Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра" автора Марія Люта. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 87 88 89 ... 139
Перейти на сторінку:

 

Ну що ж, тепер клітка матеріальна – це плюс, але вона не захищає Білого від моєї дії – це, безумовно, мінус. Я знову повільно закружляла навколо вовка, вдивляючись у місця з'єднання ґрат. Замка з дверима, звичайно, не виявилося, але все ж таки дещо я помітила: якщо вся клітка мала вигляд цілісного литого виробу, то на дні був ледь помітний шов. Очевидно, пастку на вовка "одягли" зверху, а потім уже "запаяли".

 

Та-а-ак... Треба перевернути її дном до мене, потім заморозити та спробувати розбити. Якщо не вийде, то слід"наслати" іржу". У крайньому разі - розплавимо. Хоча, якого біса!? Чому не випробувати лазер ... ну або  відразу ж меч джедая.

 

Моя чарівна паличка навіть без будь-якого усвідомленого втручання з мого боку сама перетворилася на зброю джедаїв і засяяла променем світла. Я акуратно провела їм по лозинах - і ті розплавились, наче масло під гарячим ножем. Є!

 

Я швиденько вирізала прохід - і вовк кулею вискочив назовні, мало не збивши мене з ніг помахом хвоста. Звір добіг до краю даху... і попрямував повітрям. Я лише здивовано відкрила рота.

 

– У нього інша реальність. Можливо, він зараз у лісі чи в полі. Якщо ти зістрибнеш - то розіб'єшся, але для нього урвища просто не існує. Ви перетнулися в часі і лише в одній точці простору. Саме тому ми не можемо просто шукати звірів, як звичайні мисливці. Ми можемо вічність проходити у своїй суб'єктивній реальності і так і не зустріти жодної живої душі. А Мандрівники Грані можуть серферити  реальностями звірів, перегортаючи їх як листи книги.

 

Ось начебто все і ясно з цією Гранню, але все одно нічого не зрозуміло. Сама я навряд чи розберуся, тут без учителя справді не обійтись.

 

Я пробурмотіла "угу" і штовхнула ногою залишки клітки. Чортихнулася, бо боляче вдарилася носком.

 

- А чому ти вибрала залізо? Вийшло видовищно... Але ж зі склом або глиною, або навіть пластмасою легше було б.

 

Я звузила очі: оце я дурепа! Адже точно! Були варіанти набагато простіші - зробити клітку льодом і розбити або просто у воду перетворити... А не згадувати уроки фізики та фільми-фентезі.

 

- От могли б і підказати, - не стримала я роздратування.

 

- Не міг. Бо сам не думав, що це взагалі можливо. Знаєш, я можу тут створити скляну вазу, і це буде реальна повноцінна ваза з усіма властивостями скла. Я також можу створити залізну вазу. Але перетворити одну на іншу - ні, тут як і у звичайному світі, мені такі алхімічні фокуси не підвладні. Іноді найкраща допомога вчителя – не заважати учневі йти своїм шляхом. Якби я сказав, що це неможливо, то в тебе нічого не вийшло б. Це як із джмелем: ти знаєш, що джміль літає всупереч законам фізики, бо надто важкий для своїх крил? Але він про це не знає і продовжує успішно літати.

 

Я розсіяно кивнула і сіла за стіл: у мене не було ні бажання, ні настрою поглинати безцінні крихти мудрості японця, тоді як Гліб десь у реальному світі б'ється з моїм ненормальним дядьком, Кет у заручниках у цього самого японця, а я за Гранню і поки не маю уявлення, вийде у мене звідси вибратися разом зі своїм тлінним фізичним тілом чи ні.

 

У будь-якому разі зараз не час для філософствування: треба скоріше діяти.

 

- Акай Хоно, у вас була до мене ділова пропозиція, - нагадала японцю, що схоже, взагалі нікуди не поспішав і міг ось так сидіти, загадково посміхаючись, цілу вічність.

 

- Так, Айсубуру. Ти вже чула про Рух Відродження?

 

- Це секта перевертнів-фанатиків Олександра?

 

– Це мій бізнес-проект.

 

Ось як. Щось таке я й підозрювала.

 

- Одне іншому не заважає. Швидше – допомагає, - відповіла я і заслужила заохочувальну посмішку азійця.

 

- Я людина практична і вмію робити гроші. Секта – як ти висловилася – це колосальний дохід, але нестабільний, бо замішаний на емоціях та вірі. Я готовий вкладати величезні суми, але мені потрібно зменшити ризики, а для цього забрати всі ненадійні ланки.

 

- Ви хочете прибрати з гри Олексу?

 

- Він фанатик, як ти помітила. І найгірше, що він сам вірить у те, що каже. На нього не можна покластися та прорахувати його дії логічним, раціональним шляхом. Олекса, як порохова бочка - рвонути може будь-якої миті. І одного чудового дня він може збанкрутувати всіх нас, якщо вирішить, що це потрібно для його високих цілей. До того ж попри всі його недоліки, він сильний харизматичний лідер, здатний розв'язати реальну війну, щоб змінити теперішній світопорядок. Перевертні на чолі та інше – ти вже чула.

 

1 ... 87 88 89 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"