Читати книгу - "Чоловіки, що ненавидять жінок"

— Як він це сприйняв?

— Звичайно, дуже образився і розсердився. Я не відступилась і висунула ультиматум: або він візьме себе в руки, або хай починає шукати іншу роботу.

— І що він?

— Він узяв себе в руки. Але тримається осібно, між ним і рештою редакції відчувається напруженість. Крістер його терпіти не може і не приховує цього.

— У чому ти підозрюєш Дальмана?

Еріка зітхнула:

— Не знаю. Ми прийняли його на роботу рік тому, коли вже почали колотнечу з Веннерстрьомом. Довести я нічого не можу, але мені здається, що він працює не на нас.

Мікаель хитнув головою:

— Можливо, ти маєш рацію.

— Можливо, він просто гівнюк, який потрапив не на своє місце і смердить на всю редакцію.

— Може, й так. Але я згоден з тобою — ми даремно взяли його на роботу.

Двадцятьма хвилинами пізніше Мікаель уже їхав на північ машиною, яку позичив у дружини Дірка Фруде. Своїм «вольво» двадцятилітньої давності вона все одно не користувалась, і Мікаелю запропонували брати його коли завгодно.

Якби Мікаель був не таким уважним, він міг би і не помітити цих дрібних, ледве вловимих деталей. Пачка паперів трохи перекосилася з того часу, як він пішов. Одна папка на полиці трішечки стирчала з ряду. Шухляду письмового столу було повністю засунуто, а Мікаель точно пам’ятав, що та залишалася трохи висунутою, коли він напередодні покидав острів, щоб їхати до Стокгольма.

Хвильку він сидів незрушно, прикидаючи, чи може довіряти власній пам’яті, і все більше утверджувався в думці, що хтось побував у його будинку.

Мікаель вийшов на ґанок і обдивився. Двері він замикав, але в них був звичайний старий замок, який, очевидно, легко відкрити маленькою викруткою, та й невідомо, скільки ключів од нього десь гуляє. Він повернувся в дім і ретельно перевірив кабінет, намагаючись з’ясувати, чи щось не пропало, і в результаті переконався, що все начебто на місці.

Проте факт залишався фактом — хтось заходив у дім, сидів у його кабінеті, переглядав папери і папки. Комп’ютер він возив із собою, так що до нього вони не дісталися. Виникало два питання: хто це був і як багато цьому загадковому відвідувачеві вдалося дізнатися?

Папки, що стояли на полиці, були із зібрання Хенріка Ванґера — Мікаель переніс їх назад у будиночок, коли повернувся з в’язниці. Нічого нового в них не було. У записах із блокнотів, залишених на письмовому столі, невтаємничений нічого б не зрозумів — але чи був той, хто порпався тут, невтаємниченим?

З серйозного тут було тільки одне: посеред письмового столу лежала маленька пластикова папка, а в ній список «телефонів» і акуратно переписані, у відповідності з цифрами, цитати з Біблії. Той, хто обшукував кабінет, тепер знав про те, що Мікаель розкрив біблійний код.

Хто це був?

Хенрік Ванґер лежав у лікарні. Домоправительку Анну Мікаель не підозрював. Дірк Фруде? Але тому він уже й так розповів усі деталі. Сесілія Ванґер, яка відмінила поїздку до Флориди і разом із сестрою повернулася з Лондона? Після її приїзду Мікаель з нею не зустрічався, але бачив, як вона напередодні їхала машиною через міст. Мартін Ванґер? Харальд Ванґер? Бірґер Ванґер? Він був присутній на сімейній раді, куди Мікаеля не запросили, через день після того, як у Хенріка стався інфаркт. Олександр Ванґер? Ізабелла Ванґер, котра викликала будь-які почуття, окрім симпатії?

З ким із них розмовляв Фруде? Яку інформацію виказав? Скільком з найближчих родичів тепер відомо про те, що Мікаель зробив прорив у розслідуванні?

Годинник показував початок дев’ятої вечора. Мікаель зателефонував до цілодобової ремонтної майстерні в Хедестаді і замовив новий замок для будинку. Слюсар пояснив, що зможе приїхати тільки наступного дня. Мікаель пообіцяв заплатити подвійно, якщо той приїде відразу ж. Вони домовилися, що слюсар з'явиться десь пів на одинадцяту і вставить новий циліндровий замок.

Чекаючи на слюсаря, Мікаель близько пів на дев'яту пішов до Дірка Фруде. Дружина господаря направила його в сад за будинком і запропонувала холодного пива, яке Мікаель з вдячністю прийняв. Йому хотілося дізнатися, як справи у Хенріка Ванґера.

Адвокат похитав головою:

— Його прооперували. У нього звапніння коронарних судин. Лікар говорить, що той факт, що він взагалі живий, вселяє надію, але найближчим часом він навряд чи вийде з критичного стану.

Якийсь час вони мовчки пили пиво, обдумуючи ситуацію.

— Ви з ним розмовляли?

— Ні. Він не може розмовляти. Як усе пройшло в Стокгольмі?

— Лісбет Саландер погодилася. Ось контракт від Драґана Арманського. Підпишіть і киньте в поштову скриньку.

Фруде розгорнув папір.

— Її послуги коштують недешево, — зауважив він.

— Гроші у Хенріка є.

Адвокат хитнув головою, дістав з нагрудної кишені ручку і вивів свій підпис.

— Краще підписати, поки Хенрік ще живий. Ви не сходите до поштової скриньки біля «Консума»?

Мікаель ліг спати вже близько півночі, але заснути йому ніяк не вдавалося. Досі його діяльність у Хедебю була присвячена дослідженню дивних речей, що залишились у далекому минулому. Але якщо хтось так зацікавився його досягненнями, що вдерся до нього в кабінет, то це минуле, можливо, значно ближче до сучасного, ніж він гадав.

Раптом Мікаелю спало на думку, що його робота на сім’ю Ванґер могла зацікавити дуже різних людей. Несподівана поява Хенріка Ванґера в правлінні «Міленіуму» навряд чи залишилася непомітною для Ханса Еріка Веннерстрьома. Чи такі думки означають лише те, що в нього починає їхати дах?

Мікаель виліз з ліжка, став голяка біля кухонного вікна і задумливо подивився на церкву на тому боці моста. Витяг сигарету і закурив.

Йому не давали спокою думки про Лісбет Саландер. У неї був своєрідний стиль поведінки і спілкування, з довгими паузами посеред розмови. У її будинку панував безлад на межі з хаосом: гора мішків з газетами в передпокої та бруд на кухні, який уже рік не прибирали. Шмаття купами валялося долі, і весь попередній вечір дівчина вочевидь просиділа в барі, та й ніч провела не наодинці, судячи по засосах на шиї. У неї були численні татуювання, на обличчі був пірсинг, а можливо, і в інших місцях, яких він не бачив. Коротше кажучи, особа вона вочевидь неординарна.

З другого боку, за запевненнями Арманського, вона найкращий його пошуковець, і її докладний звіт про самого Мікаеля, безумовно,