Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

Якщо це випливе на поверхню, вибухне політичний скандал, який торкнеться як буржуазних, так і соціал-демократичних урядів. Це, перш за все, означає, що дехто з наділених владою людей із СЕПО буде оголошений пособниками злочинної і аморальної діяльності. Навіть якщо справи щодо окремих злочинів уже закриті, скандалу все одно не минути. Йдеться про поважних осіб, які вже вийшли на пенсію або близькі до неї.

Вони підуть на все, щоб звести шкідливі наслідки до мінімуму, і ти раптово знову виявишся розмінним пішаком в їхній грі. Цього разу їм, проте, треба не просто пожертвувати пішаком — тепер вони повинні активно боротися за зменшення шкідливих наслідків для самих себе. Отже, їм треба запроторити тебе в дурдом.

Лісбет задумливо прикусила нижню губу.

Справа стоїть так: вони знають, що більше не зможуть приховувати таємницю Залаченка. Історія відома мені, а я — журналіст. Вони розуміють, що я її рано чи пізно опублікую. Це для них зараз не так важливо, бо він мертвий. Тепер вони борються вже за власне виживання. Тому першими у них на порядку денному стоять такі пункти.

Їм необхідно переконати суд (тобто громадськість) у тому, що рішення запроторити тебе в 1991 році до клініки Святого Стефана було обґрунтованим — що ти дійсно була психічнохвора.

Їм необхідно відокремити «справу Лісбет Саландер» від «справи Залаченка». Вони намагаються створити плацдарм для того, щоб сказати: «Так, звичайно, Залаченко був мерзотником, але це не мало жодного стосунку до рішення посадити в клітку його дочку. Її ізолювали від суспільства, тому що вона виявилася божевільною, а будь-які інші твердження — лише маячливі фантазії озлоблених журналістів. Ні, ми не допомагали Залаченкові ні з якими злочинами — це просто нісенітниця і вигадки психічнохворої дванадцятилітньої дівчинки».

Проблема, зрозуміло, в тому, що, якщо майбутній суд тебе виправдає і, отже, визнає нормальною, це відразу стане доказом того, що з поміщенням тебе в 1991 році до лікарні щось нечисто. Це означає, що їм треба за будь-яку ціну добитися, щоб тебе запроторили до закритої психіатричної установи. Якщо суд постановить, що ти психічнохвора, то інтерес ЗМІ до подальшого копирсання в «справі Саландер» різко ослабне. Так уже ЗМІ влаштовані.

Ти стежиш за моєю думкою?

Лісбет подумки кивнула. Все це вона вже встигла прорахувати. Проблема полягала в тому, що вона гаразд не знала, що може зробити.

Лісбет, я говорю серйозно — доля цього матчу вирішуватиметься у ЗМІ, а не в залі суду. На жаль, суд буде, «з метою дотримання особистої недоторканності», відбуватися за закритими дверима.

Того ж дня, коли вбили Залаченка, до мене залізли в квартиру. На дверях немає жодних слідів злому, у квартирі нічого не чіпали, окрім одного. Зникла папка з літнього будинку Б'юрмана із звітом Гуннара Бйорка від 1991 року. Одночасно з цим напали на мою сестру і вкрали її копію. Ця папка — твій найважливіший доказ.

Я вдаю, ніби ми втратили папери про Залаченка. Насправді ж у мене була третя копія, яку я збирався передати Арманському. Я зняв з неї ще декілька копій і розподілив примірники по різних місцях.

Сторона противника, в особі деяких представників влади та окремих психіатрів, разом з прокурором Ріхардом Екстрьомом, природно, займається підготовкою судового процесу. У мене є джерело, яке забезпечує мене деякими відомостями про те, що відбувається, але я підозрюю, що ти маєш більше можливостей дістатися до відповідної інформації. В такому разі справа не терпить зволікання.

Прокурор намагатиметься запроторити тебе до закритої психіатричної установи. Йому допомагає твій давній знайомий Петер Телебор'ян.

Анніці не дадуть можливості проводити кампанію в ЗМІ, тоді як прокурор зможе підкидати їм будь-яку інформацію. Тобто в Анніки руки зв'язані.

Зате я не зв'язаний подібними обмеженнями. Я можу писати все, що завгодно, і в моєму розпорядженні до того ж є журнал.

Бракує двох важливих деталей.

По-перше, мені треба що-небудь, з чого видно було б, що прокурор Екстрьом зараз співпрацює з Телебор'яном якимсь недозволеним чином, з метою знову помістити тебе до божевільні. Я хочу мати змогу виступити по телебаченню в кращому ток-шоу і показати документи, що знищують аргументи сторони прокурора.

Щоб мати можливість вести медійну війну проти СЕПО, мені необхідно сидіти й обговорювати те, що ти, швидше за все, вважаєш своїми особистими справами. Про недоторканність приватного життя цього разу, мабуть, доведеться забути, враховуючи все те, що писалося про тебе, починаючи з Великодня. Я повинен зуміти створити в ЗМІ цілком інше уявлення про тебе — навіть якщо, на твій погляд, це порушить твою особисту недоторканність — і, бажано, з твоєї згоди. Розумієш, що я маю на увазі?

Вона відкрила архів у Stolliga_Bordet і переконалася, що він має двадцять шість документів різного розміру.

Розділ 14

Середа, 18 травня

У середу вранці Моніка Фігуерола встала о п’ятій годині, зробила незвичайно коротку пробіжку, а потім прийняла душ і надягла чорні джинси, білу майку і тонкий сірий льняний жакет. Зваривши каву, вона налила її в термос і приготувала бутерброди. Моніка також начепила кобуру і дістала із збройового сейфа пістолет «ЗІГ-Зауер». На початку сьомої вона завела свою машину — білий «Сааб 9–5» — і поїхала на вулицю Віттангіґатан, розташовану в районі Веллінгбю.

Йоран Мортенссон жив на горішньому поверсі триповерхового будинку. За вівторок Моніка зібрала про нього всю інформацію, що була у відкритому архіві. Він був неодружений, що, правда, не заважало йому з ким-небудь спільно мешкати. Він не мав жодних зауважень від податкового виконавця, не володів скільки-небудь великим статком і, здавалося, жив досить скромно. Лікарняний він брав рідко.

Єдиним примітним фактом його біографії була наявність ліцензій аж на шістнадцять видів стрілецької зброї. Серед них були три мисливські рушниці та різного роду особиста вогнепальна зброя. Якщо в нього були ліцензії, то злочином це, звісно, не було, але Моніка Фігуерола ставилася до людей, що збирали в себе таку кількість зброї, із цілком обґрунтованою недовірою.

Машина «Вольво» з реєстраційним номером, що починався на КАБ, стояла на стоянці, метрів за сорок від того місця, де припаркувалася Моніка. Вона налила собі в паперовий стаканчик чорної кави і з’їла багет із салатом і сиром, потім обчистила апельсин і стала повільно його смоктати, часточку за часточкою.

Під час ранкового обходу Лісбет Саландер здавалася млявою і скаржилася на головний