Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Саламандра (збірник) 📚 - Українською

Читати книгу - "Саламандра (збірник)"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Саламандра (збірник)" автора Стефан Грабінський. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 85 86 87 ... 90
Перейти на сторінку:
не говорили про Каму, хоча з поведінки мого друга я зрозумів – він знає все.

– Тобі необхідно ще раз побачитися з цією відьмою, – заявив, вислухавши мою звістку про здоров’я Гальшки.

– Навіщо? – спитав я пригнічено.

– Вона оволоділа чимось, що належало раніше Гальшці: стрічкою для волосся або чимось із одягу. Ці речі необхідно відняти у неї, розумієш? Відняти і негайно віддати в мої руки.

Я пригадав воскову ляльку. Дивна думка промайнула у мене.

– Можливо, та фігурка тобі стане в пригоді? – Я дістав з кишені ляльку і простягнув Анджеєві. – Я виявив її на коминку серед інших будуарних дрібничок. Волосся на ляльці безперечно Гальшчині. Той самий дорогоцінний кучерик, якого я загубив у ніч сабашову. Пам’ятаєш?

– Пам’ятаю, – відповів він, квапливо беручи фігурку. – Пам’ятаю, – повторив тихо, уважно розглядаючи лялечку з усіх боків. – Ти говорив про це; вже тоді у мене виникла підозра, що та «згуба» далеко не випадкова.

Він поклав лялечку на долоню і запитав, таємничо посміхаючись:

– Знаєш, кого зображає ця фігурка? Твою наречену.

– Жартуєш!

– Я цілком серйозно. У подібній практиці зовсім не обов’язково, щоб риси обличчя нагадували прототип, форма грає тут другорядну роль, все вирішує інтенція, намір. Лялька – лише символ, знак алгебри, введений замість людини, якій мають намір нашкодити. Досить і того, коли чорний маг, оперуючи таким символом, скаже собі, що фігурка означає якусь конкретну особу. У нашому випадку всі сумніви виключені. Ти звернув увагу на пальці?

– І справді диво! Навіть нігті є. Що за точність виконання!

– Швидше ґрунтовність і ретельність. Ти знаєш, чиї це нігті?

– Напевно, штучні.

– А я упевнений – нігті теж Гальшчині. Кама роздобула їх якимсь хитрим способом.

Слова Анджея сколихнули напівзабутий спогад минулих днів.

– Почекай, щось таке пригадую. Так! Гальшка одного разу розповіла мені, приблизно рік тому, про якусь жебрачку, що застала її на ґанку під час ранкового манікюру. Але який зв’язок має це все з хворобою Гальшки?

– Дуже простий і виразний. Прикріпивши до воскової фігурки волосся і нігті суперниці, Кама нав’язала між ними астральний зв’язок симпатії і взаємності. Діставши таким чином препаровану ляльку, вона здобула майже абсолютну владу над тілом Гальшки.

– Не можу повірити! Якщо ти маєш рацію, дівчина приречена! Але ні, ні! Це неможливо! Яким чином заволодіння волоссям або нігтями може дати таку владу над людиною?

– Кому-небудь – звичайно ні; але тому, хто знайомий з арканами чорної магії, – так. Адже навіть найкрихітніша частинка нашого тіла, більш того, будь-яка, навіть зовсім недовго вживана частина одягу, будь-яка річ, мимохіть узята в руку, насичена нашими флюїдами. На всьому, чого б не торкнулася людина, вона залишає слід свого астрального тіла. У момент контакту від нас відділяється щось із нашої психофізичної аури і проникає в предмет, якого ми торкалися. Гіпервразливі особистості відчувають залишки астральних слідів на одязі або предметах, що належали навіть давно померлим.

– Отже, допустимо, Камі й справді вдалося таким чином встановити особливий зв’язок між лялькою і Гальшкою – і що ж? Чому це мало б викликати у неї хворобливі явища?

Замість відповіді Анджей підніс ближче лялечку.

– Бачиш ці отвори в різних місцях воскової плоті?

– Так, дійсно. Схожі на проколи шпилькою.

– Власне. Це сліди магічної операції, яку провела Кама, щоб знищити ненависну суперницю. Адже будь-яка рана, що її завдали подібній ляльці, страшним відлунням відгукується на тілі оригіналу. Кама, колючи шпилькою воскову ляльку, тим самим завдавала на відстані невидимі рани Гальшці.

