Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

677
0
14.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 88 89 90 ... 211
Перейти на сторінку:

І тут сталося те, чого я не очікував.

— Ти така прекрасна, — злетіло з моїх губ.

Під час танцю я про це думав, відчував усім своїм єством, але говорити вже точно не планував. І щойно я шепнув це Вікі на вухо, вона різко відсторонилася і втупилася в мене. За виразом обличчя я не міг зрозуміти, що вона думає чи відчуває в ту мить. Її очі були широко розплющені й дивилися в упор.

— Джонні, злегка збудився від Вікі чи що? — з глузуванням спитав Джеймс.

У секунду очі Вікторії ще більше розширилися, і вона почервоніла, намагаючись сховати рум'янець долонями. От навіщо він це сказав?

— Не втручайся, — огризнувся я, не відриваючи погляду від Вікторії.

Але, видно, Джеймсу хотілося мене дістати, бо він підвівся з піску й підійшов ближче.

— Ну це ж не я налякав бідну Вікі природною реакцією тіла на близькість із дівчиною, — гордовито продовжував він. — Я-то вмію контролювати свій член.

— Джеймсе, уже не смішно, — втрутилася Джессіка, що стояла за кілька кроків від нас.

Я розумів, що друг багато випив, але це не давало йому права так поводитися. Він міг скільки завгодно жартувати з мене, але чинити так із Вікі ні. Злість прогнала збентеження від слів, що випадково зірвались, і затопила всього мене, шукаючи шлях назовні.

— Заткнися, — проричав я, роблячи крок до Джеймса.

Не знаю, на кого я злився більше: на нього чи на себе. Та як тільки ми зустрілися поглядами, двома руками я сильно штовхнув Джеймса в груди. Він мало не впав, але, зробивши кілька кроків назад, усе ж таки встояв на ногах. До нього відразу підбігла Джессіка, щоб допомогти утримати рівновагу.

— Відвали, Джесс, — гаркнув той.

— Якого біса? — почала обурюватися вона. — Що з тобою трапилося? Чи ти такий придурок від народження?

Джеймс різко розвернувся до Джесс і схилився так, що їхні носи мало не доторкалися.

— Ну, натякнув я, що в Джона встав на Вікі. І що тут такого? Усі наче вже дорослі, — махнувши руками, проричав він.

Від почутого Вікі охнула й накрила рота двома долонями. Вона стояла за кілька кроків від мене і здавалося, що ще зменшилася в розмірах. Бачачи це, моя злість таки вирвалася назовні.

У секунду я підлетів до Джеймса і знову штовхнув його в груди, від чого той зробив кілька кроків назад, цього разу ледве утримавшись на ногах.

— Та пішов ти, — гаркнув він.

Стиснувши кулаки, я замахнувся, щоб гарненько заїхати Джеймсу в самовдоволену фізіономію, але мене зупинила Вікі.

— Ні! — скрикнула вона, а потім підбігла до Джеймса й обняла, як би закриваючи від мене.

На її крик відразу збіглися інші. Але я не дивився на них. Перед моїми очі була тільки Вікторія, що обіймала мого надто зарозумілого друга.

До горла підступила грудка, кулаки розтиснулися, а з легень так різко вилетіло все повітря, наче мені дали під дих.

«Їй подобається Джеймс!» — промайнуло в моїй голові, а із секундною паузою почало крутитися на повторі.

Як же я одразу не здогадався? Ось чому Вікі була така незадоволена завданням і взяла із собою склянки з алкоголем. Вона просто не хотіла танцювати зі мною! І навіщо я тільки помінявся з Джеймсом листочками, щоб бути з нею в команді?

У грудях неприємно занило від образи та розуміння, що я їй не подобаюсч.

Усвідомивши, що бійки не буде, Вікторія відпустила Джеймса, а повернувшись, зробила крок у мій бік. Але до неї підійшла Моллі і, взявши за руку, зупинила, не дозволивши підійти ближче до мене.

— Джеймс? Серйозно? — навіть я почув ту образу в голосі, що затопила серце.

— Ти чортів придурок! — різко вигукнула Джессіка і спробувала кинутися до Джеймса, але її перехопив Джейк.

Грудка в горлі почала душити мене і, не маючи сили щось зробити, я просто розвернувся й мовчки попрямував у бік свого табору.

— Джоне!

Я почув, як мене гукнула Вікі, але обертатися мені вже не хотілося. Усього за один вечір я відчув, що таке справжній духовний потяг до дівчини, а потім — що таке розбите серце.

1 ... 88 89 90 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"