Читати книгу - "На краю ненависті, Уляна Пас"

На щастя, хоча б ключі повернула й, осідлавши свого залізного коника, поїхала геть. Мені ж довелося деякий час просидіти на асфальті, щоб повернути собі здатність думати та ходити. Прихопивши ключі й все ще тримаючись за уражене місце, сів в автомобіль і побачив на сусідньому сидінні її шолом.  

Цікаво, так швидко тікала, що забула про важливе...

Шолом кидаю на заднє сидіння і швидко розглядаю, чи на місці усі мої речі. Начебто нічого не зникло, і це тішить.  

Прикривши очі, відкидаю голову на спинку сидіння і починаю усміхатися. Так, в паху все ще болить, але це можна пережити. Чомусь перед очима обличчя цієї дівчини та її погляд. А вона цікава, хоча я не впевнений, що нам з нею варто ще хоча б раз перетинатися.  

Гарних дівчат багато, а божевільних ще більше. Тому варто забути про цей випадок, і головне, щоб ніхто не дізнався про те, як якесь дівчисько з’їздило мені коліном по найдорожчому. Моя самооцінка цього не витримає.  

Доводиться скасувати зустріч з партнерами, тому що настрій не той. Повернувшись у свою квартиру, швидко переодягаюся в інші речі та збираюся в клуб. Так вже склалося, що сьогодні у мене день народження, і я не збираюся проводити його сумно. Нічний клуб, багато алкоголю та гарних дівчат.  

Мені потрібно зняти стрес, і саме цим я сьогодні займуся.  

Викликаю таксі, тому що планую багато пити. Дорогою переглядаю пошту на телефоні і ще раз натикаюся поглядом на інформацію про божевільну байкершу. Без докорів сумління видаляю усе й усміхаюся. Не думаю, що ми з нею ще коли-небудь зустрінемось. А її удар по моїй репутації я готовий пробачити. Лише цього разу... 

У клубі багатолюдно, хоча тільки початок вечора. Усі мої друзі, в тому числі і Єгор, уже тут. Спочатку йдуть привітання і перші тости. Випивши кілька разів, відчуваю, як напруга повільно відпускає. Схоже, сьогоднішній вечір обіцяє бути веселим.  

Оглянувши всіх, хто знаходиться за столиком, розумію, що декого не вистачає. Саме тому підводжуся на ноги та прямую до поручат, щоб поглянути вниз, де знаходиться танцмайданчик.  

Альбіну помічаю одразу, адже вона завжди схожа на новорічну ялинку. Її світле волосся і біла сукня виділяються з-поміж інших. Уже збираюся спуститися вниз, щоб забрати її сюди, коли погляд чіпляється за знайому постать, котра сидить біля бару. 

Спочатку не вірю власним очам, адже такого сюрпризу точно не чекав. Сам не розумію, чому настрій різко підстрибує вгору і ноги самі несуть мене вниз. Здоровий глузд вимкнувся після третього келиха віскі і єдине, чого мені зараз хочеться, - насолодитися реакцією божевільної байкерші. Впевнений, що вона буде неоціненна.  

Хапаюся руками за її стілець і розвертаю на сто вісімдесят градусів.  

- Ну, привіт, втікачко! 

Її карі очі розширюються від несподіванки. Так, вона точно не чекала побачити мене тут. Чорт, і чого я такий щасливий, наче виграв джекпот?  

Схоже, це найкращий подарунок на мій день народження, який могла підготувати  доля.