– Але ж це забобон, негідний людини двадцятого століття! – обурено закричав я. – Ти помиляєшся!

– Така правда, дорогий Єжи! Магічна операція, навіть якщо вона забобонна і позначена шаленством темноти, буває попри те частенько успішною, якщо реалізується сильно сконцентрованою волею. Знаряддя, використане магом у його практиці, – лише символ великого магічного чинника, який під впливом злої волі оператора перетворюється на отруйний астральний вихор. І горе тому, в кого спрямує він свої убивчі струми!.. Чорна магія, по суті, є культом Сатани, ненавистю до ідеї добра, посиленою до меж облудного пароксизму. Це клоака блюзнірства і злочинів, яка розтліває волю і природу людини, перетворюючи його на огидного демонічного монстра!

Вєруш зняв з книжкової полиці кілька старовинних томів, переплетених в помаранчевий сап’ян, і розклав їх на столі.

– Таку жахливу процедуру знав один з найдавніших на землі народів – таємниче плем’я аккадів у Месопотамії. Займалися цим стародавні індуси, євреї, єгиптяни і греки; а в похмурому середньовіччі чаклунство зробилося справді оргією безумства і злочинів. Знаєш цю книжку? – запитав раптово, простягаючи мені товстий, списаний дрібним ґотичним шрифтом фоліант.

– «Magіae naturalіs lіbrі XX», Джамбатісти Порту, – прочитав я назву.

– Незвичайна книга, – продовжував Вєруш, з пієтетом перегортаючи сторінки. – Один з основних творів старого окультизму. А ось похмурий Ґленвілл і його «Sadducіsmus trіumрhatus» з 1666 року, книга дивна, як саме безумство, і страшна, як видіння божевільного. Обидва автори різних національностей, жили в різний час, вірили в потугу Диявола і культ Сатани.

Я узяв до рук важкий, переплетений в пергамент том з віньєткою, що нагадувала геніальний цикл фантазій Ґойї «Капрічос».

– А це що за книга?

– Іспанець Антоніо Дель Ріо і його шість книг «Магічних дослідів». А ось «Псевдомонархія демонів» і «Звабні примари сатанинські», мабуть, найфанатичнішого переслідувача сатанізму і відьомства у Німеччині Йоґаннеса Віра. Ти знайдеш на цій полиці приголомшливу «Демономанію чаклунів» Жана Бодена і Реміґіуса Лотарґінського «Демонолатрію», Ієроніма Кардануса «Про розмаїтість речей», Томазо Кампанеллу «Про суть речей і магію». Ніхто з них не сумнівався в результатах астральних проекцій на відстані, хоча у міру розвитку знань і вивчення природи людини ці операції кожен називає по-своєму. А суть явища залишається все та ж: зла, злочинна і таємнича.

– А чому у наш час не чутно про подібні практики?

– Помиляєшся. І сьогодні відбувається те ж саме, хіба, мабуть, рідше і в іншій формі. Ти не чув про досліди видатного французького психіатра Буарака, про його книгу «Рsychologіe іnconnu»? Або про експерименти полковника Альберта де Рохаса, англійського спірита початку XX століття? Їхні досліди з наколюванню поверхні води в склянці, на яку частково перенесли враженнєву оболонку пацієнта, сьогодні відомі всюди серед психіатрів і неврологів.

– Невже ці явища співмірні з забобонами напівбожевільних середньовічних істеричок?

– Поза сумнівом, тільки без жодного демонізму. У нас, в Польщі, народ і сьогодні вірить, що за допомогою фігурок, відлитих з воску або свинцю, можна чаклувати. Про це свідчить передмова до класичного твору XVІІ століття під назвою «Досвідчена чаклунка». Подібним процедурам присвячені кримінальні акти міста Познані за 1544 рік: тоді спалили на вогнищі за чари Дороту Ґнєчкову, яка на прохання пані Керської «лила віск на воду, щоб виявити злодія, який вкрав гроші пані Керської, а віск ллючи, спершу три молитви читала:

1 ... 85 86 87 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Саламандра (збірник)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Саламандра (збірник)"