Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Судді уночі, Антоніо Буеро Вальєхо 📚 - Українською

Читати книгу - "Судді уночі, Антоніо Буеро Вальєхо"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Судді уночі" автора Антоніо Буеро Вальєхо. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 32
Перейти на сторінку:
ЛУЇС: Я тобі вже казав.

ХІНЕС (з невинною усмішкою): Однак ти носиш пістолет. І добре робиш. (Хуан Луїс мимоволі лапається за кишеню). [Давня манія все помічати!]

ХУАН ЛУЇС: Зазвичай ношу...

ХІНЕС: Я радий. [Повторюю, що] не треба покладатися на себе. (Зітхає). Натомість я [вже багато років] його не ношу. (Розщіпає піджак). Бачиш? [Скінчилися пригоди, ризик...] Краще жити з бізнесу. Гаразд, не хочу тебе затримувати. То я прийду в п’ятницю?

ХУАН ЛУЇС: [Зачекай]. Поговорімо без поспіху.

ХІНЕС: Сподіваюся, не про старі часи...

ХУАН ЛУЇС: Чому б і ні? [Може, ти думаєш, що тобі вже не друг, але] я завжди згадував тебе з прихильністю.

ХІНЕС: Як і я тебе.

ХУАН ЛУЇС: З усією щирістю, Хінесе. Хоч я й не бачив тебе, відколи ти покинув поліцію, я завжди був у курсі твоїх авантюр. Мені надавали звіти в міністерстві внутрішніх справ, і я [тлумачив їх навіть краще, ніж вони, бо, знаючи тебе,] вмів зібрати докупи деталі, яких там не зв’язували. (Нахиляється до нього). Я знаю, чим ти займався усі ці роки.

ХІНЕС (уважно слухаючи, витягає пачку сигарет): Закуриш?

ХУАН ЛУЇС: [Давно] покинув. Не треба сприяти інфаркту.

ХІНЕС (закурює): [Припускаю,] ти про особливі послуги...

ХУАН ЛУЇС: Але не державі.

ХІНЕС: Ультраправі організації, аналогічні поліцейські органи за кордоном... Еге ж?[4] Як бачиш, я з тобою також відвертий. Але це не мало б тебе дивувати. Був час, коли ти це схвалював.

ХУАН ЛУЇС: Думаєш, уже не схвалюю? Тепер усі ми мусимо зіграти цю жалюгідну партію в демократію, але в надії одного дня повернути справжню Іспанію. [І якщо для цього треба буде вдатися до насильства, Бог нас пробачить.

ХІНЕС: Мене дивує, що ти і далі так думаєш. Нині ти маєш публічний образ новонаверненого в лібералізм.

ХУАН ЛУЇС: Нам довелося виявити цю гірку правду: що більшою є свобода, то більшими лицемірами треба бути.

ХІНЕС (якусь мить розмірковує): Тобі не треба було казати мені цього.

ХУАН ЛУЇС: Ми друзі.]

ХІНЕС: [Я тебе не видам. Ти знаєш, що я завжди був тобі вірний. Однак] мушу сказати, що вже не поділяю твоїх поглядів.

ХУАН ЛУЇС: Вони були твоїми!

ХІНЕС: Уже ні. Не дури себе: треба пристосовуватись до нової ситуації, бо вона незворотна. Тому я покинув авантюрне життя заради бізнесу.

ХУАН ЛУЇС: Нема ніякого бізнесу. (Встає і проходжується). Тебе тут ніхто не пам’ятає. [Навіть в Управлінні безпеки про тебе вже майже нічого не знають]. Але я роздобув приватні звіти. І знаю, що ти причетний до двох останніх убивств на півночі. (Пардо трохи здивований). Як бачиш, я добре поінформований. Я також міг би розповісти тобі про [пограбування банків, помешкань,] контрабанду зброї... і навіть про твою діяльність за кордоном. Хочеш подробиці?

[ХІНЕС (м’яко): Я навіть не озброєний.

ХУАН ЛУЇС: Бо ти вже не виконавець. Ти організатор.]

ХІНЕС: Ти збожеволів?

ХУАН ЛУЇС: [Я знаю, що кажу, і ти не змінився; я тебе знаю.] (Підходить і стишує голос). Убивство, що потрясло всю країну рік тому, тут, в Мадриді, має твою печать. А тепер (сідає), коли всі бояться ще одного схожого вбивства, з’являєшся ти.

