Читати книгу - "Це не солодке кохання, Катерина Мединська "

Олег здивовано зітхнув, насупився і потупився.

- Ти не знав? - здивовано видихнула Ганна. - Я думала, ти приїхав обговорити саме це?

Олег підняв на неї погляд, сповнений рішучості.

- Я приїхав до тебе тому, що все своє життя все щось зважував, розмірковував, сумнівався, відмовлявся виявляти свої почуття, - випалив він пристрасно. - Але зараз, дивлячись на тебе, я вперше відчуваю гостре бажання покликати на побачення жінку, яку справді хочу.

Він заглянув їй в очі, і Ганна мимоволі потонула в цьому бездонному морі пристрасті.

- Заради хибних цілей я вже багато чого втратив у житті, - сказав він тихо.- Роки навчили мене цінувати інші якості: щирість, ніжність, вірність, уміння створити затишок. А ти, Ганно, втілюєш у собі все це, - прошепотів він хрипким від бажання голосом, погладжуючи великим пальцем її зап'ястя.

Ганна затремтіла всім тілом, приголомшена його недоречною напористістю. Розум підказував їй зупинити його, але серце вимагало зовсім іншого. Його близькість п'янила, позбавляючи волі й розуму. Зібравши останні крихти розсудливості, вона прошепотіла у відповідь:

- Ти сам себе звільнив від будь-яких зобов'язань, - з викликом парирувала Ганна.

- І це твоє право. Але я думаю лише про мою доньку.

Ганна спробувала відвернутися, але Олег не дозволив, міцно утримуючи її обличчя у своїх великих долонях.

- Поглянь на мене. Хіба ти не помітиш, як дивлюся на жінку, якою я захоплююся? - у його голосі звучала неприхована пристрасть. - Я хочу бути поруч із тією, хто запалила у моєму серці вогонь. І цією жінкою стала ти, Ганно.

- Але ми знайомі всього-то нічого, - роздратовано констатувала вона. - Зараз ти гориш пристрастю, а завтра передумаєш. Ні, я все це вже проходила, - сказала вона, згадавши свій невдалий шлюб.

- Я вже не в тому віці, щоб сумніватися і прикидатися, що не розумію власних почуттів, - проричав він низьким млосним голосом, обпалюючи її шкіру гарячим диханням. - Я кажу те, що відчуваю. Ти подобаєшся мені, Аня. Шалено подобаєшся. Я хочу зробити тебе найщасливішою жінкою на світі. Життя минає дуже швидко, потрібно починати бути щасливими вже зараз.

- Я щаслива, коли щаслива моя дочка, - прошепотіла Ганна зі сльозами на очах. - Я хочу, щоб ти поїхав. Ганна помітила, як напружилися жовваки на його вилицях. А в погляді Олега прослизнула образа, і навіть розчарування. Але він кивнув погоджуючись, хмурячись і явно стримуючи емоції.

- Я розумію, - нарешті вимовив він глухим голосом. - Але я хочу, щоб ти знала - Я чекатиму. Чекатиму стільки, скільки буде потрібно.

- Не витрачай час даремно. Краще попередь свого сина, щоб він не смів наближатися до моєї доньки, інакше йому доведеться мати справу зі мною.

Олег відступив на крок. З любов'ю оцінивши войовничий настрій його коханої. Мати захищала свою дитину ціною власного щастя. Ось що він зрозумів у цей момент. І образа його раптом випарувалася, залишилася тільки любов і розуміння.

- Не турбуйся, Микита більше не чіплятиметься до твоєї доньки. Я тобі це обіцяю.

Він розвернувся і пішов, залишаючи за собою шлейф невисловлених слів.