Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

* * *

- Знову на побачення збираєшся, - похмуро бурмоче Рімма, поки я верчуся, наспівуючи, перед дзеркалом і вже, мабуть, годину намагаюся вкласти волосся в ділову зачіску. Як на зло, нічого не виходить, - трохи кучеряві локони так і норовлять вискочити і розпатлатися. А мені сьогодні треба виглядати, як ніколи! І чому за законом підлості, коли не треба, особливо коли взагалі нікуди не збираєшся, - зачіска виходить, навіть якщо ти її робиш, не дивлячись у дзеркало, а от коли важливо, і, головне, терміново, - виходить якась постійно купа, що розвалюється?

- І зовсім ні, - відгукуюсь, не обертаючись.

- Та гаразд, - прямо так і бачу, як Рімма відкидається на своєму злощасному ліжку, якому так і не вдалося стати жертвою любовних баталій і закочує очі. - Я що, на твою думку, сліпа?

- Чи не бачу,  вашого медового місяця? Ой! А це що? - Переміщаючись, як супер-кішка, Рімма якось в один стрибок виявляється поруч зі столиком, біля якого я конструюю свою зачіску і підхоплює папірець, що вилетів з моєї сумочки. - «Азель», номер 69, 17.00? - її брови злітають вгору, а рот потворно кривиться. – Що, все має статися сьогодні? Урочистий момент, після якого тебе позбавлять невинності і покинуть? Лєро, та він же тебе навіть додому не запрошує! Знаєш, кого трахкають у готелях? Тих, кого вважають загалом негідними привести до себе! Це навіть гірше, ніж я думала! Та він тебе взагалі ні в що не ставить!

- Ріммо, ось чого ти лізеш, - я вириваю в неї листок.

 - Знаєш, після всього, що сталося, ти остання людина, яка могла б дати мені пораду, вдаючи, що дуже дбає про моє добро!» І, тим більше, остання, з ким би я почала ділитися чимось таким важливим! Тому надалі, будь ласка, моїх речей без дозволу не чіпай!

- Які ми ніжні! - Рімма картинно сплеснула руками. - Але пораду я таки тобі дам, - по доброті моєї великої душі. - Не йди туди, навіть якщо це найрозкішніший готель у місті. І якщо хочеш, щоб Слава побув із тобою довше, постарайся з ним не спати. Бо одразу ж після цього він тебе покине! А потім тут валятимешся на ліжку і ревітимеш білугою!

- Ну, у тебе вже втіхи просити не буду! – десь усередині неприємно вколює, але Слава має рацію. Якщо любиш, треба переступити через усі ревнощі та підозри та вірити. Інакше в цьому і справді немає жодного сенсу, - одна нервування. - Але, якщо ти так хочеш знати, то зустрічаюся я там зовсім не зі Славою, а з професором Шимовим! Він бере мене на справжнісінькі ділові переговори!

- О… - Рімма так і застигла, витягнувши губи трубочкою. - Ну, тоді, - так ... Ти, виявляється, розумніша, ніж я думала ... Правильно, розжарюй хлопця і не віддавайся якомога довше!

- Дякую тобі за безцінну пораду, - язвлю, хапаючи сумочку і вибігаючи. Зачіска так і не вийшла, а часу вже майже немає. Бракувало ще запізнитися на таку зустріч!

___________________

Дорогі друзі! Вас, що підписалися на мене, уже 63!!! І я вам неймовірно вдячна!

А дійдем до 100? Або хоч до 70 сьогодні?

Якщо буде 70 підписників, я дам сьогодні ще одну продочку!

Люблю вас! Ви-моє натхнення!

Завжди ВАША Кіра