Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Пазурі Дракона, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Пазурі Дракона, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пазурі Дракона" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 37
Перейти на сторінку:
Частина 6. Тренування з голошаром

Відчинивши старі дерев'яні двері, я увійшла до великого приміщення. На початку були кілька рингів для спарингів, далі тягнувся довгий коридор, з боків якого були бокси з укріпленого скла, розміром з половину футбольного поля кожен, на вході до яких були консолі.

Помітивши мене всі зупинилися, деякі зло сплюнули на підлогу і щось пробурчали.

Команди "СТОП" не було! – крикнув на бійців тренер Руслан. – Продовжуємо.

Я посміхнулася і тренер підійшов до мене. Ставши поруч ми разом дивилися на тренуючихся бійців

Ти надовго до нас? – тихо спитав чоловік. Поки не знаю. - відповіла я. На цей раз без контракту? - він говорив не дивлячись на мене, знаючи що за нами спостерігають десятки очей. Без. – коротко відповіла я. - Третій бокс вільний? Іди в шостій. Там андроїди краще. - відповів мені Руслан і підійшов до рингу, криками виправляючи рухи бійців.

Пройшовши в шостий бокс я запустила панель на безперервне тренування, задаючи індивідуальні налаштування і зайшла в скляні двері. Підкинувши голосферу вгору, вона зависла в повітрі під стелею і через секунду бокс перетворився на руїни в лісі. Прикривши очі я видихнула і почувши музику швидко вихопила ефеси з-за пояса, вистріливши у ворога на схилі руїн стрілою з моментально трансформуючогося в моїх руках луку.

Голошар робив ворогів і предмети напрочуд реалістичними, а дроїди підлаштовувалися під картинку, тож я боролася, відстрибуючи від руїн, ковзаючи між деревами, злітаючи над ворогами і ухиляючись від стріл, куль, каменів і ударів, що летіли в мене. Ефеси в руках трансформувалися під мої потреби миттєво, але тренування все одно було не простим. Відбивши останню стрілу мечем, я кинула сокиру в голову ворога. Музика закінчилася, відраховуючи півтори години тренування. Вставши з коліна я підійшла до поваленого ворога і витягла сокиру з його голови, покрутила її в руці і повісила ефес на пояс, який знову став просто рукояттю. Підійшовши до центру кімнати я двічі клацнула пальцями і голосфера впала прямо мені в руку, звертаючи оточення назад у маленьку кульку.

Розім'явши шию я повернулася до виходу і побачила що на мене дивляться майже сотня людей і перевертнів. Сюди зійшлися всі бійці з тренувань, були й інші найманці, яких я бачила в коридорі, а в перших рядах стояли всміхнені Джай і Руслан.

Концерт завершений. - повісивши голосферу на пояс, я вийшла з боксу. Всі вільні. - сказав Руслан бійцям, і ті швидко розійшлися. - Кіро, затримайся ненадовго. Що? - запитала я, дочекавшись коли за останніми найманцями зачиняться двері. Крихітко, ти сповнена сюрпризів. – Руслан вихопив у мене сферу. – Як вона працює? Це було неймовірно! Я зроблю такі для боксів з андроїдами. Подобається? – я посміхнулася, не відбираючи у нього сферу.

Руслан, як дитина, крутив сферу в руках. У мене з тренером завжди були добрі стосунки, навіть після всіх моїх справ, які я витворила. Ми продовжували спілкуватися, я радила йому постачальників спорядження та зброї, а він давав мені поради та уроки бою.

Кіро, а що це за прийоми? Що це за зброя? Звідки такі навички? - він засинав мене питання і я підняла руки, зупиняючи його. Потрібно випити і я розповім. - всміхнулася я. Про зброю мені теж цікаво. - несподівано сказав Джай. - Це те, що я думаю? Хтозна, про що ти думаєш. - я посміхнулася і показала йому язик, на що він тихо загарчав, хижо посміхаючись, а Руслан засміявся. А дівчинка тебе більше не боїться. - сміючись, сказав Руслан Джаю. Так, я теж помітив. - хижо посміхаючись, відповів він, а потім додав уже серйозно. - Де ти знайшла програмовану матерію? У водоспаді. - відповіла я. Ти знайшла зброю у водоспаді? - засміявся Джай. Ні. Я знайшла матеріал у водоспаді. А ефеси я зробила сама. - склавши руки на грудях відповіла я. - Вони індивідуальні та слухаються тільки мене. Цікаво… - задумливо сказав Джай. - Ходімо зі мною. Я вже домовилася поговорити із Русланом! - глузливо обурилася я. Потім набухаєтесь. - відрізав Джай і вийшов із зали.

Глянувши на Руслана, я сумно знизала плечима і побігла за Джаєм.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 8 9 10 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пазурі Дракона, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пазурі Дракона, Kira Night"