Читати книгу - "Інґа"

Того вечора Інґа зателефонувала Джеку розповісти, як їй сподобався його дідусь. Коли вони вже домовилися назавтра зустрітися у Чарлстоні, Інґа спитала, коли Джек поверне борг і приїде у Вашинґтон. Той відповів, що й гадки не має, коли отримає дозвіл подорожувати, бо «Ти ж знаєш, як складаються справи». Інґа сказала: «Ні, не знаю. Ти завжди такий збіса потайливий, а я єдина, хто нічого не відає»{672}. Цей сердитий діалог передрікав, що візит у Чарлстон не стане таким самим приємним, як попередні.

Джек дедалі глибше переймався тим, як роман з Інґою впливає на його репутацію, і щоразу дужче хотів піти на війну. Лем Біллінґс здивував його, повідомивши, що про зв’язок з Інґою відомо ширше, ніж уявляв Джек. Біллінґс сказав, що його мати, мешканка Балтимора, чула від подруги про «великий роман, який хвилював вашинґтонський світ, в якому один із синів Кеннеді закохався до безтями у надзвичайно вродливу і чарівну данську журналістку, але позаяк нещасна дівчина вже кілька разів була заміжня, то одружитися з коханим для неї стало проблемою»{673}. Якщо раніше Джека приваблювала ідея, що Інґа могла тихцем анулювати свої попередні шлюби і вони б побралися на свій страх і ризик, то розповідь Біллінґса змусила його усвідомити, що це неможливо. Вже занадто багато людей знало про минуле Інґи.

Джека також здивувала і потішила звістка, що Біллінґс незабаром поїде в Африку служити в Американській польовій службі — воєнізованому медичному корпусі, куди набирали випускників університетів, яким відмовили в армійській службі. У Біллінґса був поганий зір{674}. Хоча Джек тішився за друга, його зачепило, що той, визнаний непридатним для армії (що могло статися і з Джеком), все одно потрапляв до зони бойових дій, а він так і застряг на «нудній, тупій, смердючій» кабінетній роботі в Чарлстоні. «Він хотів служити в регулярних військах, — згадував Біллінґс»{675}.

Коли Джек побачив листа, надісланого Клер Бут Люс його батькові, він ще більше зажадав переведення на корабельну службу. У Люс із Джозефом Кеннеді на посаді посла США в Лондоні був тривалий роман, і вона, як раніше і Глорія Свонсон, ледь не стала неофіційним членом родини Кеннеді. Інґа вважала, що Люс подобався Джек і навпаки, і виявилося, мала рацію. Якось Люс організувала побачення Джека зі своєю дочкою Енн, але коли той приїхав по неї, то «викликав більше зацікавлення у матері»{676}.

Люс з її чоловіком Генрі, видавцем журналів Time і Life, володіли плантацією за 80 кілометрів на північ від Чарлстона. Позаяк це було в межах його дозволеної 110-кілометрової зони, довідавшись, що Люс проводить зиму в своєму маєтку, Джек поїхав її навідати. Розповідь Джека про пораженські настрої батька щодо війни так схвилювала Люс, що вона майже одразу написала Джозефу Кеннеді.

Джек, сповіщала вона Джо, «неявно незадоволений твоїм песимізмом. Він хвилює його (“на відміну від тата”) і пригнічує». «Америка лише тоді зможе успішно вести війну, коли мільйони таких молодих людей як Джек, дотримуватимуться свого обов’язку, виконуючи накази командирів, — писала Люс. — «І ми не повинні змушувати їх вважати ці накази надто божевільними чи надто марними»{677}. Джо так стурбувало наставляння Люс, що він переслав її листа Джекові з поміткою: «Бог свідок — я не хочу, щоб мій песимізм впливав на тебе, але я не знаю, як повідати тобі свої думки, не сказавши їх тобі напряму»{678}.

У п’ятницю ввечері Інґа прилетіла в Чарлстон і застала Джека в пригніченому настрої. Згодом вона схвильовано розмірковувала, що, можливо, була занадто балакучою в цей приїзд, але Джекові написала про усвідомлення того, що просто намагалася заповнити «твою довгу мовчанку»{679}. Звісно, теми, яку Інґа хотіла обговорити, Джек намагався уникати.

У першу ніч із Джеком вона сказала, що побоюється, чи не вагітна. І знову спитала, чи можливо скасувати її попередні шлюби. «Кеннеді зміг відповісти на це небагато», — зазначалося в доповіді Джону Едґару Гуверу. Наступного для Інґа повернулася до розмови про можливу вагітність, і коли Джек спробував змінити тему, закинула, ніби він «вдається до всіх радощів молодості, але не до відповідальності»{680}.

Джек передбачливо не говорив про переривання вагітності. Він знав Інґу достатньо, щоб зрозуміти, що така пропозиція її сильно розлютить. Також знав, що 28-річна Інґа хотіла дітей саме від нього. Можливо, він ще згадав історію про те, якою Інґа була вдячною матері, що та не зробила аборт, коли носила її.

Ходили чутки, що на першому курсі Гарварду від Джека завагітніла дівчина, і буцімто агенти його батька організували для неї аборт{681}. У його житті такі чутки спливатимуть ще не раз, зокрема і під час президентства, але до Інґи Джек ставився не як до інших жінок. Якщо вона справді була б вагітною, ми точно не знаємо, чи наполягав би він на аборті. Він сподівався, що нічого не доведеться робити, що це виявиться хибною тривогою, і так врешті сталося.

Джек показав Інзі листа Люс. Знаючи, що заклики до дій в ньому сильно вразили Джека, Інґа стримала свої ревнощі до Люс і похвалила мудрість старшої жінки (Люс тоді було 38), яка підтримувала плани Джека. «Ти підеш на війну, — згодом писала Інґа. — Як каже Клер: “У нього є все для успіху”. Це правда, і мені подобається, що вона так швидко це зрозуміла»{682}.

Хоч це був лише їхній третій вікенд у Чарлстоні, Інґа з Джеком уже виробили рутинний розклад. Вони двічі вечеряли в улюбленому ресторані Henry’s,