Читати книгу - "За межею обов’язку, Alina Pero"

Макс сидів у своєму кабінеті, крутячи запальничку між пальцями. Його люди ретельно перевірили минуле Лесі, але він досі не міг позбутися відчуття, що вона не та, за кого себе видає.
Ідеальна легенда – це вже підозріло.
Він не міг дозволити собі помилитися.
— Перевірте ще раз. Глибше, — наказав він Дмитрові.
— Що саме шукати?
Макс знову крутанув запальничку й кинув її на стіл.
— Що завгодно, що здасться підозрілим.
Його друг кивнув і вийшов.
Макс провів рукою по обличчю.
Хто ти, Лесю? І чого тобі треба від мене?
---
Леся відчувала, що її почали ретельніше перевіряти.
Він підозрює.
І це було небезпечно.
Вона сиділа в підсобці й робила вигляд, що заповнює якісь документи, коли до неї підійшов Максим.
— Прогуляйся зі мною.
Його тон не припускав відмови.
Леся піднялася, приховуючи напругу.
Вони вийшли через чорний хід клубу. Нічне повітря було прохолодним, навколо миготіли неонові вогні міста.
Макс мовчав, але його погляд був колючим.
— Як тобі тут? — нарешті запитав він.
— Цікаво, — відповіла вона, повторюючи те саме, що й минулого разу.
Макс усміхнувся одним куточком губ.
— Ти вже казала.
Леся знизала плечима.
— А що ще треба сказати?
Він зупинився, вставши напроти неї.
— Наприклад, чому ти тут насправді.
Її серце зробило тривожний стрибок, але вона не подала вигляду.
— Що ти маєш на увазі?
Макс нахилив голову трохи набік, вивчаючи її реакцію.
— Ти не схожа на інших.
— Це комплімент?
Він посміхнувся.
— Швидше, застереження.
Леся вдала байдужість.
— Як цікаво.
Макс наблизився. Його голос став тихішим, майже загрозливим.
— Мені потрібно знати, хто ти.
Вона відчула, як між ними загусло повітря.
Тримайся. Не бійся.
Вона зітхнула й підняла погляд на нього.
— Я звичайна дівчина, яка просто хоче працювати.
Макс ще мить вдивлявся в її очі, потім кивнув.
— Гаразд.
Він розвернувся й пішов геть, залишаючи Лесю стояти в напрузі.
Він її ще не розгадав. Але вже дуже близько