чоловіка зі зморшками на чолі та сталевим, непроникним поглядом. Андронік Пехленевідіс обвів Мешаха мовчазним поглядом, а хтось із його помічників приніс йому мікрофон, ніби він — один із головних героїв цієї драми.

— Ти! — Батько виплюнув слова з гарчанням. — Ти забув, як я тебе витягнув із боргової ями? Якби не я, ти б валявся з бомжами! А перед заручинами ти вимагав золоту копальню в Австралії, і я тобі її подарував! От яка мені за це плата?

Константин підійшов до Єлени, яка постійно дивилася на мене зі співчутливим поглядом, наповнений сльозами. Зараз їм обом потрібна була підтримка. Він обійняв її підбадьоорливо, чим викликав до себе увагу з боку знову ж таки тих папарацці.

— Так, адже я ніколи цього не заперечував! Проте я мовчав усі ці роки про інше! — раптом пролунав голос Андроніка, перекриваючи наростаючий галас. Він був спокійним, але в кожному слові відчувалася отрута. — Сотні тисяч доларів пішли на те, щоб врятувати Естер від смерті та твого фатального впливу, — він з презирством глянув на Мешаха. — Коли лікар Алехандро Далларас повідомив про її стан, який погіршувався щогодини, про втрату пам’яті, яку неможливо буде згодом відновити, я, не гаючи жодної хвилини, найняв кращих спеціалістів світу. Десятки американських та німецьких професорів протягом двох місяців стабілізували її стан. Найкращі хірурги світу понад десять годин робили їй операцію, від якої ти відмовився, адже тебе особисто про це повідомив лікар! Ти свідомо намагався знищити матір своїх дітей! Ти ледь не вбив її, відправивши до найвідлюднішого монастиря, де вона мала не жити, а існувати, мов овоч.

Він робив паузи, даючи кожному слову досягти цілі, проникаючи в душі присутніх, як отрута.

— Наступні роки моя охорона, мій лікар-реабілітолог слідкували за її станом, а також за тим, щоб твій вплив на неї був мінімальним. А твої кошти пішли на часткове погашення боргів та відновлення здоров’я Естер. Щодо копальні та меркантильності, в якій ти мене звинувачуєш, — її оформлено на Ананію як дарунок. А той папірець, яким ти зараз розмахуєш, — не що інше, як фальсифікат! Алехандро Далларас є не тільки лікарем Естер і моїм другом, а й моїм першим куратором. Свого часу я також навчався в медичному університеті, здобуваючи кваліфікацію лікаря. Ми знайомі довгих тридцять років, тому про твої махінації і спроби зробити каліку не лише з дружини, а й з дочки, мені відомо не з чуток. І, Мешаху, як ти гадаєш, хто допоміг Естер втекти з лікарні у безпечне місце, щоб твої люди не дісталися до неї?

Мешах стиснув кулаки так, що мікрофон, який він тримав, видав огидний звук шипіння та пронизливого гудка, що змусив усіх здригнутися та звернути погляди на нього.

— Гаразд, тварюки! Ви думаєте, що мене переграли, але це не так! Ви відбираєте у мене те, що для мене важливо, і я в боргу не залишуся! — прокричав він, його обличчя спотворила лють.

Він дістав з кишені … мою опалову кулю.