ХІНЕС: Аби поговорити з тобою.

ХУАН ЛУЇС: Ні. Наша зустріч була випадковою. Але ти помітив, що ми тебе впізнали, і вирішив привітатися з нами і вигадати всю цю історію про вигін, що продається, аби я нічого не запідозрив.

[ХІНЕС (сміючись): Чи приїхав би я, ризикуючи, що мене впізнає хтось із колишніх співробітників в органах?

ХУАН ЛУЇС: Ти вмієш добре маскуватися. І якщо мусив приїхати...]

ХІНЕС (встає. Хуан Луїс і собі встає): Хуане Луїсе, політика робить із тебе параноїка. (Проходжується). Якщо ти думаєш, що я приїхав порішити когось, чому говориш мені про це? Хіба не зручніше було б для тебе закрити на це очі?

ХУАН ЛУЇС: Я кажу тобі про це, аби застерегти тебе.

ХІНЕС (нетерпляче): Я не збираюсь нічого робити! (Сідає біля телефона).

ХУАН ЛУЇС: Цього я й хочу. І не тому, що засуджую такі дії...

ХІНЕС: Вони б мали бути тобі огидними. Бо ти у своїй маячні, либонь, припускав, що йдеться не про те, аби ліквідувати ватажка наволочі, а порядного і відомого патріота.

ХУАН ЛУЇС: Так, це огидно. Але, мабуть, неминуче. Щось, що виглядатиме як вчинок революціонерів, і що, либонь, здійснять справжні ультраправі фанатики..., бо в їхні організації зуміли просочитися такі спритні агенти, як ти.

ХІНЕС (сміється): Це краще, ніж шпигунська кінострічка!

ХУАН ЛУЇС: І небезпечніше. [Зупини це і щезни. Бо як ні, то] тебе схоплять.

ХІНЕС (холодно): Через твій донос?

ХУАН ЛУЇС: Якби я хотів на тебе донести, то не попереджав би тебе. Однак уряд уже не може допустити більше убивств, якщо хоче втриматися. І я чудово знаю, що розгорнуто колосальні заходи безпеки. [Ти не зможеш нічого зробити. А якщо зумієш, то не втечеш.] Застерігаю тебе як друг: облиш це.

ХІНЕС: Не сміши мене. Навіть якби всі ті нісенітниці, які ти вигадав, були правдою, я не повірив би в такі суворі запобіжні заходи. Мої колишні колеги ніколи не є такими запопадливими, і серед інших причин ще й тому, що дехто з них не хоче таким бути. Колосальні заходи безпеки? Тобі навіть не дали охорони. [Той, хто захоче вчинити таку дурницю, якщо знає своє ремесло, доб’ється свого. (Коротка пауза).]

ХУАН ЛУЇС (зі слабким смішком): Це неможливо.

ХІНЕС: Що саме?

ХУАН ЛУЇС: Може, це я стану призначеною жертвою?

ХІНЕС (регоче): Ти й справді рішився глузду! (Стискає йому руку). Послухай, дурню: в такому разі я би не радив тобі мати охоронців. І якщо одного дня хтось загине..., то не думаю, що це будеш ти, попри всі нагоди, які ти даєш. Через твою загибель ніхто не повстане. (Забирає свою руку).

ХУАН ЛУЇС: Не роби цього.

ХІНЕС: [Заспокойся, чоловіче! Думаєш,] маючи такий задум, я намагався би його здійснити, знаючи, що ти насторожі? [Я мусив би відкласти операцію, змінити людей... (Заходиться сміхом). Тож не тремти через мене.]

ХУАН ЛУЇС: Хіба що вже пізно відступати [; хіба що ти розраховуєш на надійну криївку; хіба що твоя авантюрна натура спонукає тебе ризикувати, бо ризик є завжди].

ХІНЕС (сухо): Облишмо це. (Дивиться на годинник і встає). У п’ятницю я зателефоную, і якщо не буде контрнаказу, прийду до тебе ввечері. Подобається тобі це чи ні, але тепер я займаюся бізнесом. Сподіваюся, що в Інделексі кметять ліпше, ніж ти, і не

1 ... 8 9 10 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Судді уночі, Антоніо Буеро Вальєхо», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Судді уночі, Антоніо Буеро Вальєхо"