Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн 📚 - Українською

Читати книгу - "Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хочеш я буду твоєю?" автора Мері Рейн. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 45
Перейти на сторінку:

- Дозвольте з вами станцювати - я спочатку подивилася на руку, потім підняла очі на його усмішку, тоді на очі. Які ж вони гарні.

- Чому б і ні. - я відразу поклала свою долоню в його, другу йому на плече. Свою він ніжно поклав мені на талію, від його дотиків було дуже приємно.

- Чому не хотіли йти? - невимушено запитав чоловік.

- Не дуже люблю такі заходи. Велике скупчення людей. - пожала плечима я. Він трохи сильніше стиснув мою долоню. Я весь цей час, всіма силами намагалася запобігати зорового контакту. Мені було дуже комфортно в компанії цього чоловіка, і це мене лякало.

- Ви дуже красива. - я відразу поглянула йому в очі. Він був спокійний.

- Дякую - трохи засоромившись відповіла. Ні, з самооцінкою в мене все чудово, я люблю себе. Але отримувати компліменти саме від цього чоловіка, мені було мега приємно. Але потім я згадала про Олену.

- А Олена, що не прийшла? - мій настрій відразу змінився в негативну сторону.

- Не знаю, до чого вона тут? - чоловік або й справді не розумів, або добре грав.

- Ну ви їй явно подобаєтесь. - я старалася ніяк не показувати зміни свого настрою.

- В мене в офісі діє заборона. - все тим же спокійним тоном промовив. І де ти береш такі нерви?

- Цікаве правило. Навмисно таке створили? 

- До чого ви клоните?

-Ні до чого, просто запитання. - звісно, що просто запитання. І коли музика вже почала закінчуватися.

- Не навмисно, просто так легше працювати - сказав, відпустив, розвернувся та пішов. 

- Ти шо з босом танцювала? - до мене підбігла Маша.

-А? що? а, так. - я все ще була в ступор, але бистро відійшла. - хто він?

-хто? а, той? - вона махнула головою в сторону чоловіка, з яким щойно танцювала. - Якись бізнесмен, теж приїхав сюди з своєю фірмою.

- Цікаво, і скільки йому? - продовжувала допитуватися я.

- 30 - сказала та і глибоко зітхнула.

- А тобі?

- 22

-Нууу, не така вже і велика різниця. - якщо не рахувати 8 років, то взагалі супер.

- А тобі?

- Теж.

- Він мені сподобався - казала Маша, все ще дивлячись на того чоловіка, такими очима..

- Справді? тоді в чому проблема? познайомся. - відразу запропонувала я дівчині. Невже я побачу як створюється сім'я? - він тут на довго?

- Два місяці. - вона дивилася на мене, очима повними надії. Ніби й справді хотіла це зробити, але не наважувалася.. до моїх слів.

- Давно приїхав?

- Тиждень назад.

- Чудово. Як його звати?

- Марат. 

- Гарне ім'я. - Мирослав краще. Так, щось не то.

- Так в тому і справа. Катю, він мені шалено подобається. - вона дивилася на мене благаючи очима, кажучи, щоб я щось придумал.

- Ну в нас ще є час. Зможемо щось придумати.

- Дякую тобі, ти найкраща. - вона швидко мене обійняла.

- Я ще нічого не зробили - сміючись сказала я.

- Все одно - а далі пішов допит. - ти танцювала з Мирославом Антоновичом

- Оййй, не починай. - відразу зрозуміло, що починається щось не чисте.

- Про що ви говорили? - хижо усміхаючись, сказала та.

- Та ні про що такого. Спитав чому я не хотіла сюди іти, тай все.

- Та нуу, пісня була довша, це не може бути все. - не заспокоюючись розпитувала Маша.

- Машо я тобі більше нічого казати не буду.

- Ну, чомууу? - у відповідь я тільки засміялася.

- Секрет. 

- Ти що в нього закохалася?

- Що? ні, не вигадуй дурниць.

- Тааак, в тебе все на лиці написано.

- Що написано? - ззаду до нас підкралася Олена.

- Не твоє діло, Олено, іди куди йшла. - відразу програла її Маша.

- Ой, не дуже то й потрібно.

 

1 ... 8 9 10 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн"