Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Неправда, Ксан робив щось подібне, - ухиляючись, вставив Ів, стримуючи сміх.

- Я не про те! І ти прекрасно знаєш! Саме у тебе немає права принижувати мене своїм контролем! Мало того, що ти мацаєш мої спогади і створюєш наші відносини в іншій реальності ?!

- Полегшало? - зробивши захоплення, Ів скрутив дівчину, що геть розбушувалася. - Скажи, яка користь в здібностях, якщо ними не користуватися? І я ніколи не застосовував їх тобі на шкоду. Саро, я не винен, що сходжу по тобі з розуму!

... Повисла гробова тиша. І погляди свідків настільки бурхливої сцени звернулися на Павука, що стояв осторонь. Той застиг кам'яною статуєю обхопивши себе руками, і неможливо було передбачити, що зробить цей арахноід в наступну секунду.

- Але я кохаю Роба! Я його дівчина, його пара! - не вгамувалася Сара. - І ти можеш божеволіти скільки завгодно, тільки нічого не зміниться.

- Та що ти? Тоді зробимо ось що, - діставши з -за паску ніж і вклавши його в руки дівчини, Ів стягнув з себе свою рвану бувалу футболку, оголивши свій мускулистий вкритий шрамами торс . - Не всі люди ... знають , як в ближній сутичці швидко вбити арахноіда, - заговорив він з такою гіркотою, що у Сари серце почало обливатися кров'ю. - Ось тут, - взявши її руку, що тримала ніж, він притиснув лезо до своїх грудей. - В точку сонячного сплетіння. Але фішка в тому, що загнати його потрібно різко провернувши вгору. Якщо зробити все швидко я навіть не відчую болю. Зате це вирішить всі твої проблеми. Зроби це, Саро. Зараз!

Сара в жаху трясла головою, не в силах вимовити хоч слово.

- Іве, вистачить вже ламати комедію! Відстань від неї або я сам вирішу свою проблему тим способом, який ти їй пропонуєш . Тобі швидка смерть без болю, а мені задоволення покінчити з усім раз і назавжди. Всі у виграші, - процідив Павук.

- Саро, або ти зробиш це, або скажеш нарешті правду вголос , - прошепотів Ів, не звертаючи уваги на репліку Павука.

- Що це змінить? - схлипнула вона.

- Наприклад, дехто зрозуміє, що якщо грубо прибрати мене з дороги - це значить втратити тебе назавжди. Або ніж, або правда, радість моя, будь чесною.

- Гаразд, - Сара відкинула ніж в сторону. - Я кохаю вас обох. Однаково. Я люблю тебе і люблю Роба. Всі почули. Задоволений? - підвела вона на Іва свій докірливий погляд.

- Це вже давно ні для кого не секрет, - похмуро простягнув Павук, лише посилюючи напружену атмосферу . - У тому й проблема.

- Але ти з нею спиш, а я ні. А значить я в більш вигідному становищі ніж ти, - з викликом зауважив йому Ів, відпускаючи дівчину. - Ефект забороненої  риси, а такі любителі адреналіну як наша Сара завжди заступають за цю межу, інакше не світить кайфу! Адже так, міс співчуття?

- Як же мене дістала ця ваша манія суперництва! Я що трофей?! - Сара навіть охрипла від обурення . - Якщо вся справа в сексі Іве, тоді підемо переспимо прямо зараз і покінчимо з цим. Я впевнена, що Павук любить мене по-справжньому, всім серцем, і він буде любити мене при будь-якому моєму виборі. А ти, отримавши бажане, можливо відправишся завойовувати нові пустки!

Нахилившись Ів підняв ніж, знову утиснувши його в долоню Сари.

- Це означає, що ти вже сердишся, - сказав він суворим зміненим тоном. - Продовжимо? Тому що це не вся правда про нас, Саро, моя мила брехуха. Досить вже боятися і скажи це. Мій зв'язок з ними втрачений, мої брати не відчувають мене так як відчуваєш ти. І якщо це скажу я - вони все понівечать і опошлять. Так що вперед, або ніж, або правда! Ти нікого не врятуєш, не повідомляючи про головне.

- Більше за життя ... сильніше усіх інших спонукань, наша близькість доставляє тобі особливу радість, відчуваючи це - ти дихаєш , - вимовила Сара, безвідривно дивилися йому в очі. - І ця душевна близькість тягне тебе сильніше, ніж фізична. Ти любиш мене, Іве, любиш до потьмарення розуму. І я все, що тобі потрібно. Я мета, і шлях до цієї мети вже розрахований.

- Не скажу, що і це ново, - промовив Павук, знизуючи плечима . - Тільки ось щоб отримати бажане, братику, тобі доведеться увіткнути цей ножичок в мене. І упс, замкнуте коло - в такому випадку ти втратиш її, Сара не пробачить вбивство коханого хлопця. Хіба що прибиреш мене чужими руками, розігравши трагедію. І ще, я дозволяю тільки Сарі називати мене ім'ям Роб.

- Як скажеш. Але я не збираюся вбивати тебе, Павук. Ні сам, ні за інших обставин.

- У чому ж тоді ти бачиш вихід?

- Він напросився сам собою.

Сара більше не могла перебувати в цій обстановці . Вчепившись в першого-ліпшого бійця колонії, вона потягла його за собою до воріт.

- І куди це ти зібралася? - обурився Павук, так як останнім часом тільки його наказ міг дозволити покинути форт.

- Мені треба подихати насиченим радіацією повітрям. Побути майже на самоті. Дуейн як конвой. Інакше зі мною трапиться істерика, випусти мене, Робе, прошу !

- Нехай Хелл піде з тобою.

- Ні! Ніяких арахноідів! Не зараз! - викрикнула Сара, і по виразу її обличчя було зрозуміло, що істерика вже близько.

- Гаразд, ... подихай недовго. Дуейн шкуру спущу , якщо не угледиш.