Читати книгу - "Сплячі красуні"

Велетенський гуркіт пролунав у коридорі. У лобі Рі з’явилася велика чорна діра, просто посеред решітки тих її шрамів. Очі її підкотилися вгору так, ніби вона намагалася подивитися, куди їй влучило, і тепла кров залила обличчя Клодії.

Останнім спазматичним зусиллям Клодія відштовхнула від себе Рі. Та з безживним звуком гупнулась у коридорі. Офіцер Лемплі стояла, напруживши ноги, тримаючи обома руками наставлений службовий пістолет. Димок, що звивавсь угору з його дула, нагадав Клодії ті білі прядки, що прилипли до її пальців, коли вона погладила волосся Рі. Обличчя Ваннеси Лемплі було смертельно бліде, крім фіолетових мішків під її очима.

— Вона хотіла мене вбити, — схлипнула Клодія.

— Я розумію, — сказала Ван. — Я розумію.

Розділ 17

1

На півдорозі до міста в Клінта Норкросса зринула думка, яка змусила його заїхати на стоянку їдальні «Олімпія» і припаркуватися проти пюпітра з написом: «О, БІГМЕ, ДЕ ТВОЯ ЖАГА — СКУШТУЙ НАШОГО ЯЄЧНОГО ПИРОГА». Він дістав телефон і пошукав ім’я ГІКС. Такого номера в нього не було, і це проказувало все про його стосунки із заступником директорки Дулінгського виправного закладу. Клінт прокрутив далі і знайшов ЛЕМПЛІ.

Лемплі відповіла після другого гудка. Чутно було, що вона захекана.

— Ван, ви в порядку?

— Йо, але ви пішли, не дочекавшись феєрверка. Мені довелося тут декого застрелити.

— Що? Кого?

— Рі Демпстер. Вона мертва.

Ван почала розповідати, що трапилося. Клінт слухав, ошелешений.

— Господи Ісусе, — промовив він, коли вона закінчила. — Ван, а з вами все гаразд?

— Тілесно неушкоджена. Емоційно — затрахана до краю, але сеанс психоаналізу ви зможете провести зі мною пізніше. — Ван видала мокрий сльозливий звук, висякаючи щось собі з носа. — Це ще не все.

Вона розповіла Клінту про жорсткий конфлікт між Ейнджел Фіцрой і Євкою Блек.

— Я там не була присутня, але частково бачила це на моніторах.

— Ви добре все зробили. А Клодія… Схоже, ви врятували їй життя.

— Для Демпстер це вийшло недобре.

— Ван…

— Мені подобалася Демпстер. Якби ви мене спитали, я б сказала, що вона тут остання жінка, яка здатна оскаженіти.

— Де її тіло?

— У каптерці сантехніка, — сказала Ван присоромленим голосом. — Кращого місця ми не змогли придумати.

— Звичайно.

Клінт міцно заплющив очі і тер собі лоба. Він розумів, що мусить сказати ще щось, щоби втішити Лемплі, але слова не знаходились.

— А Ейнджел? Що з нею?

— Сорлі — ну, хто б міг таке собі уявити — підхопила балон з перцевим газом і пальнула їй в обличчя. Квіґлі з Олсон силоміць запроторили її в одну з камер Крила А. Зараз вона там гатить у стіни і волає, що їй потрібен лікар. Кричить, що вона осліпла, хоча це повне лайно. А ще заявляє, що в неї нетлі в волоссі, що, можливо, не таке вже лайно. У нас зараз нашестя цієї зарази. Вам треба повертатися, доку. Гікс поїхав глуздом. Попросив, щоб я здала йому свій пістолет, але я відмовилася, попри те, що за інструкцією мусила б, я гадаю.

— Ви правильно зробили. Поки все не вгамується, к чорту інструкції.

— Від Гікса ніякого пуття.

«А то я не знаю», — подумав Клінт.

— Тобто, від нього завжди не було пуття, але за цих обставин він вже реально небезпечний.

Клінт налапав ниточку:

— Ви казали, що Євка якось підначувала Ейнджел. Що саме вона говорила?

— Я не знаю, і Квіґлі з Міллі також. Мусить знати Сорлі. Це ж вона зупинила бучу Ейнджел. Краля заслуговує на медаль. Якщо вона не зляже, можете почути цілком всю історію від неї самої, коли повернетеся. Це ж скоро станеться, правильно?

— За першої ж можливості, — сказав Клінт. — Послухайте, Ван, я розумію, що ви приголомшені, але мені треба з’ясувати одну річ. Ейнджел наїхала на Євку тому, що Євка не була в тому коконі?

— Таке і в мене враження. Я тільки бачила як вона гатила по ґратах кришкою від кавового баняка й волала на все горло. А потім я була змушена відволіктися на ту, свою справу.

— Але вона прокинулася?

— Атож.

– Євка прокинулася.

— Атож. Фіцрой її розбудила.

Клінт намагався відшукати в цьому бодай якусь логіку, але не зміг. Може, після того, як він сам трохи поспить…

Ця думка опалила соромом його обличчя. Дика ідея майнула йому в голові: «Що, як Євка Блек чоловічої статі? Що, як його дружина заарештувала переодягненого жінкою чоловіка?»

Та ні ж бо. Коли Лайла її арештовувала, Євка була практично гола. Також жінки-офіцери, коли приймали Євку до в’язниці, безсумнівно, такою її бачили. А чим пояснити те, що всі її забої й подряпини загоїлися менш ніж за півдня?

— Я хочу, щоби те, що я зараз скажу, ви передали Гіксу і всім офіцерам, які ще там залишилися.

Клінт повернувся до тієї думки, яка зринула йому раніше, через яку він і заїхав сюди, на парковку при їдальні, і зателефонував до в’язниці.

— Тільки коротше, — сказала Ван. — Тут щойно з’явилися Біллі Веттермор і Скотт Х’юз — отака добра новина, та все ж назвати це скелетною командою буде образою для скелетів. Нас зараз семеро живого персоналу включно з Гіксом. З вами буде восьмеро.

Клінт проігнорував цей відвертий натяк.

— Поки я їхав у місто, мені все крутилося в голові те, чим Єва Блек відрізняється від інших жінок, а з тим, що ви мені зараз розповіли… я просто не знаю, як це зрозуміти. Але знаю, що ми не можемо дозволити, щоб це вийшло за межі в’язниці, принаймні поки що. Хоч правда це, хоч ні. Це може викликати заворушення. Ви розумієте, про що я кажу?

— Гм…

Це «гм» породило в Клінті погане передчуття.

— У чому справа?

— Ну…

Це «ну» сподобалось йому ще менше.

— Просто скажіть мені.

Чергове мокре сякання.

— Після того, як закінчилося те побойовисько, і вже після того, як Гікс вимагав у мене здати пістолет, я бачила, як він балакав по своєму мобільному телефону. І ще, після того як Міллі ввела в курс справ Скотта й Біллі, вони теж дзвонили по своїх мобільних.

Отже, вже пізно. Клінт заплющив очі. Швиденько сама собі розповілася чарівна казочка.

Жив колись такий безвісний тюремний психіатр, котрий одягнувся у все чорне, вибіг у ніч і ліг впоперек смуги на міжштатному шосе. Проїхав автобус «Трейлвейз»[204] та й поклав край його стражданням, і після того всі жили довго і щасливо, а може й ні, але то вже не було проблемою того безвісного