Читати книгу - "Сестри назавжди, Маїра Цибуліна"

- Ой, ой, ой, налякалася!

- Дурна ти, Оксано!

- Сама ти дурна, ще й прибацана!

- Ти зараз дограєшся!

- Ой, я вже тремчу! - виходячи з кімнати.

- Вже взулася? - нетерпляче озвалася Марійка, видно їй не дуже сподобалася сімейна сварка.

- Уже.

Будинок Оксани знаходився біля будинку молодої, тому їх відсутність ніхто і не помітив, бо вони швидко вернулися.

- Ходімо танцювати.

І дівчата кинулись до танцю. Жвава, весільна пісня понесла їх вільно і легко, немов вони парили в повітрі. Час від часу Марійка наступала Оксані на ногу, щоправда вибачаючись. Недалеко від дівчат крутилася і Світлана із своїм залицяльником, котрий не залишав її ані на мить, мов боявся, що вона втече до другого. Люди усі сміялися, веселилися. Такі гульбища не часто бувають, а коли бувають, то не завжди у твоєї рідні або знайомих. Тому треба насолоджуватися кожною хвилиною проведеною у весільному товаристві.