Читати книгу - "Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Увесь маєток спалахнув, мене заглушило від звуків тривоги! І наче мало цього, щось ухопило мене за ногу та повалило на землю. В’юнка зелена мотузка вирвалася із землі та рвалась обплести мене повністю. Ще кілька таких самих летіли зі всіх сторін. Я ледве встигла відсікти їх кинджалом! А потім рвонулась на дерево, скочила з муру та метнулась навтьоки.
«Прокляття! Прокляття!» – гупало в голові.
«О, що я чую? – озвалася Книга. – Невже це пів міста завиває? Задоволена собою? Покартайся там, я зараз прилечу».
Нажахана, я пробігла ще кілька вуличок. Спинилась під прихистком темряви, притулилась до якоїсь стіни. Ну, як же так? Який провал! Серце досі шалено калатало… А проте, це ще був не кінець.
Раптом Книга зірвалася зляканим голосом:
«Ейві… мене щось не пускає».
– Тьфу! Ти жартуєш? – видала я.
«Ейві… Ейві, тебе хочуть вбити!»
Одначе це попередження було зайвим. Я й так почула ту саму ходу. Як ходять хижаки… Як ходять перевертні… Як ходить тільки Ратмир.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун», після закриття браузера.
