Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін 📚 - Українською

Читати книгу - "Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа" автора Альфред Деблін. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 167
Перейти на сторінку:
було тихо? Мені тут треба з 'дним паном поговорити, важлива справа».

Ось так, тепер усе гаразд. Вітчизно, спокій зберігай[16]. Ходи сюди, серденько, але скоро я випхну тебе за двері.

Вона думала, поклавши голову на подушку: на жовті напівчеревики можна нові підметки набити, новий наречений Кітті зробить це за дві марки, якщо вона не матиме нічого проти, я його в неї не вкраду, а ще він міг би перефарбувати їх у брунатний колір, щоб пасували до коричневої блузки, вона вже, звичайно, добряче приношена, більше годиться як накривка для кавника, щоб кава не вистигала, треба на ній стрічки підпрасувати, піду до пані Прізе, грубка в неї ще не загасла, цікаво, що там вона готує. Вона принюхалася. Смажені оселедці. А в нього у голові крутилися якісь віршики, годі зрозуміти: суп готуєш, панно Штайн, і мені дай ложку, макарони, панно Штайн, дай-но макаронів. Цей униз, а цей угору, порахуємо всіх скоро. Він голосно застогнав: «Напевне, я тобі гидкий?» — «Та чого це раптом, ану ходи сюди, я завжди повна кохання». Він відкинувся в ліжку, закректав, застогнав. Вона потерла собі шию: «Ну й сміхота! Полежи собі тихенько. Ти мені не заважаєш». Вона засміялася, випростала руки, потягуючись, потім спустила на підлогу ноги в панчохах: «Вибач, я тут ні при чому!»

Бігом на вулицю! На свіже повітря! А дощ і досі йде. Що за біда? Та просто треба іншу взяти. А спершу виспатися. Франце, що з тобою таке?

Сексуальна потенція виникає завдяки взаємодії, по-перше, системи залоз внутрішньої секреції, по-друге, нервової системи, по-третє, статевих органів. Відповідальними за потенцію є такі залози: гіпофіз, щитовидна залоза, наднирковиці, простата, сім'яні пухирці та придатки яєчника. Проте вирішальне значення для всієї системи має статева залоза. Речовина, яку вона виробляє, запускає в дію весь статевий апарат — від кори головного мозку до статевих органів. Еротичне враження призводить до напруження в корі головного мозку, еротичне збудження передається до регулюючого центру проміжного мозку, а звідти — до вегетативної нервової системи. Проте, виходячи за межі головного мозку, це збудження мусить пройти через гальмівні механізми переважно психічного характеру, такі як моральні застереження, брак певности в самому собі, острах зганьбитися, заразитися венеричними хворобами, небажання мати дітей тощо. Всі ці чинники відіграють велику роль.

А ввечері непогано було б повештатися Ельзасерштграсе. Та нема тут чого вагатися, хлопче, не треба прикидатися втомленим. «Скільки за задоволення, фройляйн?» Чорненька, гарна, стегна, як хрумкий бублик. Коли дівка хлопця має, його любить і кохає…[17] «Який ти веселий, любчику! Одержав спадок?» — «А ти що думала! Можеш заробити понад те ще талер». — «Чом би й ні!» Та все одно йому якось боязко.

А потім у її кімнаті, квіти за шторою, чиста така кімнатка, затишна, у дівчини був навіть грамофон, вона щось наспівує, в панчохах зі синтетичного волокна від Бамберґа, блузку зняла, очі чорні, як ніч: «А взагалі я співачка. І знаєш, де я співаю? Та де завгодно. Тільки зараз я без ангажементу. Ходжу по кнайпах, які пристойніше виглядають, й напитую роботу. А потім, у мене є свій коник, власний номер — справжній. Ой, не лоскочись!» — «Та давай уже». — «Ні. Забери руки, ти мені все зіпсуєш. Мій номер полягає в тому, що у кнайпі я влаштовую аукціон, чекаю, поки хтось кине монету в тарілочку. Хто має гроші, може мене поцілувати. Еге ж спритно? Просто в кнайпі. Не менше п'ятдесяти пфеніґів. І платять, а що? Ти також можеш. Ось тут, у плече». Вона одягає чоловічий циліндр і — руки в боки — крякає просто в обличчя, погойдуючи стегнами: «Теодоре, про що ти думáв, коли вчора мене обіймав? Теодоре, що мав на меті, як вечерять зі мною хотів?[18]»

А коли сіла до нього на коліна й взяла до свого дзьобика сигарету, яку вправно дістала з кишені його камізельки, то віддано подивилася йому в очі, ласкаво потерлася вушком об його вухо й протуркотіла: «А журба за рідним домом, як вона сердечко крає… Все довкруг таке холодне, в чужині тепла немає[19]». Вона наспівує і лягає на канапу. Пахкає димом, гладить його волосся, наспівує і сміється.

Краплі поту в нього на чолі! Знову страх! Нараз голова наче кудись провалюється. Бом — удар дзвону, вставати, п’ята тридцять — підйом, бом, бом — швиденько почистити куртку, сам начальник переклик проводить, та ні, не сьогодні. Мене скоро випустять. Тс! Сьогодні вночі один дав драла, мотузка ще досі перекинута через зовнішній мур, там ходять з поліцейськими вівчарками. Він стогне, підводить голову — перед ним дівчина, її підборіддя, шия. Як би вибратися з цієї тюрми? Вони не випустять. Я ще досі не вийшов. Вона пускає йому збоку сині колечка диму, хихоче: «Який ти милий, давай наллю тобі чарчину «Мампе»[20], лише тридцять пфеніґів». Але він і далі лежав і не ворушився: «Нащо мені те «Мампе»? Через них згаяв стільки часу. От сидів я в Теґелі, а за що, питається? Спершу в пруському війську в окопах, а потім — Теґель. Яка тепер з мене людина!» — «Та ну! Ти ж не будеш у мене рюмсати? Ану розтули дзьобика, великий дядечко хоче питоньки. У нас тут жарти, тут розважаються, сміються, від вечора й до ночі». — «І за все це — така гидота! Та вже краще зразу горлянку перерізали б, паскуди! Могли б і мене кинути на смітник». — «Ану, великий дядечку, ще «Мампе». Щось не так? Краще ти до «Мампе» йди, там врятують від біди!»

«Це ж треба, раніше дівки бігали за мною, як вівці, а мені на них тоді й плювати не хотілося. А ось тепер лежиш, як колода». Вона піднімає ще одну цигарку, яка викотилася в нього з кишені на долівку: «Лишилось хіба до поліцая тобі піти й поскаржитися». — «Та я вже йду». Він шукає підтяжки. Не промовляє ні слова й навіть не дивиться на дівчину. А та шалапутка курить і посмішкується, зиркає на нього й потай ногою заштовхує цигарки під канапу. А він — за свій капелюх і до сходів, і на номері 68-му до Александерплац, там сів у шинку й уп'явся поглядом у склянку зі світлим пивом.

Тестифортан, патент № 365695, засіб від статевого безсилля, розроблений санітарним радником доктором Маґнусом Гіршфельдом та доктором Бернгардом Шапіро, Інститут сексуальних досліджень, Берлін. Головними причинами імпотенції є такі: а) недостатнє напруження через дисфункцію залоз внутрішньої

1 ... 8 9 10 ... 167
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін"